- •Питання 1 Економіка – основа життя людського суспільства. Економічна структура суспільства. Продуктивні сили і виробничі відносини.
- •Питання 2 Предмет дисципліни “ Політична економія ”. Економічні закони і категорії. Методи і функції політекономії.
- •Питання 3 Зародження й розвиток політичної економії, її напрями та школи.
- •Питання 4 Виробництво як процес, його зміст. Поняття технологічного способу виробництва та основних етапів його історичної еволюції.
- •Питання 5 Основні чинники виробництва та їх взаємодія.
- •Питання 6 Вартісні форми сукупного суспільно продукту: ввп, внп, кінцевий продукт, чистий продукт.
- •Питання 7 Показники ефективності суспільного виробництва.
- •Питання 8 Економічні потреби, їх роль у розвитку виробництва. Закон зростання потреб, механізм його дії.
- •Питання 9 Економічні інтереси, їх класифікація, взаємозв’язок з потребами.
- •Питання 10 Власність як економічна категорія. Юридичний та історичний аспект власності. Об’єкти та суб’єкти власності.
- •Питання 11 Еволюція відносин власності. Відносини власності в Україні.
- •Питання 12 Типи, форми і види власності.
- •Питання 13 Економічні ресурси, їх види. Вибір альтернативних варіантів використання ресурсів . Виробничі можливості і крива виробничих можливостей.
- •Питання 14 Риси, причини та історичні умови виникнення товарного виробництва. Порівняльна характеристика натурального і товарного виробництва.
- •Питання 15 Товар і його властивості. Двоїстий характер праці, втіленої в товарі.
- •Питання 16 Закон вартості і його функції. Теорії вартості.
- •Питання 17 Виникнення, суть і функції грошей.
- •Питання 18 Теорії грошей. Закон грошового обігу.
- •Питання 19 Суть, причини виникнення та соціально-економічні наслідки інфляції. Методи стабілізації валют.
- •За темпами зростання:
- •Питання 20 Ринок: суть, функції, умови функціонування. Види ринків.
- •Функції ринку:
- •Питання 21 Інфраструктура ринку.
- •Питання 22 Попит і пропозиція, фактори, які їх визначають. Суть закону попиту і пропозиції.
- •Питання 23 Суть закону попиту і пропозиції, його графічне зображення.
- •Питання 24 Конкуренція і ринок. Види і типи конкуренції. Методи конкурентної боротьби.
- •Питання 26 Підприємництво, його суть, мета і основні форми. Принципи і функції підприємництва.
- •Питання 27 Малий бізнес. Малі підприємства, їх суть, система організації, принципи діяльності.
- •Питання 28 Домашні господарства в ринкових умовах.
- •Питання 29 Акціонерні товариства і акціонерний капітал. Акції і облігації.
- •Питання 30 Підприємництво в сільському господарстві, його особливості.
Питання 9 Економічні інтереси, їх класифікація, взаємозв’язок з потребами.
Усвідомлення потреб і прагнення задовольнити їх зумовлюють мотивацію поведінки людей, спонукаючи їх до дії. Потреби набувають форми інтересів. Інтереси формуються тоді, коли задоволення потреби усвідомлюється як конкретна мета діяльності людей — володіння певним благом, максимізація прибутку, підтримання високих і стабільних темпів зростання національної економіки тощо. Економічні інтереси — це усвідомлені потреби, для задоволення яких люди вибирають певну економічну поведінку. Суб'єктами економічних інтересів є індивіди, домогосподарства, трудові колективи, фірми або групи фірм, люди, що проживають у певному регіоні, суспільство в цілому. Економічні інтереси поділяються на такі види:
- за суб’єктами: особисті, групові та національні (суспільні). Особисті економічні інтереси охоплюють потреби індивіда, що пов’язані з реалізацією приватної власності, трудовою діяльністю тощо. Кожен індивід є носієм різних економічних інтересів. По-перше, він є власником ресурсів — праці, землі, капіталу. По-друге, він належить до певного трудового колективу. По-третє, кожен індивід займає певне місце в суспільстві, тобто є представником певної його соціальної групи. Внаслідок цього відбувається взаємодія різних груп інтересів. Групові економічні інтереси — це однорідні приватні інтереси, носіями яких є певні групи людей, наприклад, споживачі, акціонери, трудові колективи, населення, що проживає в певному регіоні. Цей вид інтересів формують і виражають уповноважені відповідних груп — трудові спілки, союзи підприємців, спілки споживачів, політичні виборні особи. Національні економічні інтереси — це інтереси всіх резидентів країни загалом, що спрямовані на підтримання високих стабільних темпів економічного зростання, високого рівня зайнятості, стабільних цін, збалансованості платіжного балансу й т.д. Реалізація цього виду інтересів залежить від стану справ у світовій економіці. Інтереси класифікуються і за іншими ознаками:
за об’єктами: майнові, фінансові, інтелектуальні та ін.;
за часовою ознакою: поточні, перспективні;
за важливістю: головні, другорядні;
за ступенем усвідомлення: дійсні, уявні.
У національній економіці всі види інтересів переплітаються і взаємодіють. При цьому вони не лише не збігаються, а й суперечать одні одним. Важливу роль у погодженні інтересів відіграє держава. Віддаючи перевагу у своїй економічній політиці певній групі чи групам інтересів, уряд може забезпечувати внутрішню узгодженість інтересів суспільства. Держава має у своєму розпорядженні різні засоби впливу на інтереси людей, зокрема, через ухвалення відповідних законодавчих актів, різні адміністративні заходи (штрафи, заборони, дозволи, ліцензії й т.д.) та економічні засоби (процентні ставки, номінальну заробітну плату та ін.).
У ринковій економіці особливе місце належить інтересам споживачів. Саме ці інтереси визначають, що виробляти, окреслюють орієнтири дій для виробників. Для задоволення інтересів споживачів виробники змушені запроваджувати нові технології, знижувати витрати виробництва. Така поведінка виробників дає змогу задовольнити не лише інтереси споживачів, а й інтереси виробників і суспільства загалом. В умовах перехідної економіки України створюються передумови для зростання інтересів споживачів та активізації економічних інтересів особи. Проте економічний монополізм і не відпрацьованість законодавства нерідко дають змогу незначній частині суспільства задовольняти свої економічні інтереси методами, що суперечать інтересам більшості. Прискорення економічних реформ усуває можливості збагачення окремих осіб за рахунок суспільства.
Взаємозв’язок потреб та інтересів проявляється в тому, що інтереси є формою вияву потреб, відображають рівень та динаміку задоволення потреб, спонукають до дії для задоволення потреб.