- •54010, М. Миколаїв, вул. Паризької Комуни, 9 вступ
- •Тема 1. Предмет, завдання і методи дисципліни
- •Сутність та предмет науки
- •2. Методи науки та прийоми дослідження
- •Контрольні питання
- •Тема 2. Система ведення господарства
- •1. Економічна суть та класифікація системи ведення господарства
- •2. Системи рослинництва, тваринництва, підсобних виробництв
- •Контрольні питання
- •Тема 3. Види і організаційно-економічні основи сільськогосподарських підприємств та об’єднань
- •1. Реформування економіки і розвиток різних форм власності та господарювання
- •2.Організаційно-економічні основи сільськогосподарських підприємств
- •3. Організація фермерських і особистих селянських господарств
- •Організаційні форми агропромислових об’єднань
- •Контрольні питання
- •Тема 4. Організація використання землі
- •Розподіл земель за цільовим та господарським призначенням
- •2. Види родючості ґрунту, якісна і економічна оцінка стану і ефективності використання земель
- •3. Методика грошової оцінки земель
- •4. Організація землевпорядкування території аграрних формувань
- •Контрольні питання
- •Тема 5. Організація використання засобів виробництва
- •1. Сутність, засоби виробництва, джерела їх формування і відтворення
- •Комплектування господарств засобами виробництва і організація їх використання
- •Організація внутрішньогосподарського транспорту
- •4. Організація технічного обслуговування, ремонту та зберігання техніки
- •5. Організація нафто - та електрогосподарства
- •Контрольні питання
- •Тема 6. Організація використання трудових ресурсів
- •1. Соціально-економічна характеристика трудових ресурсів аграрних формувань
- •2. Основні принципи і прогресивні форми організації праці
- •3. Організація робочих місць
- •Тема 1. Спеціалізація, поєднання галузей та розміри сільськогосподарських підприємств.
- •Сутність, фактори, види та показники спеціалізації аграрних підприємств.
- •Обґрунтування раціонального поєднання галузей і організації виробничих типів сільськогосподарських підприємств
- •3. Оптимальні розміри підприємств
- •Контрольні питання
- •Тема 2. Господарський (підприємницький) розрахунок в аграрних формуваннях
- •Поняття, принципи господарського (підприємницького) рахунку та його роль у підвищенні ефективності господарювання.
- •2. Організація госпрозрахункових відносин на підприємстві
- •3. Оцінка діяльності, формування і використання доходів госпрозрахункових підрозділів
- •Контрольні питання
- •Тема 3. Організація матеріального стимулювання праці (оплати праці)
- •1. Організаційно-правові основи оплати аграрної праці
- •Формування і використання фонду оплати праці
- •3. Форми і системи оплати праці в сільськогосподарських підприємствах
- •4. Особливості оплати в окремих видах підприємств
- •5. Особливості оплати праці в рослинницьких і тваринницьких підрозділах
- •Оплата праці в обслуговуючих підрозділах
- •Оплата праці керівників, спеціалістів та службовців
- •Контрольні питання
- •Тема 4. Організація рослинництва
- •Завдання з організації ефективного рослинництва
- •Організація виробничих процесів у рослинництві
- •Тема 5. Організація тваринництва
- •Відтворення стада тварин
- •2. Організація скотарства
- •3. Організація свинарства
- •4.Організація птахівництва
- •Контрольні питання
4. Організація технічного обслуговування, ремонту та зберігання техніки
За основу організації технічного обслуговування та ремонту (як поточного, так і капітального) береться нормативний обсяг виконаних машинами робіт, та деякі інші параметри, що наводяться у відповідних довідниках. Зокрема, обслуговування і ремонти проводять після: виконання нормативного обсягу робіт в умовах еталонних гектарів, відпрацьованих мото-годин двигуном або витраченого пального (для тракторів); відповідного пробігу (для автотранспорту); відпрацьованих мото-годин двигуном або певної кількості зібраної площі (для комбайнів); певної кількості обробленої площі (для інших сільгоспмашин). Наприклад, періодичність технічного обслуговування комбайнів становить 60 годин роботи або після збирання кожних 150 га.
План ремонту тракторів і комбайнів складається для кожної машини окремо. Якщо в господарстві є добре обладнанні ремонтні майстерні, то техогляди, поточні і капітальні ремонти здійснюються в них. За їх відсутності капітальні ремонти необхідно проводити в спеціалізованих підприємствах системи «Агротехсервіс» та інших ремонтних заводах за договорами.
Що стосується вартості ремонтів, то її визначають, виходячи з установленої періодичності та питомих норм відрахувань за формулою:
Зр = Мв · Н ,
де: Зр – планові витрати на один ремонт певного виду і марки трактора, комбайна, машини (грн.); Мв – міжремонтний виробіток (до поточного або капітального ремонту), (фізичних га або ум ет.га); Н – норма відрахувань на одиницю виробітку того чи іншого ремонту (грн.).
Технічна готовність машин, термін їх використання, витрати на ремонт і технічне обслуговування значною мірою залежать від умов їх зберігання. Для зберігання техніки встановлені відповідні правила: автомобілі й трактори – в гаражах; комбайни, обприскувачі, сівалки та інші складні машини – під навісами; ґрунтообробні машини – на бетонних майданчиках.
5. Організація нафто - та електрогосподарства
Важливою умовою високоефективного використання техніки є раціональна організація нафтогосподарства. Нафтопродукти поділяють на основне паливо (дизельне, бензин) і мастильні матеріали (моторне і тракторне масло, інші мастила).
Найбільш точним методом визначення потреби в основному паливі для тракторів і комбайнів є розрахунок за окремими виробничими операціями, визначеними за технологічними картами. Для автомобілів потребу в пальному визначають залежно від середньої норми витрат на 100 т-км автоперевезень і загального обсягу пробігу за окремими марками машин (з урахуванням їх технічного стану, характеру роботи, класу доріг і вантажів). Для стаціонарних двигунів ця потреба визначається за нормами витрат пального за годину, а для легкових автомашин і мотоциклів – за норми їх витрат за рік. Потребу в мастильних матеріалах для всіх видів техніки визначають у відсотках до основного пального.
Постійний запас паливно-мастильних матеріалів у підприємстві повинен становити 10 -15 %. Для зберігання нафтопродуктів, як правило, створюється нафтобаза (не ближче 100 м від житлових і виробничих будівель з дотриманням інших спеціальних вимог).
Що стосується електроенергії, яка споживається господарством на виробничі цілі, то вона визначається з урахуванням сумарної потужності (квт) і часу використання електроустановок протягом розрахункового періоду за формулою:
Пе = Сп · Те · Кв ,
де: Пе – потреба в електроенергії на відповідний час (кВт/год); Сп – сумарна потужність електродвигунів і електроприладів (квт); Те – час роботи електродвигунів і електроприладів (год.); Кв – коефіцієнт використання часу.
На постачання електроенергії сільськогосподарське підприємство укладає угоду з відповідними структурами, що відповідають за дану ділянку роботи і забезпечують гарантійне постачання енергії.