3.1. Підсумки

1. Під інфляцією розуміють загальне підвищення рівня цін. Темп інфляції показує темп зміни зростання загального рівня цін у відсотках, який вимірюється, наприклад, індексом споживчих цін (ІСЦ). Інфляцію поділяють на: 1) помірну; 2) галопуючу; 3) гіперінфляцію.

2. Економісти розрізняють інфляцію попиту та інфляцію витрат. Інфляція попиту — це інфляційне зростання цін, зумовлене зростаючим попитом, який перевищує пропозицію. Інфляція витрат (пропозиції) — це інфляція, яка виникає внаслідок різкого зростання витрат, які відбуваються з двох найважливіших причин: 1) збільшення номінальної заробітної плати або 2) підвищення цін на сировину та енергію.

3. Інфляція впливає на економіку через перерозподіл доходу і майна, через зміну обсягу та ефективності виробництва. Якщо інфляція очікувана, отримувачі доходу можуть вжити заходи, щоб попередити або зменшити негативні її наслідки. Непередбачена інфляція перерозподіляє дохід за рахунок отримувачів фіксованих доходів, кредиторів та заощадників.

4. Безробіття — це різниця між числом осіб, що перебувають на цей момент у складі робочої сили і числом зайнятих. Рівень безробіття визначається відношенням числа безробітних до чисельності робочої сили і вимірюється у відсотках.

5. Виділяють такі три види безробіття: фрикційне, структурне і циклічне. Рівень безробіття за повної зайнятості дорівнює сумі фрикційного і структурного безробіття.

6. Економічні втрати від безробіття, виміряні як ВВП-розрив, — це товари і послуги, які суспільство втратило внаслідок того, що частина його ресурсів не використовується. Із закону Оукена випливає, що за умови перевищення фактичного рівня безробіття порівняно з природним рівнем на 1 % відставання обсягу ВВП, або ВВП-розрив, складає 2,5 %. Безробіття спричиняє також негативні соціальні наслідки. Вимушена бездіяльність призводить до втрати кваліфікації, самоповаги, занепаду моральних засад, до суспільних і політичних заворушень, негативно позначається на психічному і фізичному здоров'ї людини.

7. Існує багато різних теорій щодо функціонування ринку праці і виникнення безробіття. Загалом можна виділити три основні напрями у поясненні феномена безробіття: одні теорії, згідно з якими безробіття залежить від надто високої заробітної плати; другі — що воно залежить від надто низького попиту; треті намагаються пояснити тим, що ринок праці негнучкий і ускладнює встановлення рівноваги між попитом і пропозицією.