2. Оцінка кредитоспроможності позичальника – фізичної особи

 

Оцінювання фінансового стану позичальника – фізичної особи здійснюється з метою визначення класу його надійності та фінансової можливості своєчасно та в повному обсязі здійснювати погашення кредиту в строки і на умовах, встановлених кредитним договором.

Періодичність оцінювання фінансового стану позичальників – фізичних осіб визначається банками самостійно з урахуванням стану обслуговування боргу та строковості кредиту, але не рідше ніж один раз на рік. 

У банківській практиці при здійсненні оцінювання кредитоспроможності позичальника – фізичної особи поширеним є використання методу кредитного скорингу. Техніка кредитного скоринга була розроблена американським економістом Д. Дюраном на початку 1940-х років. Його методика є найбільш поширеною і дає можливість здійснити експрес-аналіз у присутності клієнта за його заявкою на кредит. Д. Дюран виділив групи чинників, які максимально дозволяють відзначити ступень кредитного ризику, і коефіцієнти для них. До обраних ним чинників, що характеризують кредитоспроможність фізичної особи, належать вік, стать, тривалість проживання у конкретній місцевості, професія, фінансові показники, робота, стаж. Дана методика знайшла впровадження і у вітчизняній банківській системі.

Методика кредитного скорінгу за Д. Дюраном:

- вік: 0,1 бала за кожний рік понад 20 років (максимум 0,30);

- стать: жінка 0,40; чоловік   0;

- термін проживання: 0,042 за кожний рік проживання в даній місцевості ( максимум 0,42 бала);

- професія: 0,55 за професію з низьким ризиком, 0 за професію з високим ризиком і 0,16 для інших професій;

- праця в корпорації: 0,21;

- стаж: 0,059 за кожний рік праці в даній корпорації ( максимум 0,59 бала);

- фінансові показники: 0,45 бала за наявність банківського рахунку; 0,35 за володіння нерухомістю; 0,19 при наявності страхового поліса із страхування життя.

Межа, що розділяє “добрих” і “поганих” клієнтів, 1,25 бала. Клієнт, котрий набрав більше 1,25 бала, вважається кредитоспроможним  і   навпаки.

Кредитний скорінг – це статистичний метод дослідження, який використовується кредиторами для швидкого та об’єктивного оцінювання кредитного ризику особи, що подає заявку на одержання кредиту. Розрахований результат визначається в балах, які характеризують ступінь ймовірності погашення кредиту. Кількість балів варіює залежно від обраної банківською установою методики оцінювання позичальників – фізичних осіб. Чим більша кількість балів, тим більша ймовірність для позичальника отримати кредит у банку.

Важливою особливістю системи кредитного скорінгу є те, що вона не може застосовуватися за шаблоном, а має розроблятися виходячи з особливостей, притаманних банківській установі, клієнтурі банку, враховуючи банківське законодавство і традиції країни, тобто підлягає постійному контролю та пергляду.

Оцінка кредитоспроможності позичальника – фізичної особи проводиться з урахуванням кількісних показників (економічна кредитоспроможність) та якісних характеристик (особиста кредитоспроможність) позичальника, що підтверджується відповідними документами і розрахунками. Залежно від того, якою мірою той чи інший показник може вплинути на виконання позичальником зобов’язань за кредитом, кожному з них установлюються оптимальні значення та присвоюються відповідні бали.

До основних кількісних показників оцінки фінансового стану позичальника – фізичної особи, зокрема належать:

- сукупний щомісячний дохід зменшений на суму витрат та зобов’язань та прогноз на майбутнє;

- нагромадження на рахунках у банку;

- коефіцієнти, що характеризують поточну платоспроможність позичальника та його фінансові можливості виконати зобов’язання за кредитною угодою;

- забезпечення кредиту (застава рухомого та нерухомого майна, наявність страхового поліса, можливості передачі права власності) та його ліквідність.

Оцінка поточної платоспроможності позичальника може проводитися за такими показниками:

а) коефіцієнт PTI (Payment-to-Income Ratio) – платіж до доходу, який розраховується за формулою:

  (1)

 де ПК_щ – сума щомісячних платежів за кредитом, яка містить суму внеску за основним боргом, відсотки і комісію за кредитом та інші платежі відповідно до умов кредитного договору;

Д_щ – сума щомісячних доходів фізичної особи, яка визначається на підставі розміру заробітної плати за вирахуванням податків, розміру допомоги на дітей, розміру пенсійних внесків та інших доходів.

Оптимальне значення показника РТІ не може бути більшим:

- 40% - для кредитів у національній валюті при доходах в національній валюті;

- 45% - для кредитів у національній валюті при доходах в іноземній валюті;

- 40% - для кредитів в іноземній валюті при доходах в іноземній валюті;

- 30% - для кредитів в іноземній валюті при доходах в національній валюті.

Інформацію про доходи позичальник подає в банк у вигляді довідки про доходи з місця роботи або завіреної копії податкової декларації.

б) коефіцієнт ОТІ (Obligations-to-Income Ratio) – зобов’язання по доходу, що розраховується за формулою:

 

(2)

 де П_щ – сума всіх щомісячних платежів позичальника, яка складається з поточних витрат фізичної особи, внесків за страхуванням, квартирної плати та інших витрат;

Д_щ – сума щомісячних доходів фізичної особи, яка визначається на підстві розміру заробітної плати за вирахуванням податків, розміру допомоги на дітей, розміру пенсійних внесків та інших доходів.

Оптимальне значення показника ОТІ не може перевищувати:

- 50% - для кредитів у національній валюті при доходах в національній валюті;

- 55% - для кредитів у національній валюті при доходах в іноземній валюті;

- 50% - для кредитів в іноземній валюті при доходах в іноземній валюті;

- 40% - для кредитів в іноземній валюті при доходах в національній валюті;

в) коефіцієнт платоспроможності позичальника – фізичної особи КП_фо розраховується за формулою:

 

(3)

де П_щ – сума всіх щомісячних платежів позичальника, яка складається з поточних витрат фізичної особи, внесків за страхуванням, квартирної плати та інших витрат;

Д_щ – сума щомісячних доходів фізичної особи, яка визначається на підстві розміру заробітної плати за вирахуванням податків, розміру;

ПК_щ – сума щомісячних платежів за кредитом, яка містить суму внеску за основним боргом, відсотки і комісію за кредитом та інші платежі відповідно до умов кредитного договору;

Значення коефіцієнта платоспроможності має бути більшим за 1.

До якісних характеристик позичальника – фізичної особи зокрема належать:

• загальне матеріальне становище клієнта (наявність майна та копій відповідних документів, які підтверджують його право власності; вони мають бути засвідчені у встановленому порядку);

• соціальна стабільність клієнта (тобто наявність постійної роботи, ділова репутація, сімейний стан тощо);

• вік клієнта;

• кредитна історія (інтенсивність користування банківськими кредитами, своєчасність погашення заборгованості та відсотків за кредитом).

За результатами оцінки кредитоспроможності залежно від значення комплексної рейтингової оцінки банк відносить позичальника – фізичну особу до певного класу – «А», «Б», «В», «Г», «Д» (кожен з яких характеризує фінансовий стан клієнта та його можливості погашати кредитну заборгованість) і приймає рішення про видачу кредиту (таблиця 1).

Таблиця 1 – Визначення класу позичальника фізичної особи за результатами оцінки його фінансового стану

Клас пози-чальника	Комплексна рейтингова оцінка, бали	Характеристика
«А»	25-35	Фінансова діяльність дуже добра (кредити з мінімальним ризиком)
«Б»	19-24	Фінансова діяльність добра (кредити з невисоким ризиком)
«В»	15-18	Фінансова діяльність задовільна (кредити з середнім ризиком)
«Г»	11-14	Фінансова діяльність погана (кредити з високим ризиком)
«Д»	До 10	Фінансова діяльність збиткова (кредити з максимальним ризиком)

Наведена кількість балів не є нормативно встановленою. Банки самостійно визначають кількість балів, яку присвоюють певному компоненту.

Банки України надають кредити надають кредити здебільшого позичальникам, які належать до класів «А», «Б», «В». Позичальникам, які за результатами оцінки фінансового стану потрапили до класів «Г» або «Д», кредити видають в окремих випадках, наприклад, для рефінансування вже виданого раніше кредиту, для реалізації програми санації підприємства-позичальника або за умови наявності високоліквідного забезпечення тощо.

Банківські установи, оцінюючи кредитоспроможність позичальників як юридичних, так і фізичних осіб, використовують автоматизовану систему аналізу позичальника. Автоматизована програма оцінювання кредитоспроможності позичальників розробляється згідно із затвердженою внутрішніми положеннями банку методикою оцінювання кредитоспроможності позичальників.

Результати оцінювання фінансового стану позичальників банку підписує відповідний працівник банку, що її проводив, оригінал у паперовому вигляді долучається до кредитної справи позичальника. Результати аналізу кредитоспроможності клієнтів мають зберігатися в банку відповідно до строків зберігання документів з кредитування, встановлених законодавством України, особливо щодо великих кредитів.

Переваги використання системи кредитного скорінгу при оцінюванні кредитоспроможності позичальників – фізичних осіб є швидкість, можливість ефективного управління кредитним портфелем, зниження рівня неповернення кредитів тощо.