[Ред.]Лейбли

У кінці 1990-х — на початку 2000-х в Україні було створено низку музичних лейблів, зокрема Gallicia Distribution (Львів), Lavina Music, Moon Records, Nexsound (Київ), Metal Scrap Production (Тернопіль), OMS Records (Житомир), Wolf song production(Дніпропетровськ)^[10] та інші.

Конкуренцію українським лейблам на вітчизняному ринку становлять основні гравці світового аудіоринку — мейджори Universal, EMI, Sony/BMG, Warner. 2005 року український ринок музичних носіїв становив близько 10 мільйонів ліцензованих дисків і касет, боротьба з піратством призвела до їх зменшення на українському ринку до 40 % (у країнах Європи їх частка не перевищує 10—15 %)^[11].

[Ред.]Джерела

• Міністерство культури і туризму України

• Міністерство закордонних справ України

• Музыкальный энциклопедический словарь. М., «Советская энциклопедия», 1990, стаття «украинская музыка»

• Ольховський Андрій. Нарис історії української музики. — К.: Музична Україна, 2003.

• Музей театрального, музичного та кіномистецтва України

• Дмитро Антонович. Українська музика

[Ред.]Примітки

1. ↑ [1]

2. ↑ 100 видатних імен України. Українська бібліотека Українського центру (освітньо-інформаційний ресурс)

3. ↑ Кирдан Б., Омельченко А. Народні співці-музиканти в Україні. К., 1980

4. ↑ А. І. Желєзний, с. 51—53

5. ↑ А. І. Желєзний, с. 105—108

6. ↑ ^а б Рибаков М. О. Невідомі та маловідомі сторінки історії Києва. — Київ: Кий, 1997. — С. 304—305. — ISBN 966-7161-15-3

7. ↑ Гай-Нижник П. Становлення українського театрального мистецтва і питання його оподаткування за Гетьманату 1918 року // Український театр. — 2003. — № 5-6. — С.10-12.

8. ↑ Український гітарист отримав престижну американську премію / Радiо Свобода Україна

9. ↑ culturalstudies.in.ua Український центр культурних досліджень. Книговидання та преса

10. ↑ Каталог лейблів українського ринку

11. ↑ С.Волохов. Метание диска в высоту