Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Давня історія ЦентЕвро.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
17.08.2019
Размер:
199.17 Кб
Скачать

Тема 4. Кельтське населення Британських островів. Пікти

Специфіка кельтського населення Британії та Ірландії, особливості матеріальної культури, художнього стилю. Історія заселення кельтами Британії, лінгвістичні та археологічні свідчення.

Римське панування в Британії. Бритти, пікти і скотти. Англо-саксонське завоювання та його наслідки.

Пікти – найдавніші свідчення, проблема походження та мовної приналежності. Матеріальні пам’ятки піктів: брохи, фортеці, різьблення. Піктська та кельтська культури – спільне і відмінне.

Історичні долі острівних кельтів та піктів.

Корнелий Тацит. Жизнеописание Юлия Агриколы // К. Тацит Сочинения. – M., 1994. - Т. 1. - С. 327 – 353.

Беда Достопочтенный. Церковная история народа англов. – СПб., 2003. – С. 8 - 43.

Биркхан Г. Кельты. История и культура. - М., 2007. – С. 426 - 471.

Бирн Д. Ф. Короли и верховные правители Ирландии. – СПб. 2006. – 364 с.

Галушко К. Ю. Кельтская Британия: племена, государства, династии. С древности до конца XV века. – К., 2005. – С. 5 – 167.

Спенс Л. Тайны древних бриттов. – М., 2007. – 272 с.

Хендерсон И. Пикты: таинственные воины древней Шотландии. – М., 2004. – 217 с.

Черчилль У. Рождение Британии. – Смоленск, 2002. – С. 6 – 72.

Тема 5. Сусідні кельтам етнічні групи на заході Європи

Давні народи Піренейського півострову: ібери, лузітани, васкони (баски). Проблеми етномовної ідентифікації та походження цих народів.

Держава Тартес.

Основні події історії давнього населення Піренейського півострову.

Кельтська експансія та її наслідки. Кельтібери.

Характерні риси способу життя та культури населення Піренейського півострову. Поселення, житла, озброєння, прикраси.

Народи альпійської області: венети, рети, лігури.

Населення островів Середземного моря: балеари, сарди, корси. Специфіка їхньої культури.

Римські завоювання і доля мешканців Західної Європи.

Античная география. Сост. Боднарский М. С. – М., 1953. – С. 324 – 336.

Страбон. География. - М., 1994. – С. 191 – 213.

Аррибас А. Иберы: великие оружейники железного века. – М., 2004. – 190 с.

Биркхан Г. Кельты. История и культура. М., 2007. – С. 168 – 191.

Западное Средиземноморье в І тыс. до н. э. – Л., 1984.

Ильинская Л. С. Легенды и археология. – М., 1988. – С. 76 – 139.

Красновская Н. А. Процессы формирования малых периферийных этносов в Италии // Романия и Барбария. - М., 1989. - С. 48 - 95.

Монгайт А. Л. Археология Западной Европы. Бронзовый и желез­ный век. – М., 1974. - С. 288 – 309.

Новиков М.Н. Ранние этапы этнической истории Швейцарии // Романия и Барбария. - М., 1989. – С. 7 – 26.

Циркин Ю. Б. Древняя Испания. – М., 2000. – 368 с.

Jazdzewski K. Pradzieje Europy Srodkowej. - Wroclaw, etc, 1981.

Тема 6. Іллірійці – мешканці Середньої Наддунайщини та Балканського півострову.

Давні іллірійці за писемними джерелами, основні віхи історії.

Археологічні джерела про іллірійців: східногальштатська та глазинацька культури.

Основні етнокультурні групи: приморські, гірські та рівнинні племена.

Наслідки кельтської експансії, кельто-іллірійські племінні союзи. Тавриски, скордиски, проблема бастарнів.

Елементи культури іллірійців за стародавніми зображеннями

Іллірійська мова й топонімічні дослідження, «паніллірізм». Проблема поширення іллірійців на півночі Центральної Європи.

Історичні долі іллірійських племен.

Страбон. География. - М., 1994. – С. 285 – 296.

Археология Венгрии. Конец ІІ тыс. до н. э. – І тыс. н.э. Под ред. В. С. Титова и И. Эрдели. – М., 1984.

Граков Б.Н. Ранний железный век. – М., 1977.

Колосовская Ю. К. Кельты, иллирийцы и фракийцы на Дунае в V - I вв. до н. э. // История Европы. – Т.1. – М., 1988. – С. 504 - 511.

Монгайт А. Л. Археология Западной Европы. Бронзовый и железный век. – М., 1974. - С. 198 - 205.

Milewski T. Nazwy z obszaru Polski podejrzane o pochodzeniu wene­tyjskie lub iliryjskie // Slavia Antiqua. – 1964. – T. 11. – S. 37 – 58.

Pajakowski W. Ilirowie = Illurioi = Illirii proprie dicti. – Poznan, 1981 – 190 s.