- •1.В яких ситуаціях життя людини неодмінно стикається з світоглядними питаннями? Що це за питання, в чому ви бачите їх важливість?
- •2. На яких засадах проводять типологію світогляду? Якою мірою можна вважати світоглядом мистецтво, релігію, філософію?
- •3.Окресліть характерні риси міфологічного світогляду та поясніть причини підвищеного інтересу міфології в наш час.
- •4. Якими є найперші характерні особливості філософського мислення? Назвіть їх та дайте їх пояснення.
- •5.Поясніть спільне і відмінне між давньосх-ими фі-ми течіями(конфу-во, даосизм, буддизм)
- •6. Які ідеї ант. Натурфілософії мали особливо важл. Значення для розвитку євр. Науки та пізнання? Назвіть найбільш відомі школи ант. Натурфілософії.
- •7.Окресліть вихідні ідеї Сократа, його найперші філо-кі тези, їх відмінність від тез софістів.
- •8. В чому полягає сенс введення Платоном поняття ідеї? Окресліть основний зміст філософії Платона.
- •9. Окресліть вихідні філософські ідеї Аристотеля
- •10. Якими були найперші особливості та здобутки філософських шкіл пізньої античної філософі? Яка з цих шкіл видається вам найбільш цікавою?
- •11.Охарактеризуйте зміни у світогляді, що відбулись при переході від античності до середньовіччя. Розкрийте зміст основних наголосів середньовічного світобачення.
- •12. Окресліть основні особливості середньовічної філософії, етапи її розвитку, провідну проблематику, назвіть її представників.
- •13.У чому полягають основні ідеї гуманізму в філософії епохи Відродження?
- •14. Поясніть основні особливості розвитку філософію в епоху Нового часу. Чим вони були зумовлені?
- •15. Що таке мислення здорового глузду? Які філософи Нового часу зробили свій внесок у обґрунтування його засад?
- •16. Що таке емпіризм у теорії пізнання в епоху Нового часу? Чим він відрізняється від раціоналізму?
- •17. Охарактеризуйте основні філософські ідеї ф. Бекона.
- •18. Охарактеризуйте вихідні ідеї філософії р. Декарта. Поясніть його тезу «я мислю, отже існую».
- •20. Поясніть сенс і значення теорії вроджених ідей у філософії Нового часу. В чому полягає основна відмінність між нею і трактуванням людського розуму «Як чистої дошки»?
- •21. Охарактеризуйте суттєві риси філософської теорії б. Спінози. Що означають поняття “субстанція”, “атрибут”, “модус” в онтології нового часу. В якому значенні вони використовуються в наш час.
- •22. Які характерні риси були притаманні філософії європейського просвітництва? Ідеї. Представники та значення ідей європейського Просвітництва?
- •23. Окресліть і поясніть судження б. Паскаля про людину та гідне мислення.
- •24. Поясніть, чому нім. Класичну філософію виділяють в окремий період розвитку європ. Філософії. Окресліть особливості та здобутки нім. Класичної філософії.
- •25.Поясніть, чому німецьку класичну філософію виділяють в окремий період розвитку європейської філософії. Окресліть особливості та здобутки німецької класичної філософії.
- •26. У чому полягає зміст «категоричного імперативу» Канта? Наскільки його ідеї можуть бути прийнятними в наш час?
- •27. Охарактеризуйте особливості розвитку німецької класичної філософії після і.Канта, подайте вихідні ідеї і.Г.Фіхте та ф.Шеллінга.
- •28. В чому полягають провідні особливості філософії Гегеля? Що входить в філософську систему Гегеля?
- •29. Чому Гегеля вважають творцем теорії діалектики? Якими є засади діалектики як філософської теорії?
- •30. Поясніть зміст антропологічного принципу у філософії л. Фейєрбаха.
- •31.Порівняйте вихідні ідеї класичної та некласичної філософії, сформулюйте своє до них ставлення. Які характерні риси притаманні некласичній філософії?
- •32. Окресліть вихідні ідеї а. Шопенгауера. Чому його вважають засновником ірраціоналізму?
- •33. Окресліть вихідні ідеї с.Кіркегора. Як в них проявились характерні риси некласичної філософії?
- •34. Окресліть основні філософські ідеї Ніцше. Чим можна пояснити їх неоднозначну оцінку?
- •35. Чому філософську позицію ф.Ніцше назтвають Імморалізмом? Чим Імморалізм відрізняється від аморалізму?
- •36. Окресліть основні напрями розробки «наукової філософії» у хіх ст. Поясніть особливості філософії позитивізму.
- •37. Охарактеризуйте основні особливості філософії хх ст. Та подайте класифікацію її основних напрямів.
- •38. Окресліть позитивне та негативне в неопозитивізмі як філос. Напряму хх ст. Яке відношення до нього має філософія, що розвивалась у Львові?
- •39. В чому полягають найперші ідеї екзистенціалізму? Якою мірою ця філософія є прийнятою для сучасного життя, для вас?
- •40. Окресліть провідні ідеї філософської антропології хх ст.
- •41. В чому полягає філософське значення ідей з. Фрейда? Як окреслював з. Фрейд структуру людської психіки?
- •42. Розкрити вих. Ідеї представників фрейдизму, неофрейдизму у філософії хх ст.
- •43.Розкрийте найперші особливості філософського поняття буття. Окресліть основні функції та значення поняттябуття у сучасній філософії.
- •44. В чому полягають основні відмінності між класичним та некласичним розумінням буття?
- •45.Окресліть основні концепції походження свідомості; покажіть їх позитивні і негативні сторони.
- •46. Розкрийте та поясніть структуру свідомості та її функції; в чому полягає життєве значення цих функцій?
- •47.Розкрийте зміст основних ознак свідомості та поясніть їх. Зв’язок свідомості і мови.
- •48. Назвіть основні функції людської свідомості та дайте їх коротку характеристику.
- •49.Окресліть основні аспекти співвідношення свідомості, характерних рис людської діяльності та творчості. Завдяки чому людина здатна не тільки пізнавати світ, а й перетворювати його?
- •50. Назвіть основні види пізнання та поясніть їх співвідношення.
- •51.В чому полягає проблематичність буття людини? Чим буття людини відрізняється від її життя та існування?
- •52. Розкрийте співвідношення понять «людина–індивід–особа–особистість–індивідуальність».
- •53.Розкрийте зміст поняття цінностей та окресліть вихідні цінності людського буття.
- •54. Охарактеризуйте філософське розуміння свободи та подайте її різновиди. Розкрийте співвідношення свободи і необхідності в людському житті.
- •55. Поясніть основні аспекти співвідношення людини та суспільства.
- •56. Назвіть основні сфери суспільного життя та поясніть їх взаємозв’язок.
- •57.Назвіть та охара-зуйте рівні духовного життя суспільства.Що таке ідеологія?
- •58. Поясніть чому і як історія розгортається як процес. Що рухає цим процесом? Як можна виявити суб’єкта та рушійні сили історії?
- •59.Окресліть основні аспекти співвідношення культури та цивілізації.
- •60. Глобальні проблеми сучасності та шляхи їх вирішення.
11.Охарактеризуйте зміни у світогляді, що відбулись при переході від античності до середньовіччя. Розкрийте зміст основних наголосів середньовічного світобачення.
Основною причиною радикальних змін, що відбулися у світогляді під час переходу від античності до європейського Середньовіччя, було руйнування античного полісу (основної форми державного та громадського життя) як реального ґрунту всієї античної цивілізації, а разом із ним — руйнування і всього укладу життя. Римська імперія ввела до свого складу величезну територію з різноманітними етносами, культурами, віруваннями, підпорядкувавши все єдиному центрові. Величезна державна машина імперії, яка майже весь час перебувала у воєнному стані, перемішувала та перемелювала і людей, і культури, і релігії, зробивши врешті-решт окрему людину безпорадною та беззахисною. Ні влада, ні заможність, ні високі посади не були надійною основою для людського життя. Зневірившись у всьому матеріальному, люди звертали свої погляди та надії до духовного. Тут дуже корисним було відкриття античною філософією автономії людського духу, оскільки воно допомагало людині знайти в самій собі опору задля протистояння життєвим негараздам. Проте філософія була не дуже доступною для широкого людського загалу, тому у Римській імперії були поширені містицизм (віра у втручання у людське життя таємних сил), культи різних богів, величезна кількість яких, до речі, більше заплутувала людей, ніж їм допомагала. Поява християнства добре вписувалась у загальний духовний настрій епохи, а тому воно досить швидко поширилося в імперії. Бо саме християнство не просто визнало автономію людського духу, а дала їй своє пояснення: в людській душі є частка божественного, тобто абсолютного духу, а могутність останнього була наочно продемонстрована Ісусом Христом. Який, саме тому, що ніс в собі цей дух, пройшов крізь смерть та здолав її. У наслідку вся епоха Середньовіччя жила в умовах домінування християнської релігії в усіх сферах суспільного життя.
Поява та утвердження християнства в Європі призвели до радикальної духовної революції у розвитку європейської цивілізації. Це можна побачити досить виразно через порівняння античного та середньовічного світоглядів за їх основними характеристиками.
Античній світогляд
1. Політеїзм (багатобожжя).
2. Боги є частиною природи, або уособленням природних стихій.
3. Вихідні якості богів: сила, могутність;
4. Боги впорядковують та оздоблюють світ.
5. Космос, природа — загальні умови існування богів і людей.
6. Людина спирається у своїх вчинках на знання.
7. Головне життєве завдання людини — здійснення подвигу.
8. У сприйнятті дійсності акцент падає на зовнішнє; внутрішнє проявляє себе лише через зовнішнє.
9. Люди поділяються за етнічними та родовими ознаками.
10. Панування натуралістичного світосприйняття.
Середньовічний світогляд
1. Монотеїзм (єдинобожжя).
2. Бог є духовною сутністю, яка перебуває за межами світу (трансцендентність).
3. Вихідна якість Бога—любов до людини.
4. Бог творить світ із нічого.
5. Природа не має власної сутності і не може існувати без припливу божественної енергії.
6. Людина в усьому покладається на віру в Бога.
7. Головне життєве завдання людини - спасіння душі.
8. У сприйнятті дійсності акцент падає на внутрішнє;
зовнішнє радше заважає правильно зрозуміти внутрішнє.
9. Всі люди є рівними перед Богом.
10. Панування символічного світосприйняття;
Як бачимо, основні світоглядні орієнтири під час переходу від Античності до Середньовіччя змінюються на протилежні. Людина Середньовіччя зосереджується на внутрішньому, духовному. Спасіння душі для неї має не лише індивідуальний сенс: рятуючи себе, людина, по-перше, збільшує світовий потенціал добра та світла, а по-друге, сприяє поверненню світу до того стану, в якому він перебував до гріхопадіння. Людське життя набуває цільового спрямування, а історія — часового виміру, оскільки все людство напружено очікує другого пришестя Христа. Бог створює світ із нічого, і тому останній весь час перебуває на межі буття і небуття. Світ існує лише тому, що Бог тримає його у своїй "десниці". Створений світ не впливає на Бога, оскільки Бог - це духовна сутність, абсолют усіх абсолютів, сукупність усіх можливих досконалостей. З цієї причини Бог постає для людини неосяжним і принципово позарозумовим (задум Божий невідомий); Бог лише із власного милосердя та любові може відкрити себе людині, і це відбулося, коли Він послав на Землю свого сина — Ісуса Христа. З іншого боку, кожна людина несе в собі "іскру Божу", тому шлях до Бога лежить через духовне самозаглиблення та самозосередження і, врешті-решт, через самовдосконалення. Відповідно розуміння природи, моралі, людських життєвих обов'язків визначали винятково релігійні догмати (вихідні незмінні положення).