Контрольні питання

1. Як класифікуються осадові гірські породи за походженням?

2. Який розмір уламків мають псаміти?

3. За якою ознакою конгломерат відрізняється від брекчії?

4. Які типи цементу в уламкових породах є найпоширенішими?

5. Де утворюються хемогенні породи і завдяки яким фізико-хімічним процесам?

6. Який мінеральний склад мергелю?

7. Які спільні умови утворення бурого залізняку та бокситів?

8. Які хемогенні породи реагують із соляною кислотою?

9. Які структури та текстури характерні для органогенних гірських порід?

10. Що входить до складу вапняку-черепашнику?

11. Якого кольору найчастіше зустрічаються вапняки?

12. Де утворюється торф і що входить до його складу?

13. Яке викопне вугілля не містить залишків рослин?

14. Яка органогенна порода має металевий блиск?

Рекомендації щодо самостійної роботи студентів по діагностиці осадових порід

1) Перевірити породу на тестову реакцію із соляною кислотою.

2) Визначити структуру і текстуру породи, характерні індивідуальні ознаки (наприклад, солоний смак у кам’яної солі, металевий блиск у антрациту тощо).

3) Занести отримані характеристики у зведену таблицю (Додаток 3).

4) За встановленими фізичними та хімічними ознаками дати назву породи у відповідності з класифікаційними табл. 3, 4, 5.

5) Перевірити встановлену назву з назвою породи, зазначеною у колекції.

6) При невірному визначенні перевірити встановлені мінеральний склад і текстурно-структурні ознаки.

7) Звернути увагу, що горючі сланці можуть містити до 50 % глинистого, алевритового або карбонатного матеріалу. В останньому випадку студенти за наявністю реакції із соляною кислотою помилково відносять горючий сланець до вапняків.

8) При вивченні крупноуламкових порід найперше слід встановити обкатаною є уламки чи кутастими.

9) Переглядаючи органічні породи, зверніть увагу на їхню легкість, низьку міцність і присутність органічних рештків.

2.2.3 Метаморфічні гірські породи

Метаморфічні породи утворюються в результаті перетворення осадових, магматичних і метаморфічних гірських порід на великих глибинах в земній корі під впливом температури, тиску, а також газів та водних розчинів. Вони характеризуються повнокристалічними структурами та орієнтованими текстурами. Успадковані від первинних порід структури і текстури називаються реліктовими. Метаморфічні породи, які утворилися за рахунок метаморфізму магматичних утворень називаються ортопородами, осадових порід – парапородами.

Виділяються такі головні текстури метаморфічних порід:

1. масивна – порода є мономінеральною, а мінерал, який її складає має відносно ізометричну форму (кварцит, мармур);

2. сланцювата – характерна для порід, що містять мінерали видовженої призматичної, пластинчастої або лускуватої форми, які розташовуються вздовж взаємно паралельних площин. Внаслідок цього вони можуть розколюватися на окремі пластини (глинистий сланець, кристалічний сланець);

3. гнейсова – утворюється мінералами, які набули видовжених форм в результаті метаморфізму (польовий шпат, кварц). Зерна орієнтовані в одному напрямку, проте на відміну від сланцюватої текстури не утворюють площин, вздовж яких порода може розколюватися (гнейс);

4. смугаста – чергування смуг різного кольору, мінерального складу і потужності (залізистий кварцит).

Найпоширенішими метаморфічним породами є філіт, слюдистий сланець, кристалічний сланець, гнейс, кварцит, залізистий кварцит, мармур. У табл. 6 приведена класифікація метаморфічних гірських порід.

Таблиця 6.

Класифікація метаморфічних гірських порід

Назва породи	Мінеральний склад	Структура	Текстура	Вихідна порода
Філіт	Слюди, кварц	Тонкозерниста	Сланцювата	Глина, аргіліт
Слюдистий сланець	Польовий шпат, слюда, кварц	Лускувата, дрібно- і середньозерниста	Сланцювата	Глина, аргіліт
Кристалічний сланець	Польовий шпат, біотит, рогова обманка, гранат	Середньо- і крупнозерниста	Сланцювата	Осадові або магматичні породи
Гнейс	Кварц, польові шпати, слюди, рогова обманка	Середньо- і крупнозерниста	Гнейсова	Осадові породи, граніт, діорит
Кварцит	Кварц	Кристалічна	Масивна	Пісковик кварцовий
Залізистий кварцит	Кварц, гематит	Кристалічна	Смугаста	Пісковик з бурим залізняком
Мармур	Кальцит	Тонкозерниста	Масивна	Вапняк

Філіт утворюється в умовах відносно невисоких температур, але при значному орієнтованому (односторонньому) тиску, що діє на первинні глинисті породи. Складається із дрібних лусок слюди, які утворюють добре виражену сланцювату текстуру і має сильний шовковистий блиск на площинах сланцюватості; колір від сірого до чорного, інколи червоний.

Слюдисті сланці – це результат подальшого підвищення тиску і температури при метаморфізмі тих же осадових порід. У порівнянні з філітами сланці набувають повнокристалічної дрібно- та середньозернистої структури, в складі з’являється кварц, польовий шпат.

Кристалічні сланці характеризуються повнокристалічною середньо- або крупнозернистою структурою, сланцюватою та гнейсовою текстурами. Утворилися при перетворенні в умовах високих тисків і температур осадових або магматичних порід основного складу. Як правило, в їх складі переважають польові шпати, біотит, рогова обманка, гранат при незначній кількості кварцу (до 5-15 %).

Гнейси – повнокристалічні породи, що виникли в результаті метаморфічних перетворень осадових або магматичних порід кислого та середнього складу, що визначає їх переважно світло-сірий колір. Володіють типовою гнейсовою текстурою.

Кварцит має повнокристалічну структуру та масивну текстуру, майже цілком складений із кварцу (95-99 %). Утворюється за рахунок кварцових пісковиків, пісків. У чистому вигляді кварцит характеризується білим або світло-сірим кольором, але присутність домішок можуть його забарвлювати у бурий, коричневий, малиновий та інші відтінки.

Залізистий кварцит – це специфічна метаморфічна порода, яка широко розповсюджена в докембрійських відкладах. Її індивідуальна діагностична ознака – смугаста текстура, яка створюється чергуванням смуг кварцу та гематиту. Ці породи є сировиною для видобутку заліза. Одним із найбільших у світі родовищем залізних руд є Кривбас.

Мармур утворюється при метаморфізму вапняків, а тому активно реагує з НС1. Колір породи переважно білий, світло-сірий, сірий, але доволі розповсюдженими є рожеві, червонуваті, зеленкуваті, чорні та інші різновиди. Структура мармуру тонкозерниста до прихованокристалічної, текстура – масивна.