- •Тема лекції № 4: «харчові токсикоінфекції. Ботулізм. Сальмонельоз»
- •1.Визначення сальмонельоз; збудник захворювання, його характеристика
- •2.Епідеміологія, патогенез інфекції.
- •3.Основні клінічні прояви хвороби, ускладнення
- •4.Лабораторна діагностика
- •5.Догляд і лікування хворих
- •6.Умови виписки реконвалесцентів зі стаціонару, диспансеризації перехворілих.
- •7. Профілактичні заходи
- •« Харчові токсикоінфекції.»
- •1.Визначення харчові токсикоінфекції; збудник захворювання, його характеристика.
- •2.Епідеміологія, патогенез інфекції.
- •3.Основні клінічні прояви хвороби, ускладнення.
- •4.Лабораторна діагностика
- •5.Догляд і лікування хворих.
- •6.Умови виписки реконвалесцентів зі стаціонару, диспансеризації перехворілих
- •7. Профілактичні заходи
- •Ботулізм
- •1.Визначення ботулізм; збудник захворювання, його характеристика.
- •2.Епідеміологія, патогенез інфекції.
- •3.Основні клінічні прояви хвороби, ускладнення
- •4.Лабораторна діагностика.
- •5.Догляд і лікування хворих.
- •6.Умови виписки реконвалесцентів зі стаціонару, диспансеризації перехворілих
- •7. Профілактичні заходи
6.Умови виписки реконвалесцентів зі стаціонару, диспансеризації перехворілих.
Виписати зі стаціонару можна після повного клінічного одужання, не чекаючи результатів контрольного бактеріологічного дослідження. Посіви калу і сечі роблять після закінчення етіотропної терапії. Працівникам харчових підприємств і особам, які прирівняні до них, роблять дворазове (з перервою 1-2 дні) дослідження випорожнень і одноразове - жовчі. Якщо висіяли сальмонели, спостереження (і при потребі — лікування) здійснюють амбулаторно.
Реконвалесцентів після одужання допускають до роботи. Бактеріоносіїв, які працюють на харчових підприємствах, до роботи за фахом не допускають, їх лікують.
7. Профілактичні заходи
В Україні здійснюється державний санітарний нагляд за харчовими підприємствами. Він передбачає систематичний контроль виготовлення, зберігання, транспортування і реалізації продуктів. Важливо досягти максимальної автоматизації і механізації технологічних процесів, не допустити стикання сирої і готової продукції на всіх етапах виробництва, забезпечити якісну термічну обробку, використання холодильних камер для зберігання продуктів, які швидко псуються. Категорично заборонено надходження качачих і гусячих яєць у торгову мережу і використання їх на підприємствах громадського харчування. Ветеринарна служба має забезпечити суворий санітарний контроль забою худоби і птиці.
В епідемічному осередку виявляють і знешкоджують джерело збудника, бактеріологічно досліджують харчові продукти, обстежують осіб, які їх приготували чи спожили. Після госпіталізації хворого роблять заключну дезінфекцію, якщо ж він залишився вдома — поточну. За осередком спостерігають протягом 1 тиж.
« Харчові токсикоінфекції.»
1.Визначення харчові токсикоінфекції; збудник захворювання, його характеристика.
2.Епідеміологія, патогенез інфекції.
3.Основні клінічні прояви хвороби, ускладнення.
4.Лабораторна діагностика.
5.Догляд і лікування хворих.
6.Умови виписки реконвалесцентів зі стаціонару, диспансеризації перехворілих.
7. Профілактичні заходи
1.Визначення харчові токсикоінфекції; збудник захворювання, його характеристика.
Харчові токсикоінфекції (toxicoinfectiones alimentariae) - група гострих кишкових інфекцій, що виникають внаслідок вживання в їжу продуктів, які містять умовно-патогенні мікроби та їх ентеротоксини. Характеризуються короткотривалими проявами загальної інтоксикації та гострого гастриту чи гастроентериту.
Етіологія. Харчові токсикоінфекції спричинюються бактеріями, які виробляють ентеротоксини. Найчастіше захворювання зумовлені клебсієлами, протеями, цитробактерами, кишковими паличками, стрептококами, стафілококами, галофільними вібріонами, клостридіями.
Більшість із них досить стійкі в довкіллі, здатні розмножуватись у харчових продуктах.
2.Епідеміологія, патогенез інфекції.
Епідеміологія. Джерелом збудника найчастіше є люди, які займаються приготуванням їжі, інколи тварини і птахи - хворі або здорові бактеріоносії. Вони виділяють збудників у довкілля з випорожненнями. Оскільки вказані бактерії дуже поширені в природі, джерело їх походження встановити часто не вдається. За деяких обставин ним можуть бути особи, які мають гноячкові захворювання шкіри, ангіну, бактерійний ринофарингіт, пневмонію. Механізм передачі збудника фекально-оральний. Найчастіше він реалізується харчовим шляхом, рідше - водним, певне значення має мушиний фактор. Харчові продукти забруднюються внаслідок порушення санітарних умов їх приготування і зберігання. Особливо небезпечне забруднення продуктів, що не обробляються термічно безпосередньо перед вживанням (холодець, салат, заливне, сметана, торт тощо).
Сприйнятливість до захворювання не висока. Вважають, що хворіють здебільшого люди, які мають хронічну патологію органів травлення (гастрит, виразкову хворобу шлунка і дванадцятипалої кишки, холецистит, коліт тощо), і, як наслідок цього, знижений місцевий імунітет. Для харчових токсикоінфекціи характерні раптовість і групове захворювання осіб, які вживали ту саму їжу. Вони можуть виникати в різні пори року, але частіше літом і
восени.
Патогенез. Захворювання виникає при потраплянні в організм людини значної кількості бактерійних ентеротоксинів. Тому важливою умовою виникнення харчової токсикоінфекції є попереднє інтенсивне розмножування бактерій в харчовому продукті. Маючи тропізм до ентероцитів, токсини спричинюють запалення слизової оболонки шлунка й кишок, стимулюють синтез біологічно активних речовин, моторику травного каналу. Це призводить до виникнення блювання і проносу, втрати рідини, що можуть спричинити зневоднення. Розвиваються також загальнотоксичний синдром зі змінами серцево-судинної і нервової систем.