2. Основні принципи і прогресивні форми організації праці

Праця має бути організована на основі наукових принципів. Під науковою організацією праці розуміють комплекс науково обґрунтованих заходів, спрямованих на постійне вдосконалення праці окремих працівників, раціональне поєднання робочої сили із засобами виробництва з метою ефективного використання виробничого потенціалу і одержання конкурентоспроможної продукції. Вона передбачає розробку і впровадження раціональних форм поділу та кооперації праці, поліпшення прийомів і методів праці, удосконалення нормування і оплати праці, підготовку і підвищення кваліфікації кадрів, створення сприятливих умов праці.

В основу наукової організації праці покладено такі принципи:

1) науковості (організація праці на основі дослідження та аналізу трудових процесів);

2) комплексності (робота з впровадження наукової організації праці проводиться одночасно за всіма напрямами);

3) оптимальності (вибір найкращого варіанту організації трудового процесу);

4) економічної ефективності (наукова організація праці повинна бути ефективною).

Організація праці в аграрних підприємствах відбувається в основному за принципом виробничих бригад і ланок.

Виробнича бригада – це колектив працівників, забезпечений певними засобами виробництва, необхідними для своєчасного виконання всіх робіт власними силами і одержання запланованого обсягу продукції на основі матеріальної заінтересованості в кінцевих результатах виробництва на умовах госпрозрахунку.

Окремі види робіт (до 20 % від усього їх обсягу) в бригаді можуть виконувати інші підрозділи господарства або наймані за договорами. Бригада має виробничу самостійність, їй доводиться тільки план з виробництва продукції й технологія з лімітом затрат.

Виробничі бригади класифікують на спеціалізовані і комплексні. Спеціалізовані підрозділи створюються для виробництва одного або кількох однорідних видів продукції (наприклад, виноградарська, овочівницька та ін. бригади). У комплексних бригадах об’єднуються працівники різних професій і кваліфікацій, які обслуговують різні галузі рослинництва і тваринництва.

У галузях, де створюються умови для комплексної механізації, застосовуються бригади (механізовані загони). Де є бригади ручної праці, поряд з ними організують самостійні тракторні бригади. Вони згідно з планом виконують механізовані роботи в бригадах ручної праці.

З укрупненням бригад в них часто створюють ланки, за якими закріплюють окремі сільськогосподарські культури або частину виробничого процесу в тваринництві. Їх створюють на рік або сезон для виконання певної роботи.

Для забезпечення раціонального функціонування виробничих підрозділів необхідно дотримуватися таких основних принципів: 1) оптимальна кооперація та поділ праці; 2) оптимальна чисельність та стабільність виробничих підрозділів; 3) постійність засобів і предметів праці колективу; 4) плановість у його роботі; 5) територіально-виробнича єдність підрозділу; 6) раціональне використання виробничих ресурсів; 7) поєднання матеріальних і моральних стимулів колективної і персональної відповідальності за результати праці.

Часто створюють тимчасові бригади (загони) на час виконання певного обсягу робіт (з будівництва, збирання врожаю, заготівлі органічних добрив, перевезення великого обсягу вантажів тощо).