2. Форвардні контракти та їх особливості.

Форвард – угода між сторонами про майбутню поставку базового активу за курсом (ціною), зафіксованим на час укладення такої угоди.

Основні особливості:

1. укладається поза біржею на міжбанківському валютному ринку;

2. форвардні угоди є твердими, тобто обов’язковими для виконання і укладаються переважно з метою реальної купівлі-продажу певного активу для страхування від можливих несприятливих цінових змін;

3. під час підписання угоди жодні попередні платежі не здійснюються;

4. терміни – стандартні і, як правило, не перевищують 12 місяців. Найбільш поширеними є угоди на 1 тиждень, 1, 2, 3, 6, 9 та 12 місяців. При цьому найчастіше зустрічається термін 180 днів. Максимальний термін угоди може становити 5 років;

5. обсяги форвардних контрактів є не стандартизованими, тобто вони можуть укладатися на потрібну хеджеру кількість базового активу;

6. форвардний курс (ціна угоди) визначає очікувану вартість базового активу через певний період часу і є ціною, за якою цей актив продається або купується за умови його постачання на певну дату в майбутньому.  Цей курс розраховуєть­ся як сума поточної курсу (курсу спот) і деякої маржі М (премії або дисконту, залежно від ставок на певний період та від бажаної дохідності форвардної угоди). Якщо форвардний курс валюти вищий, ніж поточний (спот) курс, то для його визначення до спот-курсу додається форвардна премія. І навпаки, якщо форвардний курс нижчий, ніж поточний, то від останнього віднімається форвардний дисконт;

7. форвардна маржа – ймовірні зміни ціни базового активу через визначений проміжок часу. Чим триваліший форвардний період, тим більшим буде рівень валютного ризику і, відповідно, розмір форвардної маржі;

Будучи позабіржовими угодами, форварди характеризуються досить низькою ліквідністю. Вторинний ринок форвардних угод дуже обмежений. Крім того, учасники форвардного ринку підпадають під кредитний ризик, оскільки кожна зі сторін може не виконати угоду, хоча, як правило, і передбачено штрафні санкції за невиконання.

3. Ф’ючерсні контракти, їх значення та характеристика.

Ф’ючерс – це угода між сторонами, яка засвідчує їх зобов’язання щодо майбутньої поставки стандартизованої кількості базового активу за курсом (ціною), зафіксованим на час укладення такої угоди.

Основні особливості:

1. укладаються лише на біржах, що значно підвищує їх надійність і рівень страхування цінових ризиків, тобто другою стороною угоди завжди є розрахункова палата біржі, яка виконує роль гаранта;

2. умови такої угоди є стандартизованими для кожного активу та для кожної конкретної біржі. Більшість ф’ючерсів мають стандартизовані дати поставки – в березні, червні, вересні, грудні;

3. щоб стати учасником угоди необхідно внести гарантований внесок на рахунок розрахункової палати біржі, з якого остання буде оплачувати всі програші учасника та зараховувати усі виграші. Розрахункова палата виплачує стороні, яка виграла, і, відповідно, отримує від сторони, яка програла, різницю між вартістю контракту в день його укладення і вартістю контракту на момент його виконання;

4. висока ліквідність контрактів – власник ф’ючерсного контракту має право продати його протягом терміну дії;

5. використовуються або з метою хеджування цінових ризиків, або з метою отримання прибутку від коливань цін;

6. купити ф’ючерс означає зобов’язання учасника одержати від біржі актив і сплатити за нього останній відповідну, завчасно встановлену ціну (відкриття довгої позиції);

7. продати контракт означає зобов’язання учасника поставити на біржу актив за наперед встановленою ціною та отримати за нього грошові кошти (відкриття короткої позиції).