- •Лекція 1. Предмет, об’єкти, методологія товарознавства
- •1. Предмет, мета і задачі товарознавства
- •2. Зміст товарознавчих знань
- •Структурно-логічна схема дисципліни «Теоретичні основи товарознавства»
- •4. Класифікація і характеристика споживчих властивостей товарів
- •Лекція 2. Теоретичні основи формування біологічних потреб людини і споживання продовольчих та непродовольчих товарів
- •2. Основи споживання товарів. Раціональні потреби населення в них.
- •Лекція 3. Фізичні властивості продуктів, їх значення для оцінки якості продуктів
- •1. Форма, розмір, густина, шпаруватість харчових продуктів, їхній взаємозв’язок із якістю та лежкоздатністю продуктів
- •Структурно-механічні властивості (реологічні) властивості харчових продуктів
- •3. Теплофізичні та електрофізичні властивості харчових продуктів
- •4. Оптичні властивості харчових продуктів
- •5. Сорбційні властивості харчових продуктів
- •Лекція 4. Якість товарів. Методологічні основи оцінки якості продуктів
- •1. Основні поняття, показники, параметри якості товарів
- •2. Вимоги до товарів і нормування показників їх якості
- •3. Методи дослідження якості товарів
- •4. Контроль якості та оцінка рівня якості товарів
- •Лекція 5. Основи збереження якості і маси товарів у процесі товароруху
- •Чинники середовища, що впливають на зміни споживчих властивостей товарів в процесі товароруху
- •Класифікація процесів, що протікають в продуктах під час товароруху. Їх вплив на споживчі властивості товарів
- •Класифікація продуктів за їх здатністю до тривалого зберігання. Оптимальні режими зберігання
- •Види втрат маси продуктів. Причини їх виникнення і заходи попередження
- •Тара і пакувальні матеріали. Вимоги до якості і безпеки
- •Лекція 6. Методи консервування харчових продуктів. Їх вплив на споживчі властивості
- •1. Причини псування харчових продуктів і принципи консервування
- •2. Класифікація методів консервування харчових продуктів
- •Лекція 7. Безпека харчових продуктів і продовольчої сировини
- •1. Основні положення та загальні принципи безпеки харчових продуктів
- •2. Біологічна безпека харчової сировини і продуктів
- •3. Хімічна безпека харчових продуктів
- •3.1. Природні хімічні небезпечні чинники харчових продуктів
- •3.2. Пестициди, нітрати та нітрити
- •3.3. Токсичні елементи
- •3.4. Токсичні забруднення антибіотиками, гормональними препаратами та іншими хімічними речовинами
Лекція 6. Методи консервування харчових продуктів. Їх вплив на споживчі властивості
План лекції
1. Причини псування харчових продуктів і принципи консервування.
2.Класифікація методів консервування харчових продуктів
1. Причини псування харчових продуктів і принципи консервування
Сировина рослинного і тваринного походження і харчові продукти, які з них виготовляють, підлягають в залежності від необхідності, короткочасному чи тривалому зберіганню. При цьому вони у різному ступені псуються внаслідок біохімічних процесів, які спричинені мікроорганізмами (мікробіологічне псування) чи проходять під впливом власних тканинних ферментів (ферментативне псування).
Головним чином псування ХП викликається дією мікроорганізмів. Плоди, овочі, м'ясо і риба є добрим живільним середовищем для мікробів. Гниття, скисання, бродіння - це мікробіологічні процеси.
Ферментативне псування може наступати і при відсутності мікробів, внаслідок біохімічних процесів, які відбуваються у плодах і овочах після збирання (дихання і прив'янення); м'яса та риби після забою чи вилову внаслідок гідролітичних процесів розпаду білків; у випадках, коли ферменти залишилися непошкодженими у процесі технологічної обробки. Щоб надійно запобігти псуванню сировини і продуктів її переробки, необхідно створити такі умови їх зберігання або так видозмінювати їх властивості, щоб мікроорганізми, які в них потрапили, були знищені, чи не могли розвиватися, і щоб ферменти, як регулюють ці біохімічні процеси, були інактивовані чи змінений характер їх дії.
Таким чином, в основу методів запобігання продуктів від псування методів консервування (від лат. сoncervaro - зберігати) покладені принципи регулювання життєвих процесів у сировині і мікроорганізмах.
Консервування-обробка харчових продуктів для подовження строків їх зберігання.
Всі методи консервування за біологічними принципами відрізняються один від одного тим, що досягається різний ступінь відмирання мікроорганізмів і інактивації ферментів, які викликають небажані зміни у продуктах.
При консервуванні використовують дію фізичних, хімічних, фізико-хімічних і бохімічних факторів, а також комбіновану дію декількох факторів.
Згідно класифікації Я.Я.Нікітінського, в основі відомих способів консервування лежать три біологічних принципи: біоз, анабіоз і абіоз.
Принцип біозу - підтримання життєвих процесів, які відбуваються у сировини і котрі перешкоджають розвитку мікроорганізмів, використання її природного імунітету. Принцип біозу - основа для зберігання свіжих плодів, ягід та овочів.
Принцип анабіозу - пригнічення, уповільнення життєдіяльності мікроорганізмів і біохімічних процесів у сировині за допомогою різних фізичних, хімічних і біологічних факторів.
Принцип ценоанабіозу - пригнічення шкідливої мікрофлори шляхом створення умов для розвитку іншої мікрофлори, сприяючий збереженню продукту.
Принцип абіозу - повне зупинення всіх життєвих процесів як у сировині так і у мікроорганізмах.