- •Тема 3. Границя функції. Особливості границі. Розкриття невизначеностей. §1. Означення границі функції. Односторонні границі
- •§ 2. Основні теореми про границі.
- •Властивості границь
- •§3. Розкриття невизначеностей
- •§4. Перша та друга особливі границі. Деякі визначні границі.
- •Приклади обчислення границь функції
- •Завдання для практичної роботи
- •Завдання для контрольної роботи
§ 2. Основні теореми про границі.
1. Якщо с – стала величина, то
2. Якщо k- стала величина і існує границя функції f(x) при xa, то
3. Якщо в одній і тій же області визначення існують границі функцій f(x) i g(x) при xa, то
при умові limg(x) 0, g(x) 0
Властивості границь
1. Змінна величина не може прямувати до двох різних границь.
2. Якщо дві змінні прямують до однієї і тієї ж границі, а третя змінна знаходиться між ними, то і вона прямуватиме до тієї самої границі (принцип "двох міліціонерів")
(lim x = a; lim y = a; x < z < y;) ( lim z = a );
3. Різниця між змінною величиною яка має границю та самою її границею є величина безмежно мала.
4. Якщо різниця між змінною х та деякою сталою с є величина безмежно мала, то с є границею для х , тобто хс.
5. Якщо змінна в чисельнику деякого дробу прямує до границі відмінної від нуля, а знаменник цього дробу прямуватиме до нуля, то весь дріб прямуватиме до безмежності, тобто
( x a , y 0 ) ( x/y )
6. При обчисленні гпаниць степеневих функцій з сталим показником степеня , можна переходити до границі в основі степеня при умові, що границя основи степеня існує .
7. При обчисленні границі показникової функції з сталою основою можна переходити до обчислення границі в показнику степеня
8. При обчисленні границі логарифмічної функції з сталою основою можна переходити до обчислення границі під знаком логарифму:
Зауваження:
§3. Розкриття невизначеностей
Невизначеність - вираз, що є функцією, при обчисленні границі якої неможливо безпосередньо використати властивості границь; основні види невизначеності позначаються символами:
Правило 1 Щоб розкрити невизначеність типу , що задається відношенням двох многочленів, необхідно і чисельник і знаменник поділити на самий високий степінь змінної цих многочленів.
Правило 2. Щоб розкрити невизначеність типу , що задається відношенням двох многочленів, необхідно і чисельник і знаменник розкласти на множники і виконати скорочення на спільний множник.
Правило 3. Щоб розкрити невизначеність типу , що задається відношенням двох виразів які містять ірраціональності, слід спочатку позбавитись від ірраціональності за допомогою спряженого виразу.
Правило 4. Щоб розкрити невизначеність типу , що містить тригонометричні функції, необхідно пам"ятати:
Правило 5. ( принцип заміни б/м) . Щоб розкрити невизначеність типу можна і чисельник і знаменник цієї невизначеності замінити еквівалентними їм величинами
Означення: Еквівалентними величинами називають дві безмежно малі величини, границя відношення яких дорівнює одиниці, тобто
Таблиця еквівалентностей:
§4. Перша та друга особливі границі. Деякі визначні границі.
Особливі (визначні)границі - границі, користуючись якими дуже легко і просто знаходити числові значення для безмежної кількості інших границь, які іншими шляхами обчислюються значно складніше.
≈2,71828; e-1;
Деякі границі, що часто зустрічаються в обчисленнях.
1. 2.
3. 4.
5. 6.
7. 8.
9. 10