2.7 Рекреаційно-туристичний потенціал

В районі нараховується близько 100 тис.га курортно-рекреаційних територій. Рекреаційний потенціал району складають мінеральні бальнеологічні води, лікувальні грязі, морські, річкові пляжі, ліси рекреаційного призначення.

Велику цінність має акваторія Азовського моря, де знаходяться лікувальні водно-морські та грязьові ресурси. Цінні лікувальні грязі є в районі Бердянська та Маріуполя.

Найвідомішими є культурно-архітектурні пам'ятки в Старих Кодаках, місця боїв козацьких військ з польською шляхтою під Жовтими Водами й у Князівських Байраках, історико-архітектурні пам'ятки в Дніпропетровську, скіфські кургани ІV ст. до н.е., місця розташування козацької січі, музей прикладного мистецтва в Петриківці.

Рис. 2. 5. Площа лісових угідь Придніпровського економічного району

Суттєвим для району має стати більш повне і раціональне використання місцевих рекреаційних ресурсів — на узбережжі Азовського моря, біля Дніпра з його притоками, поблизу лісових масивів, біля джерел лікувальних вод і грязей.

2.8. Геоекономічне та геополітичне становище.

Вигідне економіко-географічне положення, вихід до Азовського моря, сусідство з економічно розвинутими районами України сприяли формуванню розвинутої транспортної системи. Через район проходять важливі транзитні, залізничні, шосейні магістралі, що поєднують північні області України, Росію, з півднем України. Діють міжнародні аеропорти, що здатні приймати найсучасніші літаки і зв’язують область з країнами ближнього та дальнього зарубіжжя. Важливу роль в транспортній системі відіграє ріка Дніпро та Бердянський морський порт.

Вплив зовнішньоекономічної ситуації на розвиток району. Район є одним з лідерів серед українських регіонів за обсягами зовнішньої торгівлі. Вагома частка виробництва спрямована на зовнішні ринки. Партнерами району в зовнішній торгівлі є більше як 100 країн світу.

В загальній структурі експорту більше половини складають чорні метали, продукція кольорової металургії та машинобудування. Найбільші обсяги експортних поставок товарів та послуг здійснюється до Росії, Туреччини, Китаю, Польщі. Майже чверть всіх імпортних закупівель припадає на мінеральне паливо, нафту, нафтопродукти, механічне устаткування та запасні частини до нього. Імпорт товарів здійснюється більш із 40 країнами світу.

2.9. Характеристика центру Придніпровського економічного району: місто Дніпропетровськ

Перша назва міста - Катеринослав, при Павлові І – Новоросійськ. Нині Дніпропетровськ центр Дніпропетровського регіону та Придніпровського економічного району.

У 1776 році на річці Кильчень засноване місто Катеринослав. Через невдале географічне розташування на болоті і, як наслідок, частих хвороб серед населення проіснувало недовго. 22 січня 1784 року видано указ про будівництво другого Катеринослава на річці Дніпро. Місто, за планом Катерини Другої, повинно було стати "Третьою столицею Російської імперії". Місто було засновано в 1787 році. У 1796 році перейменовано у Новоросійськ, згодом у 1802 місту повернуто стару назву. У 1926 перейменовано у Дніпропетровськ - завдяки розташуванню на березі ріки Дніпро і на честь одного з діячів комуністичного руху Григорія Петровского. До 1987 року - закрите для іноземців, через розміщення в ньому ракетного виробництва.

Сучасний Дніпропетровськ – це багатофункціональний обласний і промисловий центр, важливий транспортний вузол міжобласного значенн, центр міської агломерації. Чисельність населення 1039 тис. чол. (станом на 2007 р.). Площа міста – 37,9 тис.га, у тому числі забудованої частини – 55%, решта ландшафтно-рекреаційні території.

Протягом усієї історії Дніпропетровськ формувався і розвивався як місце зосередження базових галузей важкої промисловості - металургійної, машинобудівної, паливної та хімічної і вже майже століття зберігає визнання центру чорної металургії. Із 215 промислових підприємств 25 належать до металургійного комплексу. Заводу ВАТ «Дніпропетровський металургійний завод ім.. Петровського» вже більше 110 років.

Великий потенціал має машинобудування, яке представлено у Дніпропетровську майже 50 підприємствами. Вони випускають тисячі найменувань продукції: сільськогосподарські збиральні комбайни, гірничошахтне й металургійне обладнання, важкі преси, автоматику й робототехніку, електроприлади, колісні трактори, тролейбуси, акумулятори, холодильники. Гордістю Дніпропетровська є ВО «Південний машинобудівний завод ім. Макарова» та конструкторське бюро «Південь».

Хімічна галузь міста – це 6 потужних підприємств. У місті виробляється понад 80 типорозмірів шин, у тому числі високо габаритних та низького тиску для сучасної сільськогосподарської техніки. Вони експортується в 30 країн світу. Лакофарбове виробництво є найбільшим в Україні. З урахуванням екологічно чистих нових технологій освоєно понад 120 видів лакофарбової продукції.

За останні роки набула розвитку легка промисловість. Зараз це багатогалузевий комплекс, який має потужний потенціал із випуску швейних і трикотажних виробів, взуття. За прогресивними технологіями виробляється верхній одяг для жінок, який експортується до Франції, Канади, Німеччини.

Серед 20 підприємств харчової та переробної промисловості є такі, продукція яких давно вийшла на ринки СНД. Це – ковбасні вироби, молочні продукти, натуральні фруктові соки, мінеральні води, цукерки.

Дніпропетровськ обґрунтовано називають діловим центром. Тут розташовано 12 банків та їхніх філій, 5 ділових центрів, Дніпропетровська, Торгово-промислова палата. Завдяки технічним університетам та академіям в місті проводиться велика науково-дослідницька робота.

Медична допомога мешканцям міста надається 77 медичними закладами.

Місто розташоване на перехресті важливих магістральних доріг. Є 2 залізничних вокзали, потужний залізничний вантажний вузол, міжнародний аеропорт, річковий порт, автобусний вокзал.

Місто має велику кількість музеїв, театрів, соборів та храмів, що є історико-культурною спадщиною населення. Визначними пам'ятками міста є сама довга набережна у Європі, уздовж правого берега Дніпра, довжина якої більш 23 км., скіфські "баби" - найбільша колекція на Україні, Преображенський Собор, 1830-1835 р.р., споруджений по проекту О.Захарова. Собор заклала сама Катерина ІІ. За планом будівництва 1786 р. Преображенський собор повинен був перевершити розмірами римський собор святого Петра. Фонтан-лебідь, встановлений у 2005 р. на Дніпрі в декількох метрах від берега. Висота струменя може сягати 50 м.