3.Основні клінічні прояви хвороби, ускладнення

Інкубаційний період триває від 2-3 год. до 10 діб, у середньому - 12-24 год. Захворювання починається, як правило, гостро. У 40-60 % хворих спочатку відзначається шлунково-кишковий синдром, що проявляється болем у животі, нудотою, блюванням і проносом. Біль постійний або переймопо­дібний, локалізується в епігастральній ділянці. Нудота і блюван­ня продовжуються не більше доби, блювання не часте, не прино­сить полегшення. Випорожнення рідкі або напіврідкі, до 5-10 разів за добу. Температура тіла нормальна, іноді субфебрильна. Відзна­чаються нездужання, біль голови, що наростає, м'язова слабкість.

Через декілька годин, рідше 1-2 доби або із самого початку розвиваються типові прояви ботулізму. Характерні скарги на виражену сухість у роті, нечітке бачення близьких предметів, "ту­ман" або "сітку" перед очима, двоїння предметів. Рано з'являють­ся порушення ковтання (поперхування під час їди, виливання рідкої їжі через ніс) і мови (сиплість, носовий відтінок голосу, нечіткість вимови, іноді афонія). Виникають метеоризм, закреп.

Часто з'являється парез мімічних м'язів, внаслідок чого об­личчя стає маскоподібним. Відзначаються сухість слизової обо­лонки порожнини рота, біло-жовтий або коричневий наліт на язиці, явища фарингіту. Типовим є розвиток офтальмоплегічного синдрому, що проявляється частковим або повним опу­щенням верхніх повік (птоз), розширенням зіниць (мідріаз), ністагмом, зниженням або відсутністю ре­акції на світло, косоокістю (страбізм), обмеженням рухів очних яблук аж до повної нерухомості (парез погляду), може бути різною величина зіниць (анізокорія). Пульс частий, артеріальний тиск знижений, тони серця ослаблені. Відзначаються дихальні розлади: відчуття стиснення грудної клітки, нестачі повітря, зник­нення кашльового рефлексу, дихання стає поверхневим, може зу­пинитись. Живіт здутий, гази відходять погано. У периферичній крові виявляють нейтрофільний лейкоцитоз і появу юних форм. У ряді випадків хвороба одразу може починатись з дихаль­них розладів. Це найтяжчий варіант перебігу, оскільки раптово може настати зупинка дихання чи параліч серця і хворий поми­рає. Гостра дихальна недостатність при ботулізмі може розвива­тись поступово чи гостро, протягом декількох хвилин.

При появі у хворого скарг на затруджене дихання, відчуття стиснення в грудях, нестачі повітря необ­хідно негайно викликати лікаря.

Видужання настає повільно, протягом місяця і довше, асте­нія зберігається коло півроку.

Ускладнення виникають здебільшого при тяжкому і середньотяжкому перебігу хвороби. Найчастіше це гостра пневмо­нія, бронхіт, токсичний міокардит, неврит, сироваткова хвороба.

4.Лабораторна діагностика.

Діагноз підтверджують таки­ми методами:

♦ біологічна проба. Дозволяє виявити токсин у досліджува­ному матеріалі й встановити його тип. Дослідження проводять на 4-х білих мишах чи гвінейських свинках. Двом з них внутріш­ньочеревно вводять по 0,5-0,8 мл крові хворого або фільтрату іншого матеріалу, двом іншим той же матеріал вводять разом зі сумішшю протиботулінічних сироваток. Якщо миші, яким ввели матеріал без сироватки, гинуть, то діагноз ботулізму вважають підтвердженим. Відповідь про наявність токсину в крові можна отримати вже на 2-3-й, про його тип - на 3-5-й день від початку дослідження.

♦ бактеріологічний метод. Матеріал (кал, блювотиння, про­мивні води шлунка, залишки їжі) засівають на живильні середо­вища Кітта-Тароцці, бульйон Хотінгера, пепсин-пептон і культиву­ють в анаеробних умовах.

Правила забору матеріалу

Матеріал для дослідження забирають до введення сирова­ток. Кров з вени (.8-10 мл) поміщають у стерильну пробірку з 1 мл 4 % розчину натрію цитрату; блювотиння і промивні води (по 50-60 мл), кал (50-60 г), сечу (100 мл), залишки їжі (100 г з різних місць) — у стерильні скляні банки, що закрива­ються. На кожну банку наклеюють відповідну етикетку. У проби не можна додавати консерванти, їх необхідно негайно відправити в лабораторію. Якщо це не можливо — покласти в холодильник, оскільки ботулотоксин при низькій температурі зберігається довше.