6.Умови виписки реконвалесцентів зі стаціонару, диспансеризації перехворілих.

Виписати зі стаціонару можна після повного клінічного оду­жання, не чекаючи результатів контрольного бактеріологічного дослідження. Посіви калу і сечі роблять після закінчення етіотропної терапії. Працівникам харчових підприємств і особам, які прирівняні до них, роблять дворазове (з перервою 1-2 дні) дослі­дження випорожнень і одноразове - жовчі. Якщо висіяли саль­монели, спостереження (і при потребі — лікування) здійснюють амбулаторно.

Реконвалесцентів після одужання допускають до роботи. Бактеріоносіїв, які працюють на харчових підприємствах, до ро­боти за фахом не допускають, їх лікують.

7. Профілактичні заходи

В Україні здійснюється держав­ний санітарний нагляд за харчовими підприємствами. Він перед­бачає систематичний контроль виготовлення, зберігання, транс­портування і реалізації продуктів. Важливо досягти максимальної автоматизації і механізації технологічних процесів, не допустити стикання сирої і готової продукції на всіх етапах ви­робництва, забезпечити якісну термічну обробку, використання холодильних камер для зберігання продуктів, які швидко псу­ються. Категорично заборонено надходження качачих і гусячих яєць у торгову мережу і використання їх на підприємствах гро­мадського харчування. Ветеринарна служба має забезпечити су­ворий санітарний контроль забою худоби і птиці.

В епідемічному осередку виявляють і знешкоджують джере­ло збудника, бактеріологічно досліджують харчові продукти, об­стежують осіб, які їх приготували чи спожили. Після госпіталі­зації хворого роблять заключну дезінфекцію, якщо ж він залишив­ся вдома — поточну. За осередком спостерігають протягом 1 тиж.

« Харчові токсикоінфекції.»

1.Визначення харчові токсикоінфекції; збудник захворювання, його характеристика.

2.Епідеміологія, патогенез інфекції.

3.Основні клінічні прояви хвороби, ускладнення.

4.Лабораторна діагностика.

5.Догляд і лікування хворих.

6.Умови виписки реконвалесцентів зі стаціонару, диспансеризації перехворілих.

7. Профілактичні заходи

1.Визначення харчові токсикоінфекції; збудник захворювання, його характеристика.

Харчові токсикоінфекції (toxicoinfectiones alimentariae) - група гострих кишкових інфекцій, що виникають внаслідок вживання в їжу продуктів, які містять умовно-патогенні мікро­би та їх ентеротоксини. Характеризуються короткотривалими проявами загальної інтоксикації та гострого гастриту чи гаст­роентериту.

Етіологія. Харчові токсикоінфекції спричинюються бакте­ріями, які виробляють ентеротоксини. Найчастіше захворювання зумовлені клебсієлами, протеями, цитробактерами, кишковими паличками, стрептококами, стафілококами, галофільними вібріо­нами, клостридіями.

Більшість із них досить стійкі в довкіллі, здатні розмножува­тись у харчових продуктах.

2.Епідеміологія, патогенез інфекції.

Епідеміологія. Джерелом збудника найчастіше є люди, які займаються приготуванням їжі, інколи тварини і птахи - хворі або здорові бактеріоносії. Вони виділяють збудників у довкілля з випорожненнями. Оскільки вказані бактерії дуже поширені в природі, джерело їх походження встановити часто не вдається. За деяких обставин ним можуть бути особи, які мають гноячкові захворювання шкіри, ангіну, бактерійний ринофарингіт, пневмо­нію. Механізм передачі збудника фекально-оральний. Найчасті­ше він реалізується харчовим шляхом, рідше - водним, певне значення має мушиний фактор. Харчові продукти забруднюють­ся внаслідок порушення санітарних умов їх приготування і збері­гання. Особливо небезпечне забруднення продуктів, що не обробляються термічно безпосередньо перед вживанням (холодець, салат, заливне, сметана, торт тощо).

Сприйнятливість до захворювання не висока. Вважають, що хворіють здебільшого люди, які мають хронічну патологію органів травлення (гастрит, виразкову хворобу шлунка і дванадцятипа­лої кишки, холецистит, коліт тощо), і, як наслідок цього, знижений місцевий імунітет. Для харчових токсикоінфекціи характерні рап­товість і групове захворювання осіб, які вживали ту саму їжу. Вони можуть виникати в різні пори року, але частіше літом і

восени.

Патогенез. Захворювання виникає при потраплянні в організм людини значної кількості бактерійних ентеротоксинів. Тому важливою умовою виникнення харчової токсикоінфекції є попереднє інтенсивне розмножування бактерій в харчовому про­дукті. Маючи тропізм до ентероцитів, токсини спричинюють за­палення слизової оболонки шлунка й кишок, стимулюють синтез біологічно активних речовин, моторику травного каналу. Це при­зводить до виникнення блювання і проносу, втрати рідини, що мо­жуть спричинити зневоднення. Розвиваються також загальнотоксичний синдром зі змінами серцево-судинної і нервової систем.