- •2 Розрахунково-технологічний розділ
- •2.1 Розрахунок річної виробничої програми атп.
- •2.1.1 Вибір і корегування нормативної періодичності то
- •2.1.2 Визначення кількісті то, кр на один автомобіль за цикл
- •2.1.3 Визначення кількості то на один автомобіль і весь парк за рік.
- •2.1.4 Розрахунок коефіцієнту використання парку.
- •2.1.5 Розрахунок річного пробігу по парку
- •2.1.8. Побудова графіка то і ремонту на рік.
- •2.2 Розрахунок річного обсягу робіт і кількості виробничих працівників.
- •2.2.1 Вибір і корегування нормативних трудомісткостей
- •2.2.2 Розрахунок річного обсягу робіт по то і пр.
- •2.2.3 Розрахунок річного обсягу робіт із самообслуговування підприємства.
- •2.2.4 Визначення загальної трудомісткісті по атп
- •2.2.5 Розподіл обсягу робіт то і пр автомобілів по виробничих зонах
- •2.2.6 Розподіл обсягу робіт із самообслуговування атп
- •2.2.7 Розрахунок річного обсягу робіт по діагностуванню д-1, д-2.
- •2.2.8 Розрахунок кількості виробничих працівників.
- •2.2.8.1 Розрахунок технологічно-необхідної кількості робітників.
- •2.2.8.2 Розрахунок штатної кількості робітників.
- •2.3 Технологічний розрахунок виробничих зон, дільниць і складів
- •2.3.1 Розрахунок постів і потокових ліній.
- •2.3.2 Розрахунок кількості робочих постів і розстановка працівників по робочим місцям.
- •Розрахунок числа постів пр
- •2.3.3 Вибір обладнання.
- •2.3.4 Розрахунок площі дільниці.
- •2.3.4.3 Розрахунок площ складських приміщень
- •2.3.5 Вибір методу організації робіт
- •2.3.6 Складання технологічних карт
- •Список літератури
- •1 Загальна частина
- •1.1 Склад проекту
- •Зміст пояснювальної записки
- •1 Загальна частина
2.2.8.1 Розрахунок технологічно-необхідної кількості робітників.
Технологічно-необхідна кількість робітників вираховується за формулою:
Рт = Тр/Фт ,
де Тр – річний об’єм робіт в зоні ТО і ПР або дільниці, люд-год.
Фт – річний фонд часу технологічно-необхідного робітника при однозмінній роботі, год.
Фонд Фт визначається протяжністю зміни (в залежності від протяжності робочого тижня) і кількості робочих днів в році.
Для професії з нормальними умовами праці встановлено 41 годинний робочий тиждень, а для шкідливих умов - 36 годинний тиждень. Протяжність зміни при 5-денному робочому тижні складає – 8,2 години, а при
6-денному – 7 годин (при цьому 1 година скороченого робочого дня в
передвихідні і передсвяткові дні враховуються в загальному балансі робочого часу).
Для шкідливих умов праці при 5-денному робочому тижні - 7,2 години, при 6-денному – 6 годин.
Загальна кількість робочих годин в рік, як при 6-денній так, і 5-денному робочому тижні однакова. Тому і річний фонд часу Фт розрахований для
6-денного робочого тижня, буде дорівнювати фонду часу 5-денного тижня.
Річний фонд часу технологічного робітника ( в годинах) для 6-денного робочого тижня:
Фт = (Дкр – Дв - Дс) 7 – Дпп *1
де Фт – річний фонд часу технологічного робітника для шестиденного робочого тижня.
Дк.р. – кількість календарних днів в році
Дв – кількість вихідних днів в році
Дс – кількість святкових днів в році
7 – протяжність зміни
Дпп – кількість суботніх і передсвяткових днів в році
1 – година скороченого робочого дня перед вихідними днями.
На практиці проектування розрахунку технологічно–необхідної кількості робітників річний фонд часу Фт приймаємо:
нормальні умови праці – 2070 годин;
шкідливі умови праці - 1830 годин.
Рт =
2.2.8.2 Розрахунок штатної кількості робітників.
Штатна ( списочна) кількість робітників обчислюється за формулою
Рш = Тр / Фш,
де Рш- штатна ( списочна) кількість робітників, чол.;
Ф ш- річний фонд часу ’’ штатного’’ робітника, годин.
Тр- річний об’єм робіт по зоні ТО, ТР або дільниці, люд-год.
Річний фонд часу ’’ штатного’’ робітника ( таблиця 2.15 ) визначає фактичний час, відпрацьований виконавцем безпосередньо на робочому місці. Фонд часу ’’штатного’’ робітника Ф ш менший фонду ’’ технологічного’’ робітника Фт за рахунок надання робітникам відпусток і невиходів робітників по поважним причинам ( хвороба, виконання державних обов’язків і др..)
Фш = (Дкр – Дв – Дс – Двід – Дп.пр.) 7 – Дпп *1
або:
Фш = Фт – (Двід + Дп.пр),
де Двід – кількість днів відпустки встановленої для даної професії, вибираємо із
таблиці 2.19
Дп.пр. – кількість днів невиходу на роботу по поважним причинам.
Таблиця 2.19- Річний фонд робочого часу.
Робітники |
Кількість днів основної відпустки в році |
Річний фонд часу ’’ штатного’’ робітника, годин |
Мийники і прибиральники рухомого складу
Слюсарі по ТО і ремонту, слюсарі по ремонту агрегатів і вузлів, мотористи, електрики, шиномонтажники, слюсарі-верстатники, столяри, обойщики, арматурники, бляхарі, слюсарі по ремонту обладнання.
Слюсарі по ремонту приладів системи живлення, акумуляторними, ковалі, мідники, зварювальники, вулканізаторники
Малярі |
15
18
24
24
|
1860
1840
1820
1610 |
Загальні втрати робочого часу складають приблизно 4 – 5% від річного фонду технологічно-необхідного працівника (з врахуванням відпустки).
Рш =
В АТП із стабільним виробництвом і структурою робіт для розрахунку робітників використовують коефіцієнт штатності:
ηш = Рт / Рш = Фт / Фш,
де ηш – коефіцієнт штатності , на практиці в межах ηш = (0,9%-0,95%) і залежить від професії робітників.
ηш =