3 Взаємовплив міграцій та відтворення населення

Міграційна активність значною мірою залежить від демо­графічних характеристик населення. Помічено, що в міграціях найбільшу участь беруть особи молодого віку, чоловіки є мо­більнішими за жінок, одинаки легше зважуються на переїзд, ніж одружені, бездітні також легше мігрують, ніж люди, що мають дітей. До речі, між рухливістю і наявністю в родині дітей спос­терігається пряма залежність. Часте переміщення на нове місце спричиняє відкладання народження дітей.

Зрозуміло, що міграції приводять до зміни чисельності на­селення в районах вибуття і прибуття. Під впливом міграцій трансформується вікова структура населення. У районах, де виїзд перевищує в'їзд, звичайно збільшується частка старших вікових контингентів, у центрах же притягання мігрантів насе­лення найчастіше більш молоде. Зміна ж вікової структури спричиняє і зрушення в показниках природного приросту. Че­рез перевагу чоловіків серед переселенців міграція може вик­ликати диспропорцію статей, що негативно позначається на

шлюбності і народжуваності. Міграція приводить і до інших змін у структурі населення. Так, якщо серед мігрантів перева­жають люди визначеної національності, то територіальні пере­міщення населення викликають помітну динаміку етнічного складу; переселення осіб певної професії, може спричинити коливання на ринку праці. Міграції можуть сприяти переходові людей з одних соціально-профессійних груп в інші, часто при­водять до зміни способу життя, а слідом за цим і до трансфор­мації установок, пов'язаних із шлюбністю, народжуваністю тощо. Усе це впливає на відтворення населення.

Міграційна рухливість пов'язана з певними подіями жит­тєвого циклу людини, наприклад, закінченням навчального закладу, початком або завершенням трудової діяльності, служ­бою в армії тощо. Демографічний цикл — укладання шлюбу, народження дітей, припинення шлюбу та інші події — стано­вить важливу частину життєвого циклу. Тому демографічні па­раметри — статево-вікова структура, шлюбний стан, кількість дітей у сім'ї та їх вік і низка інших — помітно впливають на міграційні процеси й є одним з істотних критеріїв виокремлен­ня груп населення при вивченні міграцій.

Рухливість різних груп населення, як вже зазначалося, не є однаковою. Міграцію, що розглядають з точки зору диферен­ціації показників її інтенсивності за різними групами населен­ня, називають диференційною міграцією. Її вивчення дає розумі­ння тих відмінностей, якими позначені міграційні взаємодії населень різних регіонів, окремих соціально-професійних, ет­нічних, вікових та інших груп.

При вивченні диференційної міграції так само, як і при дос­лідженні природного руху населення, в першу чергу вивчають відмінності у вікових групах населення. Вікові групи істотно розрізняються за рівнем міграційної рухливості, а за решти од­накових умов рухливість усього населення тим виша, чим виша у ньому частка найрухливіших вікових груп. Вікова ж структу­ра населення за нормальних обставин визначена режимом його відтворення. Таким чином, вплив через вікову структуру — один з аспектів впливу відтворення населення на міграційну рух­ливість.

Розрізняють показники міграційної рухливості й залежно від статі. Перевага чоловіків серед мігрантів, виявляється у ба гатьох країнах, але це не є універсальним правилом, і в окре­мих країнах у різні часи в міграційних потоках спостерігали підвищену питому вагу жінок. В Європі, наприклад, у минуло­му серед мігрантів переважали жінки, що дало підстави анг­лійському досліднику XIX сторіччя Е.Рейвенстайну сформулю­вати емпіричні закони міграції, один з яких стверджував, що жінки більш схильні до міграцій, ніж чоловіки.

Рухливість населення залежить і від шлюбного стану, і від кількості дітей у сім'ї, хоча ці залежності не є такими однобічни­ми, як, наприклад, зв'язок інтенсивності міграцій з віком. Не тільки міграційна рухливість може залежати від кількості дітей у сім'ї, але й кількість дітей, у свою чергу, може визначатися рівнем рухливості: часті переїзди сімей призводять, як прави­ло, до відкладання народжувань, а зрештою й до зменшення їхньої кількості.

Міграційна рухливість впливає на інтенсивність процесів відтворення як відкритого, так і закритого населення. У відкри­тому населенні міграції безпосередньо змінюють його чи­сельність і склад. Особливо важливе значення мають зміни ста­тево-вікової структури. Якщо серед мігрантів переважають чо­ловіки й спостерігається підвищена частка молодших груп працездатного віку (від 16 до ЗО років), то це призводить до фе­мінізації населення та його постаріння у районах вибуття мігрантів і надмірної частки молодих чоловіків у районах все­лення. Багаторічна міграція сільської молоді в міста України супроводжувалася протилежним ефектом. Уже у 1970 році у сільській місцевості був відзначений дефіцит жінок, обмеже­ний рамками молодіжного контингенту (15—24 роки). Водно­час у місті спостерігався надлишок жінок в усіх групах віком понад 15 років.

Зумовлена міграціями диспропорція статей ускладнює ук­ладання шлюбів, що, у свою чергу, справляє вплив на інтен­сивність процесу народжуваності як у місцях вибуття, так і у місцяхуселення. У зв'язку з прискоренням постаріння населен­ня у районах вибуття в них зростає смертність.

Міграції є одним з головних каналів соціальної мобільності населення. їх супроводжують зміни соціального статусу мігрантів, їх професії, культурно-освітнього рівня, способу життя. В результаті соціальних переміщень мігранти поступо во прилучаються до зразків демографічної поведінки та відтво- рювальної моделі нової для них соціальної групи. На цей про­цес потрібно звичайно близько 10 років. Таким чином, міграції навіть усередині закритого населення виявляються потужним чинником змін у режимі відтворення населення загалом.