1.3. Завдання соціальної статистики

Соціальна статистика покликана допомогти суспільст­ву поглибити й конкретизувати знання про його соціальний лад і соціальні процеси, що відбуваються у ньому, а також виробити соціальну політику, яка полегшувала б життя населенню і допо­магала йому вирішувати конкретні соціальні проблеми, які існу­ють на даному конкретно-історичному етапі розвитку суспільства. Наявність тих чи інших соціальних проблем на різних етапах розвитку суспільства залежить від цілого ряду чинників. Основні з них такі:

• обсяг наявних ресурсів у суспільстві, які можуть бути спря­ мовані на задоволення потреб населення;

• ступінь розвитку різних видів потреб, рівень усвідомленості їх населенням і збалансованість потреб та можливостей їх задо­ волення;

• національні та культурні традиції, ступінь гуманізації відно­ син у суспільстві;

• ступінь диференціації умов і рівня життя різних груп і кате­ горій населення країни;

• інтенсивність соціальної та територіальної мобільності на­ селення і швидкість зміни умов життя, які визначають можли­ вість адаптації населення до нових умов;

• способи вирішення соціальних проблем, що існують у сус­ пільстві, і співвідношення об'єктивних і суб'єктивних чинників, які впливають на ступінь задоволеності людей умовами свого життя;

• наявність країн з іншим рівнем життя та соціального розвитку. Історичний досвід показує, що в різних країнах умови, які

призводять до соціальних проблем, дуже різноманітні і зміню­ються з розвитком суспільства. Тому, аналізуючи соціальні про­блеми, потрібно враховувати конкретні історичні умови, в яких перебуває суспільство в даний момент часу. Неможливо прави­льно оцінювати й інтерпретувати статистичні показники рівня та умов життя населення, не враховуючи зазначених чинників.

Усе розмаїття завдань, що їх вирішує соціальна статистика, можна звести до двох комплексних завдань:

1. спостереження за соціальними процесами, які відбуваються в суспільстві, з метою відшукання кількісних характеристик со­ ціального життя, поглиблення знань про розвиток суспільства та створення необхідної бази даних для розробки соціальної політики;

2. моделювання соціальних процесів, оцінювання можливого їх розвитку в перспективі та аналіз впливу на ці процеси соціаль­ ної політики, яка реалізується в суспільстві; таке моделювання має на меті своєчасно підготувати об'єктивну інформацію для прийняття рішень щодо .внесення до соціальної політики необ­ хідних коректив.

Із цих комплексних завдань випливають докладніші завдання соціальної статистики, які можна поділити на завдання практич­ного і методологічного характеру.

До практичних завдань соціальної статистики належать:

17

• систематичне спостереження за об'єктами соціальної стати­ стики й відшукання їх статистичних характеристик;

• вивчення умов, рівня та способу життя населення на даний момент часу й у динаміці;

• аналіз змінюваних потреб населення у благах і послугах, їх доступності та ступеня задоволення для різних соціальних груп; оцінювання відповідності рівнів фактичного споживання норма­ тивним значенням;

• спостереження за станом соціальної сфери та виявлення найважливіших тенденцій і закономірностей розвитку соціальної інфраструктури суспільства;

• вивчення процесів взаємодії особистості та соціальних груп із соціальною сферою; оцінка всіх засобів задоволення всіляких потреб на даному рівні розвитку суспільства;

• дослідження чинників, що впливають на соціальні процеси; оцінювання їх співвідношення та ролі у зміні соціального життя суспільства;

• прогнозування найімовірнішого перебігу соціальних проце­ сів на перспективу; аналіз і оцінювання можливих наслідків змін соціальної політики та перетворень соціальної сфери для різних соціальних груп населення.

Завдання методологічного плану в соціальній статистиці пов'я­зані зі складностями вивчення соціального життя суспільства та переходом вітчизняної статистики на міжнародні статистичні стан­дарти. До цих завдань належать такі:

• створення й удосконалення системи соціальної статистики, заснованої на єдиних методологічних підходах до вивчення соці­ ального життя суспільства як цілісної складної системи, усі еле­ менти якої перебувають у взаємозв'язку та взаємозалежності. Необхідно перебороти автономність окремих напрямків соціаль­ ної статистики, що дозволить усунути непорівнянність багатьох статистичних показників;

• удосконалення методичних прийомів статистичного спосте­ реження, збору й аналізу інформації про соціальні процеси; роз­ робка і впровадження у практику нових статистичних показників, які давали б змогу не лише характеризувати сутність окремих соціальних явищ і процесів, а й оцінювати їх вплив на кінцеві ці­ лі розвитку людського суспільства;

• розширення та поглиблення досліджень соціального життя для більш повного й усебічного виявлення причин соціальних про­ цесів. Нині соціальна статистика досліджує переважно явища та процеси на макрорівні, де, як правило, має справу вже з кінцеви­ ми результатами цих процесів. Підсилення соціального розшару­ вання суспільства зумовлює необхідність статистичного аналізу рівня життя різних соціальних груп населення; удосконалення методології організації та проведення вибіркових обстежень як основного джерела статистичної інформації в соціальній статис­ тиці. Це одна з головних умов побудови повноцінної системи соці­ альної статистики, що підвищують її достовірність і об'єктивність;

• удосконалення статистичних методів обробки та аналізу су­ спільної думки. Актуальність цього завдання визначається тим, що суспільна думка є одним із чинників, що істотно впливають на перебіг соціальних процесів у суспільстві;

побудова й аналіз моделей соціально-економічних процесів для виявлення та вимірювання взаємодії елементів суспільної си­ стеми. Це необхідно для оцінювання припустимих коливань рів-ня життя населення в даних конкретних умовах, з метою попере­дити соціальну напруженість або надмірне навантаження на на­явні в суспільстві ресурси.

Контрольні завдання

1. С утність предмета соціальної статистики.

2. Що являють собою об'єкти соціальної статистики і як вони класифікуються? їх відмінності від об'єктів еконо­ мічної статистики.

Завдання соціальної статистики в умов умовах її реформування

РОЗДІЛ 2