2.3 Аналіз стану кредитування банком суб’єктів малого бізнесу

Фінансово-економічний аналіз проводиться після надання з боку клієнта заявки на одержання кредиту й мінімального пакета документів. Кредитний експерт повинен у максимально стислий термін відвідати клієнта (організувати фінансово економічний аналіз), тим самим, забезпечуючи швидкість й ефективність надання банком послуги мікрокредитування. У випадку якщо потенційний позичальник має кілька зв'язаних фірм, у т.ч. по різних напрямках діяльності, те кредитний експерт повинен здійснити їх консолідований фінансово економічний аналіз.

Під час проведення фінансово економічний аналіз, кредитний експерт повинен проаналізувати наступні аспекти:

Загальна інформація про заявника: рівень менеджменту (для юридичної особи), ділові якості позичальника (для приватного підприємця), ринкове положення, внутрішнє/зовнішнє економічне середовище й т.д.;

Поточний стан бізнесу й результати господарської діяльності клієнта.

Також проводиться передбачуване забезпечення по кредитам, які виходять з технологій мікрокредитування. Технологія мікрокредитування, у першу чергу, передбачає не оцінку активів і бізнес-планів клієнта на майбутнє, а його здатність погашати кредит на момент проведення фінансово економічний аналіз. Отже, всі аспекти поточної діяльності підприємства і його соціально-економічного оточення повинні бути ретельно вивчені й проаналізовані.

Варто враховувати, що в сфері малого й середнього підприємництва відносини між родиною й бізнесом дуже тісно взаємозалежні, а тому відіграють істотну роль при складанні комплексної оцінки результатів господарської діяльності потенційного позичальника.

При розгляді заявок приватних підприємців на одержання кредиту особливо увага фокусується на взаєминах родини й бізнесу, а також на тенденції його розвитку до моменту проведення аналізу. Це передбачає детальну оцінку (аналіз) цих відносин, а також потоку коштів родини й бізнесу, як економічної одиниці в цілому. Даний аналіз дозволить визначити, наскільки реально одержуваний клієнтом щомісячний прибуток, дозволить йому погашати внесок по кредиту.

Кредитний експерт повинен прикласти максимум зусиль для того, щоб одержати найбільш надійну (достовірну) інформацію, як основу для подальшого об'єктивного аналізу й реальної оцінки ситуації. При проведенні аналізу кредитний експерт використовує наступні джерела інформації:

13. в обов'язковому порядку відвідування й огляд всіх “точок” діючого бізнесу позичальника, з метою одержання більш об'єктивної інформації про клієнта: рівні професіоналізму потенційного позичальника, його підприємницьких здатностях, організаторських і ділових якостях, кваліфікації його співробітників і т.д.

14. бесіда з підприємцем або керівником (засновником), а також з головним бухгалтером підприємства. Вірогідність отриманої інформації й коректність наданих документів повинна бути перевірена з використанням інших альтернативних джерел, включаючи бесіди з персоналом, членами родини й т.п.

15. відомості про інші напрямки бізнесу позичальника.

16. відвідування складських приміщень і перевірка звітності (документів) по складу.

17. у випадку, якщо клієнт веде підприємницьку діяльність без утворення юридичної особи, то в обов'язковому порядку відвідується його місце проживання, з метою одержання інформації про соціально-економічне положення потенційного позичальника.

18. статистика: вивчення ринку, визначення частки клієнта і його конкурентноздатності, облік валютних ризиків і т.д.

У процесі спілкування із клієнтом, кредитний експерт повинен діяти професійно: зібрати достовірну інформацію швидко й коректно, не принижуючи достоїнства клієнта й не порушуючи позитивного іміджу банку.

Проведення фінансово економічного аналізу проводить кредитний експерт, а саме:

1. В день відвідування підприємства необхідно організувати присутність:

7. особи, яка повною мірою володіє всією інформацією про поточне положення справ на підприємстві (директор, власник, засновник);

8. головного бухгалтера, або особи, що повною мірою розуміються в бухгалтерії організації;

9. менеджерів, які ведуть окремі напрямки діяльності підприємства, у випадку його багатопрофільності.

На момент проведення фінансово економічного аналазу бухгалтерією підприємства повинні бути підготовлені необхідні документи.

Документи які потрібні для клієнта, для надання кредиту мають такий перелік:

1. Копія паспорта позичальника

2. Копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера

3. Копія свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності

4. Копія довідки з податкової інспекції про взяття на облік платника податків (форма № 4-ОПП)

5. Копія свідоцтва про сплату єдиного податку (якщо позичальник - платник єдиного податку)

6. Копія патенту (якщо позичальник - платник фіксованого податку)

7. Копія свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ (форма № 2-Р), якщо позичальник платник ПДВ

8. Копії ліцензій на право заняття певними видами діяльності, дозволу

9. Техніко-економічне обґрунтування повернення кредиту (короткий опис діяльності позичальника, ціль кредиту, обґрунтування повернення кредиту)

10. Копії звітів (декларацій) про отримані доходи за останні 2 квартали

11. Якщо позичальник обслуговується в інших банках:

 Довідка з обслуговуючого банку про рух коштів по рахунку за останні три місяці

 Довідка з банку про наявність/відсутность кредитної заборгованості

 При наявності заборгованості по кредитах - копії кредитних договорів, договорів застави

12. Копії господарських договорів (договору купівлі-продажу, поставки, виконання робіт і т.д.)

13. Копії накладних, інших документів, що підтверджують діяльність позичальника

14. Копії договорів оренди на орендовані позичальником основні кошти

15. Копії трудових договорів з найманими робітниками, якщо використовується наймана праця

16. Копія паспорта поручителя

17. Копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера поручителя

18. Документи по забезпеченню:

Нерухомість:

1. Документ, що підтверджує право власності на переданий у заставу об'єкт (договір купівлі-продажу, договір міни, договір дарування);

2. Довідка з реєстру прав власності на об'єкт нерухомості, видана МБТИ;

3. Незалежна експертна оцінка об'єкта нерухомості;

4. Документ, що підтверджує право власності (право користування) земельною ділянкою, на якому розташована нерухомість (державний акт на право власності на землю/довідка про те, що земельна ділянка не приватизована, видана вповноваженим органом);

5. Копії паспортів і довідок про присвоєння ідентифікаційних номерів всіх власників нерухомого майна.

Транспортні засоби:

1. Копія паспорта й довідки про присвоєння ідентифікаційного номера власника транспортного засобу;

2. Технічний паспорт на транспортний засіб;

Перша частина аналізу складається з якісної оцінки суб'єкта підприємницької діяльності. Оцінка проводиться по двох основних напрямках: оцінка фактору менеджменту й оцінка фактору ринку. Фактор менеджменту містить у собі: рівень менеджменту, ступінь довіри до клієнта, кредитну історію й готовність нести особисту відповідальність за кредит. Аналіз ринку містить у собі оцінку привабливості виробленого продукту, виробничі фактори, структуру клієнтської бази, мережа покупців/постачальників, наявність і ступінь впливу конкуренції, тривалість діяльності й будь-які інші фактори, які можуть впливати на ділову активність підприємства.

Рівень менеджменту визначається в першу чергу професійним досвідом менеджерів й/або власників, а також стажем роботи в посаді менеджера або строком перебування як власника, віком, характером, зв'язками в діловому світі, технічними знаннями. Ці якості знаходять надалі своє відбиття в керуванні бізнесом у цілому, тобто в сферах планування, маркетингу, організаційних навичках і т.д.

Ступінь довіри до клієнта містить у собі відкритість, чесність, готовність клієнта надати фактичну інформацію. Вона також містить у собі стабільність, що визначається в т.ч. тривалістю проживання по одній адресі й родинний стан.

Кредитна історія містить у собі попередній досвід роботи із кредитами. Успішні погашення попередніх кредитів - гарний знак і свідоцтво того, що клієнт діє відповідально. Чим довше клієнт обслуговується в банку, тим краще банку відомі його бізнес і тим вище ймовірність того, що відносини між ними позитивні. Варто також ураховувати кредитну історію інших (колишніх і дійсних) фірм керівника позичальника.

Особиста відповідальність керівників за кредит, одержуваний фірмою, дуже важлива при кредитуванні клієнтів, що працюють у мікро- і малому бізнесі, оскільки в подібного роду бізнесі ділова й приватна сфери найчастіше тісно переплетені. Так, при роботі із клієнтом, що згодний нести особисту відповідальність за дії своєї компанії, ризик не повернення кредиту значно знижений.

Ринкове положення визначається шляхом аналізу привабливості виробленого компанією продукту, а також залежить від факторів виробництва, структури клієнтів, структури постачальників, конкуренції, тривалості ділової активності й інших факторів, які визначаються специфікою діяльності тієї або іншої компанії. 

Привабливість продукту визначається його ціною, якістю, асортиментами й іміджем вироблених клієнтом товарів або послуг. Ці фактори допомагають диференціювати різні компанії по ступені привабливості виробленого продукту. Як правило, компанія, що провадить або продає продукт високої якості або гаму високоякісних продуктів за розумною ціною буде мати високу привабливість продукту й буде менш ризикованої як позичальник. При цьому треба врахувати цільову групу, для якої провадиться даний продукт.

Фактори виробництва містять у собі кваліфікацію робітників, стан виробничих приміщень й устаткування, наявність комунікацій, місце розташування. Кваліфікація робітників повинна містити в собі не тільки наявність відповідного диплома, але також досвід роботи, мотивацію й стабільність робочої чинності. Підприємство повинне бути розташоване поблизу ринку збуту або сировинної бази, і бути легко доступним для своїх постачальників. 

Структура клієнтської бази також є важливим чинником. Невелика кількість клієнтів спричиняє підвищення ризиків для компанії. Якщо один клієнт із п'яти не зможе заплатити, підприємство може зштовхнутися із проблемою руху грошових коштів, але якщо один зі ста клієнтів одного розміру не зможе заплатити, ризик набагато менше. Інакше кажучи, клієнтська структура повинна бути широко розвинена. Там, де це неможливо, акценти повинні бути розставлені на платоспроможності клієнтів позичальника, а також на якості здійснення ними платежів позичальникові.

Те ж саме можна сказати й про постачальників. Чим ширше база постачальників, тим менше ймовірність того, що підприємство зіштовхнеться з порушеннями з боку постачальників і вище ймовірність стабільності руху грошових коштів.

Тривалість ділової активності гарний знак того, що клієнт буде платоспроможний незалежно від сезонності й економічних циклів. Кредитування підприємства, що працює в даному бізнесі більше двох років і має більшу поінформованість про ринок, його фінансовій динаміці й менеджменті, а також має сформовані відносини з постачальниками й споживачами, спричиняє менший ризик, ніж кредитування нового бізнесу.

Під час візиту до потенційного позичальника кредитний експерт повинен зібрати всю інформацію, необхідну для оцінки його платоспроможності й фінансової стабільності, з'ясувати перспективи подальшої діяльності й бажання погашати кредит, а також визначити обсяг і вид застави, що був би адекватний для забезпечення кредиту.

Мікрокредити, як правило, короткострокові. Відповідно, наголос належить ставити на тi коефіцієнти, які враховують короткостроковий характер кредитів.

В залежності від суми кредиту, наголос ставиться на відповідні коефіцієнти. Чим менша сума кредиту, тим більшого значення набувають економічні показники, що розраховуються на підставі аналітичних даних економічного потенціалу соціально-економічної одиниці i меншого - показники національного банку України i навпаки.

В таблиці 2.12. ми можемо розглядати, як розраховуються економічні показники діяльності соціально–економічної одиниці.

Таблиця 2.12.

Економічні показники діяльності соціально-економічної одиниці

№	Коефіцієнт	Розрахунок	Норматив
1	2	3	4
1	Коефіцієнт загальної ліквідності (КЛ 1)	КЛ 1 = Короткострокові активи / Короткострокові пасиви	Більше 1
2	Коефіцієнт абсолютної ліквідності (КЛ 2)	КЛ 2 = Ліквідні кошти (гроші) / Короткострокові пасиви	Більше 1
3	Частка власного капіталу (ДСК)	ДСК = Власний капітал / Активи	Більше 0,5
4	Коефіцієнт маневреності (КМ)	КМ = (Власний капітал - Основні кошти) / Власний капітал	Позитивне значення
5	Оборотність оборотного капіталу (ООК)	ООК = (90 * Оборотні кошти) / Реалізація за квартал	1
6	Оборотність кредиторської заборгованості (ОКЗ)	ОКЗ = (90 * Креди-торська заборгованість) / Реалізація за квартал, де кредиторська забор-гованість - всі зобов'язання, крім фінансових позик.	1
7	Оборотність дебіторської заборгованості (ОДЗ)	ОДЗ = (90 * Дебіторська заборгованість) / Реалізація за квартал	Менше 30
8	Коефіцієнт покриття внеску вільними коштами (КП 1)	КП 1 = Вільні кошти наприкінці місяця / Щомісячний внесок	1,5
9	Коефіцієнт покриття внеску грошовим обігом (КП 2)	КП 2 = (30 * Щомісячний внесок) / Надходження грошей за місяць, або КП 2 = (90 * Щомісячний внесок) / Надходження грошей за квартал	Менше 5
10	Співвідношення між сумою оборотних коштів і сумою кредиту (СОК)	СОК = Сума оборотних коштів / Сума кредиту	Більше 1
11	Співвідношення між сумою власного капіталу й сумою кредиту (ССК)	ССК = Сума власного капіталу / Сума кредиту	Більше 1

Економічні показники діяльності соціально-економічної одиниці, що розраховуються на підставі аналітичних даних економічного потенціалу соціально-економічної одиниці.

1. Коефіцієнт загальної ліквідності (КЛ 1)

Короткостроковими активами є всі активи, які можна перетворити в ліквідні кошти за короткий строк (до 1-го року). У цьому випадку під короткостроковими активами розуміються всі оборотні кошти мінус прострочена дебіторська заборгованість.

Короткостроковими пасивами є всі пасиви, які підлягають до оплати в короткий строк (до 1-го року).

Коефіцієнт загальної ліквідності показує, чи вистачить у підприємства (підприємця) оборотних коштів, тобто ліквідних активів для швидкого погашення всіх своїх зобов'язань.

2. Коефіцієнт абсолютної ліквідності (КЛ 2)

Мікропозичальники, як правило, прагнуть до найбільш оптимального використання коштів. Отже, вони намагаються знизити залишки в касі й на рахунках банку до необхідного мінімуму. Така стратегія характерна для підприємств торговельної й виробничої сфери. Через цього значення цього показника дуже обмежено.

Значення цього коефіцієнта показує наявність в аналізованого підприємства (підприємця) грошей для миттєвого погашення всіх своїх короткострокових зобов'язань.

3. Частка власного капіталу (ДСК)

Цей коефіцієнт ставиться до показників, які подають інформацію про довгострокову стабільність клієнта. Чим більше строк кредиту, тим більша увага варто приділяти значенню цього коефіцієнта.

Однак, деякі торгуючі підприємства схильні активно працювати з використанням позичених грошей - короткострокові позики, товарний кредит і т.д., що сильно впливає на частку власного капіталу в структурі балансу.

У кожному разі, значення цього коефіцієнта не може бути нижче 0,3 з урахуванням запитуваного кредиту.

Таким чином, частка власного капіталу повинна бути не менш 50% у момент фінансового аналізу, або не менш 30% після видачі кредиту.

4. Коефіцієнт маневреності (КМ)

КМ подає інформацію про фінансову стабільність (незалежності) підприємства. Він показує, яка частина власного капіталу спрямована на формування оборотних коштів.

Однак, для підприємств сфери послуг значення цього показника може бути негативним, тому що величина оборотних коштів невелика.

У цьому випадку необхідно особлива увага приділяти структурі основних коштів і аналізувати, наскільки вони диверсифіковані для того, щоб підприємство змогло, якщо буде потреба, продати частину основних коштів для погашення своїх зобов'язань без серйозного збитку для бізнесу.

5. Оборотність оборотного капіталу (ООК)

ООК виражається кількістю днів, що потрібно для повного обороту оборотних коштів. Коефіцієнт подає інформацію про ефективність використання оборотних коштів.

6. Оборотність кредиторської заборгованості (ОКЗ)

ОКЗ виражається кількістю днів, сума виторгу яких дозволяє підприємству розрахуватися по своїх поточних зобов'язаннях.

Значення коефіцієнта повинне бути не більше кількості днів, протягом яких підприємство повинне погасити свої зобов'язання відповідно до договорів з постачальниками / покупцями товару (продукції, послуг). Інакше потенційний позичальник не виконує своїх зобов'язань перед своїми партнерами, що може привести до розриву відносин з ними й, як слідство, негативно вплинути на можливість повернення кредиту.

7. Оборотність дебіторської заборгованості (ОДЗ)

ОДЗ виражається кількістю днів, протягом яких дебітори погашають свої зобов'язання перед підприємством. Коефіцієнт подає інформацію про можливі утруднення в одержанні дебіторської заборгованості й відповідно в потоці коштів. Якщо значення коефіцієнта перевищує кількість днів по договорах, це може вплинути на здатність клієнта погасити кредит. Нормальна величина даного показника для мікропозичальників до 30 днів, для великих клієнтів - 30 - 60 днів, однак, існують значна різниця між галузями й навіть окремими підприємствами.

8. Коефіцієнт покриття внеску вільними коштами (КП 1)

КП вимірює, у скільки разів вільні кошти перевищують щомісячний внесок по кредиту.

Вільні кошти наприкінці місяця - чистий прибуток після сплати всіх податків, вилучення коштів засновниками (для юр. особи) / витрат на родину (для НП / фіз. особи), відповідно до звіту про прибуток і збитки.

9. Коефіцієнт покриття внеску грошовим обігом (КП 2)

Цей коефіцієнт надає інформацію про те, чи сумісний внесок за кредит із грошовим обігом клієнта, і виражається кількістю днів, необхідних клієнтові для того, щоб нагромадити внесок по кредиту.

Значення цього показника залежить від виду бізнесу й від фінансованого проекту. Так, наприклад, для торгівлі цей коефіцієнт повинен бути значно вище (не більше 5 днів), чим для підприємства, що працює в сфері послуг. При досить високому значенні КП2, члени Кредитного Комітету можуть допускати невеликий відступ від нормативного значення КП1.

10. Співвідношення між сумою оборотних коштів і сумою кредиту (СОК)

Цей коефіцієнт подає інформацію про те, наскільки оборотні кошти покривають суму кредиту. Він відіграє більшу роль при фінансуванні оборотних коштів. Значеннєве значення коефіцієнта: не можна кредитувати оборотні кошти на суму більшу, ніж має підприємство. Виключення становлять випадки, коли кредитуються основні кошти; вид бізнесу - послуги.

11. Співвідношення між сумою власного капіталу й сумою кредиту (ССК)

Одним з основних принципів мікрокредитування є те, що сума кредиту не повинна перевищувати суму власного капіталу. Якщо сума кредиту перевищує суму власного капіталу, то банк ризикує більшою сумою капіталу, ніж позичальник. Досвід показує, що в такому випадку ризик для банку значно збільшується. Психологічні фактори працюють на користь позичальника, а позиція банку стає слабкіше. Більше того, для позичальника зростає інтерес у неповерненні кредиту.

З метою підвищення та стабільності банківської системи, захисту інтересів кредиторів і вкладників банків Національним банком України встановлюється порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банку.

Також проводиться передбачуване забезпечення по кредитам, які виходять з технологій мікрокредитування. Технологія мікрокредитування, у першу чергу, передбачає не оцінку активів і бізнес-планів клієнта на майбутнє, а його здатність погашати кредит на момент проведення фінансово економічний аналіз. Отже, всі аспекти поточної діяльності підприємства і його соціально-економічного оточення повинні бути ретельно вивчені й проаналізовані.

РОЗДІЛ 3. шляхи вдосконалення МЕХАНІЗМУ ОРГАНІЗАЦІЇ МІКРОКРЕДИТУВАННЯ в Жру ЗАТ КБ „ПРИВАТБАНК”