Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Тернопільський національний педагогічний університет
Імені Володимира Гнатюка
Індз
На тему:
«Види і форми конкуренції на туристичному ринку»
Підготувала:
Студентка групи мТ
Стецюк Ліля
Перевірив:
Рудакевич
Іван Романович
Тернопіль 2011
Вступ
У повсякденному житті ми все частіше зустрічаємо слова: "конкуренція", "конкурентоспроможність", "конкурентна боротьба", "конкурентний ринок". Цим термінам інколи надаються різні значення, але всі вони можуть бути зведені до двох понять - "конкурентна боротьба" й "конкурентний ринок". Перше стосується способів поведінки окремих фірм на ринку, друге - ринкових структур і охоплює всі аспекти ринку будь-яких товарів, які впливають на поведінку й діяльність фірм.
Термін конкуренція походить від латинського concurrentia і означає суперництво, змагання. Тобто, конкуренція на туристичному ринку це - змагання між виробниками туристичних послуг, а в загальному випадку - між будь-якими економічними, ринковими суб'єктами; боротьба за ринки збуту з метою отримання більш високих доходів, прибутку, інших вигод. Конкуренція представляє цивілізовану, легалізовану форму боротьби за існування і це один з найбільш діючих механізмів добору і регулювання в ринковій економіці.
Конкуренція виступає формою організації ринку та передбачає просування турпродукт із використанням економічних або інших методів до споживача.
Існує чимало класифікацій конкуренції. Найпоширенішою з них є поділ її на цінову і нецінову, що передбачає відповідно зниження ціни на туристичний продукт і підвищення його якості.
Конкурентне середовище складається з умов взаємодії між туристичними фірмами в відповідних сегментах ринку, характеризує ступінь розвиненості ринкових відносин, оскільки саме конкуренція є рушійною силою ринкових процесів. Важливо також сказати, що конкуренція є важливою складовою економічного процесу, адже без цього неможливо було б правильно організувати ринкові процеси а також забезпечити просування певних видів туристичних послуг до споживачів.
Поняття конкуренції на туристичному ринку.
Конкуренція на туристичному ринку означає суперництво між суб'єктами ринкового господарства за найбільш вигідні умови виробництва, продажу і реалізації туристичних послуг. Такий вид економічних відносин функціонує тоді, коли виробники послуг (туроператори, турагенти) виступають як самостійні і ні від кого не залежні суб'єкти господарської системи.
Зокрема, варто зазначити, що туристичний ринок зорієнтований на конкретного споживача, на його побажання, смак, звичку, мету подорожі. Через механізм конкуренції туристичні послуги розширюються в асортименті, поліпшується їх якість, знижуються витрати на виробництво, вони надаються споживачу в комплексі чи вибірково.
Процес просування туристичних послуг до кінцевого споживача складний, нерідко не передбачає безпосереднього зв'язку між ними. В процесі просування туристичні послуги комплектуються в туристичний продукт (через туроператора) і через систему дистриб'юції (через турагентства) доводяться до споживача.
Створення якісного, конкурентоспроможного турпродукту передбачає знання ринку пропозиції товарів і послуг, що надаються іншими підприємствами індустрії туризму з послуг розміщення та харчування, транспортних перевезень, екскурсійного, торгівельного, інформаційного та інших видів обслуговування, необхідних при створенні турпродукту, їх обсягу, якості, цінової політики виробників.
Туристичне підприємство значною мірою залежить від ставлення до нього як окремих підприємств та установ, так і фізичних осіб, які реально чи потенційно впливають на його діяльність. Тому створення у контактних аудиторій позитивного ставлення до власного підприємства, запобігання певним діям по відношенню до підприємства, пошук засобів до конструктивної співпраці з ними є одним з нагальних завдань перш за все керівництва туристичною фірмою. Такими контактними аудиторіями для туристичної фірми можуть бути і фінансові кола (банки, страхові компанії, інвестиційні і фонди тощо), засоби масової інформації, різні громадські об'єднання.
Туристичне підприємство діє на ринку в більшості випадків за умов значної конкуренції. Це конкурентне середовище, яке складається з умов взаємодії між туристичними фірмами в відповідних сегментах ринку, характеризує ступінь розвиненості ринкових відносин, оскільки саме конкуренція є рушійною силою ринкових процесів. Саме конкурентне середовище формує критерії якості турпродукту, визначаючи обсяг та умови продажу, ціни, методи реклами, стимулювання збуту тощо
Види і форми конкуренції на туристичному ринку
Оцінка конкурентного середовища передбачає виявлення конкурентів, визначення їх цілей, стратегій та можливостей в конкурентній боротьбі. Дослідження такого середовища можна виділити в самостійний напрямок маркетингової діяльності туристичного підприємства, оскільки стан конкурентного середовища впливає на вибір маркетингової стратегії фірми, визначає пріоритетність її діяльності на певних напрямках.
Конкуренція проявляється в функціональній, видовій чи предметній формах.
функціональна конкуренція в туризмі - це перш за все конкуренція між організованими та неорганізованими формами проведення дозвілля;
видова конкуренція проявляється в конкуренції між турпродуктами, призначеними для задоволення певної мети;
предметна конкуренція є конкуренцією між туристичними фірмами, які реалізують на ринку подібний за властивостями товар.
Дослідження конкурентного середовища має за мету удосконалення захисту та розширення позицій підприємства на ринку туристичних послуг. Маркетингові дослідження конкурентного середовища дозволять виробити стратегію максимально можливої нейтралізації сильних сторін в діяльності конкурентів, швидше реагувати на їхні дії та визначати власні пріоритети, підвищити конкурентоздатність власного турпродукту та туристичного підприємства в цілому.
Конкурентоспроможність туристичного підприємства, як і ефективність його діяльності взагалі, залежить значною мірою від внутрішнього середовища. Внутрішнє середовище туристичної фірми є системою відносин, що склалися всередині підприємства, контролюються ним і містять той потенціал, завдяки якому фірма функціонує на ринку. Цей потенціал представлений перш за все персоналом фірми. Кадровий склад, добір, підготовка та перепідготовка кадрів, мотивації до праці, відношення до власного підприємства, психологічний клімат на підприємстві тощо складають основу внутрішнього маркетингу, метою якого є така організація праці, яка орієнтована на задоволення потреб споживача, забезпечує високу якість роботи, дотримання культури виробництва.
Розрізняють такі види конкуренції:
Досконала конкуренція – форма організації ринку, коли наявна велика кількість продавців, які оперують, володіють, мають, пропонують однаковий товар або послугу.
Досконала конкуренція дозволяє визначити бюджет подорожі, затратність туру і тип туру. Ринок в такому випадку пропонує ціну туру.
Чиста монополія – це прямо протилежний приклад до досконалої конкуренції (з грецької означає один продавець) – це форма організації ринку що передбачає наявність пануючого положення однієї з компаній, або одного з виробників.
Умовою виникнення чистої монополії є недоступність масового туристичного продукту в потрібний час і в достатній кількості. В умовах чистої монополії підприємство (підприємець) нав’язує свою ціну туру.
Монополістичні тенденції найяскравіше пропонуються через цінову дискримінацію. Цінова дискримінація – це надання певної туристичної послуги за чітко визначеною ціною для чітко визначеної категорії туристів.
Олігополія – це форма структури ринку, що характеризується невеликою кількістю продавців, показником високої конкуренції, можливістю суттєво впливати на вартість турпродукту. Олігополістична структура може мати мирний характер існування (явище домовленості) і військовий характер.
Олігополія дуже близька до монополії, але проявляються риси чистої конкуренції.
Яскравим прикладом олігополії є сфера прокату автомобілів (Єврокаб, Хертц, Бердиц).
Існує також два інших види конкурентної боротьби:
цінова — конкуренція, що здійснюється через зниження цін. Вона є найпоширенішою і передбачає оцінку кон'юнктури ринку за показниками рівня та динаміки цін на відповідний турпродукт. Коливання цін відбивають, з одного боку, купівельну спроможність туристів, а з іншого, умови створення та реалізації турпродукту. В той же час коливання цін є об'єктивним параметром сезонності ринку туристичних послуг. Саме за рахунок сезонних знижок і націнок досягається як економічна, так і соціальна мета туризму: залучення до туризму різних за рівнем прибутку верств населення при зростаючій ефективності діяльності туристичної галузі. Зменшувати ціну, залишаючи гарантовано високою якість турпродукту - основа конкуренції на ринку туристичних послуг.
нецінова — конкуренція, здійснювана через підвищення якості товарів, їх надійності, збільшення термінів служби, підвищення продуктивності, поліпшення умов реалізації за незмінних цін;
Туристичне підприємство діє на ринку в більшості випадків за умов значної конкуренції. Це конкурентне середовище, яке складається з умов взаємодії між туристичними фірмами в відповідних сегментах ринку, характеризує ступінь розвиненості ринкових відносин, оскільки саме конкуренція є рушійною силою ринкових процесів. Саме конкурентне середовище формує критерії якості турпродукту, визначаючи обсяг та умови продажу, ціни, методи реклами, стимулювання збуту тощо.
Основними формами конкуренції є внутрішньогалузева, міжгалузева та міжнародна.
Внутрішньогалузева конкуренція – це конкуренція між виробниками туристичних послуг певної галузі. Суперництво охоплює умови виробництва, ринку збуту, витрат виробництва, якість послуг, рекламу. Така конкуренція сприяє розвитку даної галузі, оновлення її виробничого апарату, поліпшенню кількісних і якісних результатів роботи.
Міжгалузева конкуренція - здійснюється між виробниками тур продукту різних галузей. Об’єктом такої конкуренції виступає більш висока норма прибутку в тій чи іншій галузі, а отже, й боротьба за вигідніше вкладення капіталу. Ця конкуренція сприяє міжгалузевому переливу капіталів, засобів виробництва й робочої сили в ефективніші галузі й сфери виробництва. Швидке переміщення капіталу й ресурсів з однієї галузі в інші дає можливість суспільству найраціональніше використати засоби виробництва й робочого часу.
Міжнародна конкуренція являє собою конкуренцію виробників турпродукту на світовому ринку і включає в себе як внутрішньогалузеву, так і між галузеву форми конкуренції. На світовому ринку домінуюча роль належить компаніям найрозвинутіших країн. Міжнародна конкуренція сприяє збалансованому розвитку світового ринку, переливу капіталу не тільки між сферами виробництва, а й різними державами. З точки зору функціонування ринку, «питомої ваги» на ньому виробників західні економісти розрізняють досконалу і недосконалу конкуренцію.
Під час виявлення основних конкурентів відповідно до типів стратегій необхідно враховувати ступінь мобільності стратегій конкурентів і проводити всебічне дослідження перспектив еволюції стратегії конкурентів.
Такі дослідження дають змогу виявляти найбільш небезпечних конкурентів, до яких найчастіше належать:
- туристичні компанії, схильні до ринкової експансії, які діють на географічно складних ринках;
- туристичні компанії, які наслідують стратегії диверсифікації виробництва;
- великі туристичні компанії, які купують туристичний продукт даної туристичної компанії;
- великі посередники даної туристичної компанії;
- дрібні туристичні компанії, які в результаті поглинання великою туристичною фірмою стають сильними конкурентами на ринку.
Аналіз умов конкуренції на ринку припускає оцінку ступеня його схильності до процесів конкуренції на основі аналізу основних чинників, які зумовлюють інтенсивність конкуренції.
На силу конкурентної боротьби впливає безліч чинників, але деякі з них повторюються частіше за інших.
До таких чинників можна віднести: