3.Основні клінічні прояви хвороби, ускладнення

Клінічні прояви. Інкубаційний період триває від 12 год до 7 діб, у середньому 2-3 доби.

Хвороба здебільшого починається гостро: з ознобу, підви­щення температури тіла, болю в животі та проносу. Зрідка цьому передують відчуття мерзлякуватості, нездужання, біль голови

У розпалі захворювання на тлі загальної інтоксикації і га­рячки домінують ознаки ураження травного каналу. Розрізня­ють типову (колітну) і атипові (гастроентероколітну і гастро-ентеритну) форми шигельозу.

Колітна форма супроводжується інтоксикацією і проносом. Найчастіше температура тіла субфебрильна або підвищується до 38-39 °С. Шкіра бліда. Язик вологий, вкритий білим нальотом. Живіт запалий. Виникає біль різної інтенсивності, частіше перей­моподібний у ділянці сигмоподібної і прямої кишок, який поси­люється при дефекації (тенезми). Позиви на дефекацію не завж­ди закінчуються дефекацією ("несправжні позиви"). Сигмоподіб­на кишка пальпується у вигляді болючого, щільного, потовщеного тяжа. Частота дефекації - від 3 до 20 разів за добу і більше. Випорожнення поступово втрачають каловий вигляд, з'являються домішки слизу і крові. Інколи випорожнення мізерні й складають­ся лише з густого слизу з домішками крові або гною ("ректаль­ний плювок"). Дефекація не приносить хворому полегшення.

Тяжкий перебіг шигельозу супроводжується вираженою загальною інтоксикацією і високою температурою тіла (до 39-40 °С і вище). Хворий загальмований, апатичний. Шкіра бліда, синюшна. Частота випорожнень досягає 30-50 разів за добу. Де­фекація супроводжується нестерпними тенезмами. Анус зяє. Кал слизово-кров'янистий. Зневоднення, як правило, не буває; навіть при багаторазовій дефекації об'єм випорожнень не перевищує 0,5-1 л.

Зміни в загальному аналізі крові у хворих на шигельоз: нейтрофільний лейкоцитоз із паличкоядерним зсувом формули. При копрологічному дослідженні виявляють неперетравлені залишки їжі, м'язові волокна, краплі жиру, зерна крохмалю, слиз, скупчення лейкоцитів з переважанням нейтрофілів, еритроцити та епітелі­альні клітини. За допомогою ректороманоскопа можна виявити зміни слизової оболонки прямої і сигмоподібної кишок - ката­ральний, геморагічний, ерозивний або виразковий проктосигмоїдит і сфінктерит. Через тубус ректороманоскопа безпосередньо зі слизової оболонки можна забрати матеріал для лабораторно­го дослідження.

Гастроентероколітна форма шигельозу виникає рідше, після короткого інкубаційного періоду (у межах доби), і характери­зується бурхливим перебігом, що нагадує харчову токсикоінфек-цію. Спочатку домінують явища гастроентериту (блювання, біль в епігастрії, рідкі рясні випорожнення), потім - ураження сигмо­подібної та прямої кишки.

Гастроентеритна форма також нагадує харчову токсикоінфекцію. У клінічній картині домінують блювання і біль в епі­гастрії, згодом приєднується пронос, але симптомів ураження тов­стої кишки немає.

Можливий стертий перебіг шигельозу. Тоді клінічна симп­томатика досить бідна. Тільки цілеспрямоване обстеження допо­магає виявити незначне нездужання, дисфункцію кишок (напіврідкі випорожнення 1-2 рази), спазмовану сигмоподібну кишку. Такі хворі вважають себе практично здоровими.

Період розпалу дизентерії триває від 1-2 до 8-9 діб. Реконва­лесценція характеризується швидким зменшенням і зникненням інтоксикації та симптомів коліту. Однак клінічне одужання знач­но випереджує повне відновлення функції і нормалізацію структу­ри слизової оболонки товстої кишки, які настають лише через 1-3 міс. Тому при грубому порушенні дієти, вживанні алкоголю, тяжкій праці, стресах можливі затяжний перебіг хвороби і рецидиви.

Тривале виділення шигел з калом (бактеріоносійство) може спостерігатись безпосередньо після одужання (реконвалесцентне) або в осіб, в яких у попередні 3 міс. не було дисфункції кишок, від'ємні результати ректороманоскопічного і серологіч­ного досліджень.

Ускладнення. При тяжкому перебігу шигельозу зрідка виникає інфекційно-токсичний шок: пульс стає дуже частим, нит­коподібним, падає артеріальний тиск крові, наростає ціаноз, зни­жується температура тіла до субнормальної, припиняється сечо­виділення. Часом випадає слизова прямої кишки. Може приєдна­тись пневмонія. Після перенесеної хвороби можуть відзначатись тривалі порушення функції кишечника, шлунка, підшлункової за­лози, розвиватись хронічний коліт, панкреатит тощо.