Міністерство освіти і науки України

Національний Університет Харчових Технологій

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

З дисципліни: «Інформаційні системи»

Виконала:

Перевірила:

Київ 2012

Зміст

1. Порядок освоєння інформаційного забезпечення АРМ бухгалтера.

2. Технологія обліку заробітної плати на підприємстві

3. Технологія комп’ютерного обліку заробітної плати на підприємстві, в програмі «1С: Бухгалтерія» версія 8.

4. Список літератури.

5. Комп’ютерні додатки.

1. Порядок освоєння інформаційного забезпечення арм бухгалтера

Більшість інформаційних систем почала з'являтися в Україні на рубежі 90-х років, коли з отриманням більшої свободи в веденні бізнесу підприємства і фірми почали замислюватися про комп'ютеризацію. З об'єктивних причин ринкової економіки першими змогли виділити необхідні фінансові кошти підприємства торгівлі і сфери послуг. Промисловість значно відставала через більш тривалий цикл оборотності капіталу і багато інших причин

Саме тому практично всі системи почали розвиватися як об лікові. Багато з них продовжують залишатися суто обліковими, дозволяючи автоматизувати одну або декілька функцій підприємства, але не даючи цілісної картини для управління підприємством.

Тільки одиничні розробники (а їх усього більше сотні), передбачаючи розвиток подій, віддали перевагу еволюційному якісному зростанню перед простим збільшенням продажу «коробкових» рішень, вкладаючи кошти в розвиток систем і науково-дослідні роботи. Західні системи зазнавали складностей іншого масштабу. Перші спроби прорватися на український ринок, що здавався «багатим і багатообіцяючим», були зроблені на початку 90-х років. Спочатку були створені невеличкі представництва або підписані партнерські угоди з місцевими компаніями. Потім експансія набула більш масованого характеру, і на вітчизняні фірми і підприємства обрушилася вся міць типової західної рекламної кампанії. Незнайома, але дратівлива з одночасною обіцянкою повного добробуту, за умови вкладення 1–2 млн. доларів, кампанія мала певний успіх.

Проте перші спроби впровадження цих систем показали, що реклама рекламою, але й працювати також варто вміти. І добре було б одночасно із західним програмним продуктом мати навчений персонал, провести локалізацію і налаштування системи на «дуже динамічні» вимоги законодавства і бухгалтерського обліку. Тому перші два-чотири роки були витрачені західними постачальниками на набуття досвіду і приведення систем у відповідність із місцевими вимогами.

Не претендуючи на винесення якогось остаточного рішення про готовність тієї або іншої системи до всіх перипетій місцевого ринку, можна сказати, що перший етап адаптації частково або цілком пройдений практично всіма серйозними постачальниками, які вирішили спробувати щастя на просторах колишнього СРСР.

Одночасно відбувається процес зближення вітчизняних і захід них систем, що успішно конкурують за право працювати на підприємствах.

У таблиці 1 поданий один із варіантів класифікації інформаційних систем управління підприємствами.

Таблиця 1. Загальна класифікація інформаційних систем управління підприємствами

	Локальні системи	Малі інтегровані системи	Середні інтегровані системи	Великі інтегровані системи
Представники груп	1С	Concorde XAL	JD Edwards (Robertson & Blums)	SAP/R3 (SAP AG)
	БЭСТ	Exact	MFG-Pro (QAD/BMS)	Baan (Baan)
	Инотек	NS-2000	SyteLine (СОКАП/ SYMIX)
	ИНФИН	Platinum	MIRACLE V	BPCS (ITS/SSA)
	Инфософт	PRO/MIS		Oracle Applications (Oracle)
	Супер-Менеджер	Scala
	Турбо – Бухгалтер	SunSystems
	Інфо – Бухгалтер	БОСС – Корпорація
	+ більш як 100 систем	Галактика ПАРУС
		Ресурс
		Еталон

Усі наведені в таблиці системи можна умовно поділити на два великих класи: а) фінансово-управлінські і б) виробничі системи.

Бухгалтерські інформаційні системи відносяться до класу фінансово-управлінських систем.

Фінансово-управлінські системи включають підкласи локальних і частково малих інтегрованих систем. Такі системи при значені для ведення обліку по одному або декількох напрямах (бухгалтерія, збут, облік кадрів і т. ін.). Системами цієї групи може скористатися практично будь-яке підприємство, яке потребує управління фінансовими потоками й автоматизації облікових функцій.

Такі системи по багатьох критеріях є універсальними, хоча найчастіше розроблювачі пропонують рішення галузевих проблем, наприклад, основні засоби, нарахування податків або управління персоналом з урахуванням специфіки регіонів. Універсальність призводить до того, що цикл упровадження таких систем невеличкий, іноді можна скористатися «коробковим» варіантом достатньо для цього купити програму і самому закласти її в персональний комп'ютер.

Фінансово-управлінські системи (особливо системи російських розроблювачів) значно більш гнучкі в адаптації до потреб конкретного підприємства. Часто пропонуються «конструктори», за допомогою яких можна практично цілком перекроїти вхідну систему, самостійно або за допомогою постачальника встановити зв'язок між таблицями баз даних або окремими модулями.

Хоча загальна конфігурація систем може бути досить складною, практично всі фінансово-управлінські системи спроможні працювати на персональних комп'ютерах у звичайних мережах передачі даних Novell Netware або Windows NT. Вони спирають ся на технологію виділеного серверу бази даних (file server), що характеризується високою завантаженістю мережних каналів для передачі даних між сервером і робочими станціями. Тільки окремі із запропонованих систем такого класу були розроблені для промислових баз даних (Oracle, SYBASE, Progress, Informix, SQL Server). Використовувалися переважно більш прості засоби розробки Clipper, FoxPro, dBase, Paradox, що, як правило, дають збої на складних конфігураціях мережі і при збільшенні обсягів опрацьовуваних даних.

Результатом роботи корпорації «Галактика» став випуск у квітні 1995 р. на ринок програмних засобів комплексу «Галактика», яка до теперішнього часу встигла пройти випробування на більш ніж 400 підприємствах і продовжує інтенсивно розвиватися. Розв'язання всього комплексу задач, на який орієнтований комплекс «Галактика», забезпечується чотирма функціональними контурами:

• контур адміністративного управління;

• контур оперативного управління;

• контур управління виробництвом;

• контур бухгалтерського обліку.

Модульний принцип побудови комплексу «Галактика» при пускає як ізольоване використання окремих програмних модулів, так і довільні комбінації їх, залежно від виробничо-економічної необхідності.

Ефективним режимом роботи АРМ є його функціонування в межах локальної

обчислювальної мережі як робочої станції. Це є особливо доцільним тоді,

коли потрібно розподіляти інформаційно-обчислювальні ресурси між

декількома користувачами.

Більш складною формою є АРМ із використанням персональних

електронно-обчислювальних машин як інтелектуального термінала, а також

із віддаленим доступом до ресурсів центральної (головної)

електронно-обчислювальної машини або зовнішньої мережі. У даному разі

декілька персональних електронно-обчислювальних машин підключаються по

каналах зв'язку до головної електронно-обчислювальної машини, при цьому

кожна персональна електронно-обчислювальна машина може працювати і як

самостійний термінальний пристрій.

У найскладніших системах АРМ можуть через спеціальне устаткування

підключатися не тільки до ресурсів головної мережі, але й до різних

інформаційних служб і систем загального призначення (служб новин,

національних інформаційно-пошукових систем, баз даних і знань,

бібліотечних систем тощо).

Можливості створюваних АРМ значною мірою залежать від

техніко-експлуатаційних характеристик електронно-обчислювальних машин,

на яких вони базуються. З огляду на це на стадії проектування АРМ чітко

формулюються вимоги до базових параметрів технічних засобів опрацювання

і видачі інформації, наборів комплектуючих модулів, мережних

інтерфейсів, ергономічних параметрів пристроїв і т. ін. Отже, для

ефективної роботи бухгалтерії її необхідно оснащати достатньо потужними

комп’ютерами.

Синтез АРМ, вибір його конфігурації й устаткування для реальних видів

економічної й управлінської роботи мають конкретний характер, що

зумовлюється спеціалізацією, поставленими цілями, обсягами роботи. Однак

будь-яка конфігурація АРМ повинна відповідати загальним вимогам щодо

організації інформаційного, технічного, програмного забезпечення.

Інформаційне забезпечення АРМ орієнтується на конкретну, звичну для

користувача, предметну область. Опрацювання документів повинно

припускати таку структуризацію інформації, яка дозволяє здійснити

необхідне маніпулювання різними структурами, зручне і швидке коригування

даних у масивах.