1.3 Тип виробництва та його організаційна форма

Для визначення величини партії проведемо наступні розрахунки:

За КЗО і програмою випуску визначаємо що тип виробництва – дрібносерійний.

1) Визначаємо місячну програму випуску виробів згідно формули:

,

де - річний випуск виробів , шт.,

24 – добуток кількості місяців в році (12) на кількість

робочих змін на добу (2).

2. Визначаємо розрахункову величину партії виробів згідно формули:

,

де - нормативне значення періодичності повторення партії

виробів, днів;

днів оскільки виріб не складний.

2. Одержане значення n_p округлимо до значень які закінчуються на

нуль. Отже розрахункова величина партії виробів n_р = 20 шт.

Визначимось з формою виробництва. За організацією виробництва вибираємо не потокову стаціонарну форму складання. Такий вибір обґрунтовується тим, що даний виріб має незначну кількість складальних одиниць та деталей, і час на їх складання не значно відрізняється. Також слід врахувати що при одиничному виробництві рекомендується брати не потокову стаціонарну форму складання.

1.4 Аналіз технологічності конструкції

1.4.1 Технологічний аналіз складального креслення

Конструкцію виробу або його складової частини можна вважати технологічною, якщо вона потребує для складання в конкретних виробничих умовах найменших технологічних витрат при збереженні заданих експлуатаційних характеристик.

Даний вузол забезпечує можливість складання без підганяльних робіт. Проте конструкція даного вузла не дозволяє забезпечити вільний доступ до всіх частин складальної одиниці робочим і вимірювальним інструментом.

Також конструкція даного вузла не дозволяє об’єднати певні деталі в декілька складальних одиниць.

Конструкція даної складальної одиниці виконана раціонально. Досить широко використовуються стандартні, уніфіковані і нормалізовані деталі (болти, гайки), що забезпечує повну їх взаємозамінність в разі виходу з ладу останніх. Складання вузла є досить простим при збереженні встановленої послідовності.

Кількість деталей складальної одиниці є мінімальною як за найменуванням так і за кількістю, що скорочує процес складання і ремонту даної складальної одиниці.

Даний вузол не потребує розбирання при регулюванні, оскільки регулювання величини натягу здійснюється за допомогою веоичини вильоту гвинтів 1 які знаходяться у зручному місці для вимірювання.

1.4.2 Технологічний аналіз креслення деталі

Проаналізуємо деталь на технологічність:

• у деталі присутні поверхні зручні для базування і закріплення при обробці на верстаті;

• матеріал деталі СЧ 18 добре обробляється різанням;

• усі поверхні деталі доступні для обробки на верстатах і безпосереднього вимірювання;

• уніфіковані розміри отворів;

• у деталей присутні місця різкої зміни форми, що є концентраторами напружень;

• деталь має достатню жорсткість;

• у деталі відсутні специфічні вимоги по масі, неврівноважності.

• деталь можна обробляти на верстатах нормальної точності із забезпеченням всіх параметрів точності розмірів, форми, а також потрібної величини шорсткості;

• у деталі відсутні отвори та площини розташовані не під прямим кутом;

• у деталі відсутні внутрішні різі великого діаметру;

• відсутні глухі отвори іторці, що підрізаються з внутрішніх боків.

Проаналізувавши ступінь відповідності деталі загальним і додатковим вимогам можна сказати, що дана деталь технологічна.