3.Основні клінічні прояви хвороби, ускладнення

Інкубаційний період триває від декількох годин до двох діб. Клінічна симптоматика грипу, викликаного вірусами типів А і В, приблизно однакова. Вірус типу С зумовлює здебільшого легку форму хвороби. Тяжка форма виникає під час епідемій частіше, ніж у міжепідемічний період.

Розрізняють типовий (з наявністю токсикозу і катараль­них явищ) та атиповий грип. Останній включає такі форми: блискавична, без температури, без катаральних явищ.

Типовий грип розпочинається раптово: хворого починає морозити, швидко наростає біль голови і підвищується темпера­тура тіла. Біль локалізується здебільшого в ділянці лоба, надбрівних дуг, рідше у скронях, з переходом на очні яблука. Незабаром приєднуються біль і ломота в м'язах, крупних сугло­бах і попереку, відчуття жару. Різко погіршується самопочуття, наростає слабість, дратує яскраве світло, шум. Хворий кволий, сонливий, іноді, навпаки, дещо збуджений і скаржиться на безсон­ня. При тяжкому перебігу грипу з'являються запаморочення, можливі порушення свідомості, марення і корчі. Усе це свідчить про розвиток сильного токсикозу. Температура тіла швидко до­сягає високих цифр (38,5-40 °С), шкіра вкривається потом.

Хворі відзначають, що їм закладає ніс, дере в горлі, часто чхають. З'являється сухий кашель, який супроводжується дря­панням і болем за грудиною. Часто приєднується осиплість голо­су. Трапляються носові кровотечі. У більшості хворих на 2-4-й день кашель стає вологим і турбує рідше. Хвороба перебігає з нежитем або без нього.

У третини хворих відзначаються напади трахеїту: виникає надсадний кашель, лице синіє, набрякає, очі "наливаються" кров'ю і сльозяться, з носа виділяється невелика кількість рідкого слизу, з'являється відчуття ядухи. Коли нарешті хворому вдається відкашляти невелику кількість харкотиння, кашель припиняється

При огляді хворого привертають увагу гіперемія і одутлість лиця, блиск очей, помірний кон'юнктивіт, сльозотеча. На губах і ніздрях нерідко з'являються герпетичні висипання. Виділення з носа незначні, у випадку приєднання бактерійної флори стають слизово-гнійними. М'яке піднебіння і задня стінка носоглотки гіперемійовані, дещо набряклі, може виявлятись енантема у вигляді дрібної зернистості. У більшості хворих частота пульсу відповідає температурі тіла, приблизно в 30 % - відносна брадикардія. Артеріальний тиск крові має тенденцію до зниження. Тони серця ослаблені. У легенях часто виявляють жорстке або ослаблене везикулярне дихання, розсіяні сухі хрипи. У розпал хвороби можливі скарги на втрату апетиту, нудоту, одно- або дворазове блювання, запор. Зміни в загальному аналізі крові: лейкопенія з незначним паличкоядерним зсувом, відносний лімфоцитоз і моноцитоз.

Гарячковий період триває 2-5 днів, значно рідше 6-7 днів. Температура тіла знижується протягом доби, далі може зберігатись субфебрилітет. Багато реконвалесцентів відзначають часті болі голови, швидку фізичну і розумову втому, дратливість. Такий стан може тривати до одного місяця.

Ускладнення. На тлі грипу можуть виникати різноманітні ускладнення, частіше з боку органів дихання: бронхіт, пневмонія вірусно-бактерійної або бактерійної етіології. Якщо до грипозно­го токсикозу приєднується токсикоз за рахунок пневмонії, то стан хворого різко погіршується. Можуть розвинутись гостра серцево-судинна недостатність, набряк легень і мозку. Другу гру­пу ускладнень становлять запалення додаткових порожнин носа, піднебінних мигдаликів і середнього вуха: гайморит, фронтит, тонзиліт, отит. Рідше виникають інфекційно-токсичний шок, міокардит, менінгіт, енцефаліт, пієлоцистит, тромбофлебіт, а також загострення супровідних хронічних хвороб - ревматизму, тубер­кульозу, нефриту тощо.

В осіб похилого і старечого віку грип перебігає на тлі неви­сокої гарячки, але часто ускладнюється тяжкою пневмонією, про­вокує загострення ішемічної хвороби серця і декомпенсацію сер­цево-судинної діяльності.