Лекція3
Тема: Мультифакторні хвороби. Екологічно залежні та екологічно обумовлені хвороби. Канцерогени. Онкологічні захворювання та їх зв’язок з екологічними особливостями навколишнього середовища.
План.
Психічний стан сучасної людини та його зв’язок із здоров’ям.
Мультифакторні хвороби. Екопатології. Екообумовлені та екозалежні хвороби.
Поняття канцерогенезу. Злоякісні новоутворення.
Канцерогенні речовини та їх коротка характеристика.
Виробничі канцерогени та здоров’я населення.
Вплив онкогенних факторів на біоценози.
Можлива профілактика злоякісних новоутворень.
Психічний стан сучасної людини та його зв’язок із здоров’ям. Мультифакторні хвороби.
За останні роки у стані здоров’я населення України спостерігається стійка тенденція до погіршення. Ситуація ускладнюється одночасним погіршенням психічного стану здоров’я населення країни: за останніми даними, приблизно 2 млн. українців мають нервово-психічні розлади різної етіології, зростає кількість психопатичних особистостей, а психічно нормальні люди стають хворими за тієї причини, що не знають дієвих механізмів збереження та відновлення психічного здоров’я в умовах постійних фізичних та інтелектуальних перевантажень, запобігання розвитку психосоматичних захворювань.
Психічне здоров’я – стан інтелектуально-емоційної сфери, основу якого складає почуття душевного комфорту, яке забезпечує адекватну поведінкову реакцію.
Негативні емоції та нервова напруга , якщо довго турбують людину можуть призвести до соматичних захворювань. Зв’язок соматичних захворювань з нервовими хворобами був помічений давно. Невропатолог М.Аствацуров відзначав , що у людей , схильних до відчуття страху, внутрішньо напруженим частіше спостерігаються хвороби серця, а у схильних до гніву - хвороби печінки, у людей апатичних , із зниженим життєвим тонусом - хвороби шлунка і кишечнику. Негативні емоції можуть призвести до загострення протікання виразкової хвороби, діабету, гіпертонії.
Матеріальною основою психіки людини є нервова система. Головний мозок, відділ ЦНС. Півкулі - різні функції, ліва –зі мовними знаками , права - з чуттєвими образами об’єктів. В глибині головного мозку розміщена лімбічна система з ретикулярною формацією., яка забезпечує прояв емоцій. Видалення або подразнення окремих ділянок лімбічної системи призводить до прояву емоцій гніву, страху, задоволення. Емоції мають велике значення для підтримання психічного здоров’я. Емоції служать біологічною системою пристосування організму людини до умов соціального середовища. Виявляються емоції у нашому ставленні до тих чи інших явищ, які ми сприймаємо. Є позитивні та негативні. Ила прояву емоцій , їх спрямованість і вплив на психіку людини індивідуальні. Негативні емоції пригнічують психіку, знижують працездатність. Емоції формуються підкірковими відділами мозку за участю ВНС, тому свідомість не завжди може подолати пригнічуючи дію негативних емоцій, бо вони пов’язані з фізіологічними процесами в організмі, що не контролюються корою мозку.
Під впливом різних факторів , внаслідок емоційних перевантажень може виникнути явище психоемоційної перенапруги. За визначенням А.Киколова, психоемоційна перенапруга – це стан організму, що знаходиться між нормальними та патологічними реакціями. Проблема психоемоційної напруги загострилася за остання 20 років внаслідок зміни в способі життя і трудової діяльності. Вчені встановили ряд факторів, які провокують розвиток психічної перенапруги :
зростаюча інтелектуалізація праці при ліквідації фізичної праці.
Заміна багатьох видів некваліфікованої праці, працею що потребує використання автоматизованих та механізованих установок.
Збільшення відповідальності працівників під час прийняття рішень
ріст інформаційного перевантаження
зростаючи вимоги до професійної підготовки.
У результаті цього механізми адаптації організму людини , що склалися еволюційно відстають від вимог життя і призводять до виникнення стресу. Психоемоційний стрес - один з найбільш поширених станів у сучасної людини. Психоемоційний стрес є причиною багатьох психосоматичних захворювань:
- Психозів, неврозів, порушень сну, сосудних захворювань мозку, - ССЗ: аритмій, інфаркту, гіпертоній;
- Шлунково-дистрофічних уражень;
- Зниження імунітету;
- Ревматичних захворювань, остеохондрозів
- Онкологічних захворювань
- Гормональних розладів та порушення статевих функцій.
Згубна дія стресу відбувається у зростанні алкоголізму; збільшенні травматизму, зростанні числа самогубств, інвалідизації суспільства.
Екопатології. Мультифакторні хвороби. Екообумовлені та екозалежні хвороби.
Людина існує в навколишньому середовищі і здатність її організму переносити несприятливі дії середовища називають екологічною толерантністю. Вона визначається адаптаційними можливостями організму, запрограмованими на генетичному рівні і властивими для всіх представників виду Н. sapiens. Реакція організму на негативні чинники довкілля залежить від індивідуальних особливостей: віку, статі, стану здоров’я. Як правило, найбільш вразливими є діти, люди похилого віку та хворі. Більшість хронічних захворювань функціональних систем організму можуть мати множинну етіологію ( етіологія з лат.- причина виникнення). Наприклад, бронхіт може виникнути внаслідок інфекційних чинників, простуди, куріння, алергії, тривалого впливу забрудненого повітря і т.д. Такі захворювання ще називають мультифакторними. Багато з них мають зв’язок із тривалим впливом на організм людини техногенних факторів довкілля (забрудненням атмосферного повітря, води, електромагнітним опроміненням, шумом, дією хімічних чинників та інше). Якщо доведено, що хвороба почала розвиватись внаслідок перебування людини в таких екологічно несприятливих умовах, то вона вважається екологічно залежною. На жаль, довести безпосередній вплив негативних наслідків людської виробничої діяльності для здоров’я людини досить складно. Наприклад, на сьогодні можливість ризику для здоров’я від забруднення повітря не викликає сумніву, але якісні дані про кількісні ефекти впливу зустрічаються не так часто тому, що:
Забруднення повітря широко розповсюджене і важко підібрати неекспоновані групи населення для контролю;
Існують проблеми в оцінці розмірів індивідуального впливу;
Концентрації атмосферних домішок надзвичайно залежні від метеоумов;
Хвороби, у виникненні і перебігу яких забруднення повітря може відігравати значну роль, є, головним чином, хвороби дихальної системи; але ці хвороби неспецифічні і можуть викликатися іншими факторами, наприклад, палінням, або професійним впливом, значну роль при цьому може відігравати дія внутрішніх алергенів.
Тому серед причин виникнення хвороб множинної патології часто вказують несприятливі екологічні умови.
Накопичуючись в організмі, хімічні забруднювачі викликають різні порушення: зміну діяльності ферментних систем, стани імунодефіцитів та ін. Екопатології хімічної етіології залежно від переважного ураження поділяють на п’ять груп : а) органів дихання; б) нервової системи; в) хвороби печінки; г) системи крові; д) нирок і сечовидільних шляхів.
На земній кулі практично неможливо знайти місця, де б не були присутні в тій чи іншій концентрації забруднювальні речовини. Поширюються техногенні катастрофи, які призводять до швидкого зростання концентрації окремих токсичних речовин. Це в свою чергу призводить до поширення серед населення певних хвороб, які отримали назву «екологічно обумовлені хвороби».Наприклад:
1) хвороба Мінамата (Японія,1956) . Це неврологічна хвороба, яка пов’язана із забрудненням риби ртуттю. В селищі Мінамата спостерігалось 200 тяжких випадків отруєння серед населення та 2000 чоловік звернулись до лікарів з легкою формою захворювання.
2) хвороба ітай-ітай ( Тояма, Японія, 50-ті рр..ХХст.) – забруднення рису кадмієм. До лікарів звернулось 200 осіб з тяжкими симптомами і близько 3000 з легким отруєнням. Ітай-ітай провокує хвороби нирок та кісток.
3) масова алопеція серед дітей (Чернівці, Україна, 80-ті рр.. ХХст). У декількох сотень дітей спостерігались ознаки загальної інтоксикації та випадання волосся. Вважають причиною стало забруднення середовища талієм.
Таким чином, якщо екологічно залежні хвороби пов’язані із тривалим впливом забруднювачів в концентраціях із незначним перевищенням ГДК( що є типовим для більшості міст України), то екологічно обумовлені хвороби виникають внаслідок техногенних катастроф або екологічних надзвичайних ситуацій.
3. Поняття канцерогенезу. Злоякісні новоутворення.
У своєму повсякденному життя людина часто є об’єктом впливу речовин, здатних викликати розвиток злоякісних пухлин, тобто речовин, яким властива канцерогенна дія.
Канцерогенність – це властивість факторів навколишнього середовища зумовлювати виникнення захворювання на рак.
Рак є новоутвореною злоякісною пухлиною, яку ще називають бластомою, тобто формою росту тканин з вираженою аномалією і втратою здатності до диференціації.Пухлини бувають доброякісними (наприклад, бородавки) і злоякісними. Злоякісни клітини здатні до інтенсивного поділу, внаслідок чого вони швидко можуть витісняти природні клітини тканин організму. Злоякісні клітини можуть проникати в кровоносні судини, сусідні тканини і метастазувати.Метастази- нові патологічні джерела, що виникають внаслідок перенесення пухлинних клітин. Пухлини поділяють на саркоми (ті, що розвиваються із сполучної тканини) і карциноми (ті, що розвиваються з епітеліальної- покривної тканини).
Виникнення 85% пухлин є наслідком впливу факторів довкілля. Ракові захворювання можуть бути спричинені фізичними(сонячні, космічні промені, рентгенівське,ультрафіолетове випромінювання, різкі температурні впливи, механічні травми), хімічними (канцерогенні речовини), біологічними (онковіруси) факторами. З онкогенних факторів найнебезпечнішими є хімічні канцерогени.
Станом на 1 січня 2007 р. в Черкаській області зареєстровано 26993 онкологічних хворих
4.Канцерогенні речовини та їх коротка характеристика.
За визначенням експертів ВООЗ „ канцерогеном (фізичним, хімічним, вірусним) називають агент, що може викликати або прискорювати розвиток новоутворення, незалежно від механізму (або механізмів) його дії або ступеню специфічності ефекту. Канцероген може викликати незворотну зміну або пошкодження у тих частинах генетичного апарату, які здійснюють гомеостатичний контроль над соматичними клітинами. Тобто, канцерогенні речовини – це хімічно однорідні сполуки, що проявляють трансформуючу активність і здатність викликати канцерогенні, тератогенні або мутагенні зміни в організмах. Залежно від умов впливу вони можуть призводити до інгібіровання росту, прискоренню старіння, порушенню індивідуального розвитку й зміни генофонду організмів.З точки зору канцерогенності для людини, виділяють такі 3 групи хімічних канцерогенів та професійних впливів.
1- хімічні речовини, виробничий процес або професійний вплив, що є безумовно канцерогенними.Характерні представники цієї групи – сполуки миш’яку, азбест, вінілхлорид, полівінілхлорид.
2- речовини, які можливо канцерогенні для людини.Наприклад, металічний берилій, акрилонітрил.
3- речовини, що не можуть бути класифіковані з точки зору їх канцерогенності; характерні представники цієї групи-фторурацил, бензилхлорид, фенобарбітал, стирол, сахарин.
За походженням канцерогени можуть бути поділені на дві групи в залежності від їх природи: природні та антропогенні. За хімічною структурою канцерогенні речовини належать до різних класів неорганічних та органічних сполук, що відносяться до:
поліциклічних природних вуглеводнів(ПАВ);
ароматичних азотовмісних сполук;
ароматичних аміносполук
4) нітрозосполук та нітрамінів;
5) металів, металоїдів та неорганічних солей.
поліциклічні природні вуглеводні(ПАВ)
Ці хімічні сполуки виявляються у нафтопродуктах та інших природних багатокомпонентних сумішах. До природних абіогенних джерел, що формують природній фон ПАВ, відносять вулканічну діяльність, процеси нафто,вугле, сланцеутоворення. Встановлена можливість синтезуПАВ рослинними організмами(зокрема, декотрими здаковими), рядом бактерій, фітопланктоном.У результаті діяльності людини забрудненість біосфери канцерогенними ПАВ набагато збільшилась, а у промислових районах в сотні та тисячі разів перевищує природний фоновий рівень. Основними антропогеними джерелами забруднення ПАВ є промислові викиди та вихлопні гази автомашин.У повітрі руйнування канцерогенних ПАВ може відбуватись під впливомУФ променів та озону. У водному середовищі вони або осідають на дно , або включаються в харчові ланцюги.Специфічна біодеградація ПАВ за участю ендокринних систем водних організмів. Виключенням є молюски, у яких відсутні ферментні системи , що розкладають ПАВ, внаслідок чого молюски накопичують канцерогенні речовини.Біологічна очистка грунту від канцерогенних ПАВ відбувається за рахунок ґрунтових бактерій.
Ароматичні азосполуки.
Більшість ароматичних азосполук відносяться до фарбників, які використовують для фарбування натуральних та синтетичних тканин, для кольорового друку у поліграфії, у косметиці, кольоровій фотографії. Канцерогенна дія цих сполук проявляється опосередковано, не в місці потрапляння в організм, а в органах-мішенях: печінці, сечовому міхурі.
Ароматичні аміносполуки
До цієї групи сполук відносяться речовини,що мають структуру подібну до хімічної структури нафталіну. Застосовуються в різних галузях/г, навіть для синтезу лікарських препаратів, інсектицидів.
Нітрозосполуки
Нітрозосполуки- це хімічні сполуки, що мають 1- або декілька груп NО, зв’язаних з атомами вуглецю. Це клас найбільш небезпечних канцерогенів, що викликають ЗН печінки, легень, нирок, травного тракту.Утворюються при виробництві гуми, азофарбників, при смаженні їжі та при курінні тютюну. В утворенні та циркуляції нітрозосполук приймають участь мікроорганізми, тому їх відносять ще й до біогенних канцерогенів. Характерною особливістю нітрозосполук є можливість синтезуватись в організмі ендогенно з попередників( нітритів, нітратів, амінів), що надходять у їжу людини у вигляді консервантів або у складі рослинних продуктів.Нітрати можуть накопичуватись у рослинах у результаті застосування надлишком кількості мінеральних добрив.Джерелом амінів є білкові продукти харчування, вони є у овочах, чаї, хлібі, деяких лікарських препаратах.Висока забрудненість нітрозосполуками косметичних засобів, а також порошків та розчинів для миття посуду.Серед досліджених 60 лікувальних засобів нітрозації в організмі підлягають амідопірин, анальгін, ампіцилін, окситетрациклін, піперазин.Ефективним профілактичним засобом є аскорбінова кислота, що інгібує утворення нітрозосполук у організмі.
Метали.
За сучасними уявленнями, свою канцерогенну дію на клітини тканин метали здійснюють або безпосередньо впливаючи на генетичний апарат, або через ферментативні системи, каналізуючи біологічне окислення, синтез нуклеїнових кислот та білків. Усі канцерогенні метали розділені на групи:
Перша група- безумовно канцерогенні для людини: хром
Друга група А- можливо канцерогенні для людей: нікель, берилій
Друга група В- умовно канцерогенні для людини: кадмій
Третя група- канцерогенні для тварин: кобальт, марганець, цинк, титан, свинець, кадмій, залізо, магній, сурма, олово, хром, миш’як.
Одночасно, доведено, що деякі метали, маючи канцерогенну дію , можуть гальмувати злоякісний ріст пухлин, мобілізуючи опірність гомеостазу, впливаючи на активність ферментів,, стабілізуючи мікроелементний, гормонально-вітамінний баланс. До таких металів відносятья кобальт, марганець, цинк, мідь, селен, миш’як.
Природні канцерогени
Відомо близько 20 канцерогенів природного походження. Наприклад, алкалоїди деяких папоротей, танін та танінова кислота з насростів на деревах.Плісняві гриби роду Aspergillus, Penicillum, Streptomyces. Серед них особливе місце займає афлатоксин, що міститься в Aspergillus flavus. Вважають, що високий рівень захворюваності раком печінки у африканського населення пов’язаний не тільки з дефіцитом білкової їжі, скільки з дією афлатоксинів, які містяться в пліснявих грибах, що швидко розмножуються в вологому тропічном кліматі.
Виробничі канцерогени.
Особливості професійної діяльності можуть бути потужним канцерогенним фактором та спричиняти професійні онкозахворювання. Ще у 1775 р. англійський лікар Персиваль Потт описав „ рак трубочистів”, в виникненні якого була повинна вугільна сажа. До числа професійних захворювань відносять рак сечового міхура у працівників анілінової промисловості.Виявлена підвищена захворюваність раком легень у працівників резинової, хутряної, газової та хімічної промисловості, уранових копалень, у електрозварників. Відомі ЗН шкіри після тривалого вживання ліків з миш’яком. У тих , хто оприскував виноградники інсектицидами, що вміщують миш’як, відмичалося збільшення випадків захворювань раком печінки.За даними американських дослідників, впливу 40 канцерогенів, вміст яких у виробничій сфері регламентовано федеральними агенціями, у США підлягають більше 22 млн. робочих. Тобто, професійні канцерогени - це речовини, що викликають ЗН у людей у результаті їх професійної діяльності.
У багатьох розвинених країнах проводиться вивчення розповсюдження професійного раку. За прогнозами фахівців цих країн питома вага професійного раку може досягти 20-38 % від усіх онкозахворювань.
Проблема виробничих канцерогенних впливів зводиться не лише до погіршення здоров’я самих працюючих, але й відбивається на здоров’ї дітей. Доведено, що вплив на батьків до зачаття дитини нафтопродуктів, органічних розчинників, електромагнітних полів, нагріваючого мікроклімату на робочому місці достовірно підвищує ризик розвитку ЗН у їхніх майбутніх дітей.
На Україні у 1997 р. прийнято офіційний „ Перелік речовин, продуктів, виробничих процесів, побутових та природних факторів, канцерогенних для людини”, але оцінка можливої канцерогенної небезпеки для працюючих та населення , реєстр канцерогенно небезпечних виробництв відсутні. Лише 5 речовин з цього переліку регламентовані у повітрі робочої зони на Україні за їх канцерогеною дією: бензпірен, азбест, миш’як, вінілхлорид, возгон кам’яновугіільних смол та пеків.
Однак, будучи другою за важливістю причиною смерті дорослої людини, ЗН відносяться все ж таки до захворювань, що вражають лише невелику частину населення, і навіть в умовах інтенсивного канцерогенного впливу, характерного для окремих галузей виробництва хворіють лише окремі люди. Тобто, спостерігається картина, коли при максимальних експозиціях канцерогену переважна кількість робочих не захворіє на рак, і одночасно , є людии, для яких навіть невеликий час експозиції канцерогену може спричинити ЗН. Одне з пояснень – індивідуальна чутливість до дії конкретного канцерогену. Аналіз захворюваності на різні види раку показав, що існують певні пухлини, що мають чітку генетичну етіологію.