- •Особливості навчання обдарованих учнів
- •Характерні особливості обдарованих дітей:
- •3. Для того щоб забезпечити ефективність співпраці з обдарованою дитиною вчитель повинен, на мою думку, використовувати такі форми навчання: індивідуальні, фронтальні та групові.
- •Практична частина дослідження
- •Висновки:
- •Використана література
Міністерство освіта і науки, молоді та спорту України
Ніжинський державний університет
Імені Миколи Гоголя
Кафедра педагогічної майстерності
Педагогічне дослідження на тему:
Особливості навчання обдарованих учнів
Підготувала:
Студент ΙV курсу
Історико-юридичного факультету
групи І – 41
Заволова Катерина
Методист:
Заніна Ольга Миколаївна
Ніжин 2011
Актуальність: проблема обдарованості актуальна протягом кількох сторіч тому, що й до сьогодні залишається відкритою. Не викликає сумніву те, що потенціал обдарованості є найціннішим ресурсом духовного поступу й матеріального розвитку людства. Тому, як і будь-який ресурс, його слід вчасно виявити і розумно використати. У зв‘язку з цим закономірно постає питання про імовірність ідентифікації обдарованості, розв‘язання якого пов‘язують з аналізом концептуальних підходів до проблеми обдарованості.
Об’єктом мого дослідження є обдаровані діти.
Предмет: здібності та особливості обдарованих дітей.
Мета: зуміти своєчасно виявити та розвинути творчий потенціал дитини та створити потрібні умови для проведення змістовної розвивальної системи навчання, тому основна мета педагогів це розвинути і поглибити творчі здібності дитини, максимально сприяти розвитку кожної особистості.
Завдання дослідження:
забезпечити сприятливі умови поетапного дітей різних вікових груп з урахуванням індивідуальних, вікових особливостей, а також специфіки прояву творчого потенціалу в різних видах діяльності;
надати кожному учневі допомогу по розвитку його здібностей;
піклуватися про зростання творчої активності учнів;
стимулювати розвиток творчого потенціалу особистості.
Теоретична частина дослідження:
У психологічній літературі немає єдиної думки щодо визначення обдарованості. Вивчення її відбувалося з позицій філософії, медицини, педагогіки, психології.
Обдарованість - це індивідуальні психологічні ресурси особистості, які закладені природою. Обдарованість - досить складна за своєю природою психологічна якість дитини. Вирішальним в обдарованості є мотивація.
Інше визначення таке: обдарованість - це комплексне явище психіки людини, яке включає єдність інтелекту, творчості і мотивації. Інтелектуальні здібності перевищують середній і високий рівні, творчість проявляється у новому оригінальному підході до вирішення проблем і завдань. Що стосується мотивації, то це - єдність емоційно-вольових якостей: інтерес до певної діяльності і настирливість у досягненні мети.
Відтак, обдарованість - це високий рівень здібностей людини, що дозволяє їй досягти особливих успіхів у певній галузі діяльності. Розрізняють загальну і спеціальну обдарованість. Загальна розумова обдарованість виявляється в оволодінні всіма видами діяльності, для успішного здійснення яких необхідні певні розумові якості.
Обдаровані діти - це діти, які мають загальну або ту чи іншу спеціальну обдарованість. Як засвідчують наукові дослідження (і життєва практика) є певна вікова послідовність у проявах різних видів спеціальної обдарованості.
Так, досить рано виявляється музична обдарованість, потім до малювання. Загалом, обдарованість до мистецтва виявляється раніше, ніж до науки, а в галузі науки раніше за інші розвивається математична обдарованість.
Загально інтелектуальна обдарованість проявляється, як правило, у дуже високому рівні розумового розвитку дитини і в якісній своєрідності, самостійності, нестандартності виконання завдання та розумової діяльності в цілому. Дослідження показують, що обдарованим дітям притаманна здатність захоплюватися тим чи іншим, у дошкільному віці, зокрема, різними видами практичних, продуктивних занять (конструюванням, малюванням, ліпленням, працею). Важливою рисою обдарованих дітей є те, що у свою діяльність вони вносять творчі моменти.
Розрізняють обдарованість:
соціальну - лідерську;
художню - музичну, образотворчу, сценічну;
психомоторну - спортивні здібності;
інтелектуальну - здатність аналізувати, мислити, зіставляти факти;
академічну - надзвичайна здатність до навчання взагалі, стають відмінними спеціалістами;
творчу - нестандартне бачення світу й нешаблонне мислення (але такі діти часто не досягають поставленої мети і є невдахами. З дитинства вони всіх дратують. Важливо таку дитину побачити і допомогти їй).