ПИТАННЯ ДО ТЕМИ ТА ОСНОВНІ ТЕРМІНИ
Шлюб як соціологічна і демографічна категорія
Шлюбно-сімейна структура населення
Шлюбність
Розлучення і розлучуваність
Основні терміни теми: шлюб; типи шлюбу; шлюбний відбір; шлюбне коло; моногамія; полігамія; шлюбний вік; шлюбний вибір; шлюбний ринок; шлюбний стан; шлюбна пара; шлюбний статус; фактичний шлюб; цивільний шлюб; шлюбна структура; нуклеарна сім'я; складна сім'я; сімейна структура; класифікація сімей; життєвий цикл сім’ї; співжиття, шлюбність; коефіцієнти шлюбності; індекси шлюбності; потенціал шлюбності; вік вступу до шлюбу; розлучення; коефіцієнти розлучуваності; індекси розлучуваності.
Інформаційні матеріали до теми 5
“Шлюбність і розлучуваність”
1 Шлюб як соціологічна і демографічна категорія
Шлюб - це форма стосунків, що санкціонується і регулюється суспільством, між чоловіком і жінкою, що визначає їх права і обов'язки по відношенню один до одного і до їх дітей.
В демографії шлюб розглядається як фактор створення сім'ї і народження дітей, процесів народжуваності і смертності і як чинник, що визначає їх конкретну специфіку і закономірні зміни.
При цьому демографія традиційно цікавиться не стільки юридичною формою шлюбу як узаконеного союзу чоловіка і жінки, скільки фактичним шлюбом, тобто наявністю дійсних і ефективних шлюбних (подружніх) стосунків незалежно від того, чи зареєстрований шлюб відповідно до прийнятих в тій або іншій країні правил і законів або ні.
Термін “фактичний шлюб” використовується тільки для констатації наявності дійсних і ефективних шлюбних стосунків.
Типи шлюбу - зареєстрований і фактичний - не є взаємовиключними. Більшість зареєстрованих шлюбів є також і фактичними, а велика частка фактичних - зареєстрованими. Проте серед зареєстрованих шлюбів є фіктивні шлюби, які були юридично оформлені не для створення сім'ї, а для придбання житлових, майнових або інших прав. Деякі із зареєстрованих шлюбів фактично вже розпалися, але де-юре продовжують існувати, оскільки розлучення ще не оформлене. Нерідкі випадки, коли хтось перебуває в зареєстрованому шлюбі з однією людиною, а у фактичному - з іншим.
Тому як альтернативні типи можна розглядати тільки зареєстрований і незареєстрований шлюб [1].
Шлюбний вік - мінімальний шлюбний вік, починаючи з якого закон або звичай допускає вступ до шлюбу. У більшості країн світу шлюбний вік встановлюється законодавчо з врахуванням віку статевої зрілості, психологічної і соціальної зрілості вступаючих у шлюб, а також традицій, звичаїв і інших умов даної країни [2].
Укладення шлюбу є результатом шлюбного відбору - процесу, в результаті якого з сукупності можливих, потенційних шлюбних партнерів (шлюбного кола) тим або іншим способом відбирається той єдиний партнер (партнерка), який (яка) і стає чоловіком (дружиною) або той, з ким «живуть разом».
Шлюбне коло - сукупність можливих шлюбних партнерів.
Процес шлюбного відбору залежить від демографічних, економічних, соціальних, соціокультурних і інших умов, що існують в суспільстві. Особливості процесу шлюбного вибору пов'язані з тим, що в різних культурах і на різних стадіях історичного розвитку різні як простір можливих шлюбних партнерів, так і міра свободи індивідуального вибору.
По-перше, простір можливих шлюбних партнерів розрізняють за тим, допускаються або ні у суспільстві повторні шлюби. Якщо повторні шлюби не допускаються (як в культурах традиційної, строгої моногамії) і людина, що перебуває або перебувала в шлюбі і вибула з нього, не може через дію соціокультурних, моральних і правових заборон знову одружитися або хоч би розраховувати на це, то простір можливих шлюбних партнерів утворюють тільки ті індивіди, які не перебувають в шлюбі або ніколи в ньому не перебували. Людина вступає в цей простір після досягнення встановленою звичаєм або законом віку зрілості і покидає його, одружившись. Якщо ж повторні шлюби можливі, іншими словами, якщо допускається серійна моногамія, то сукупність, з якої проводиться відбір шлюбного партнера, включає осіб, які не перебувають, так і перебувають в шлюбі. Правилом є те, що людина, чоловік або жінка, постійно допускаються до шлюбу, незалежно від того, чи перебувають вони в шлюбі, чи ні. В суспільстві європейського типу, історична тенденція полягає в переході від строгої моногамії, коли вступ до повторного шлюбу навіть в разі овдовіння був утруднений (особливо для жінок), до моногамії серійної, коли повторні шлюби стають звичайною справою.
По-друге, простір можливих шлюбних партнерів розрізняють за мірою свободи індивідуального вибору. В деяких культурах, а у минулому практично всюди, переважають шлюби, організовувані батьками або іншими родичами, під чиєю опікою знаходяться молоді люди. У інших домінує «вільний» вибір, коли основними його «агентами» є самі вступаючі в шлюб.
Проте у будь-якому випадку вступ до шлюбу, вибір шлюбного партнера не є довільними і підкоряються дії певних чинників культурного, соціального, психологічного і навіть частково соціально-біологічного характеру.
З соціологічної точки зору вступ до шлюбу означає зміну одного з соціальних статусів, якими володіє кожна людина, в даному випадку - зміну шлюбного статусу, або шлюбного стану.
Демографія як наука про відтворення населення цікавиться як самим масовим процесом формування шлюбних союзів (і їх розпадом), тобто масовим процесом зміни шлюбних статусів - шлюбністю, разлучуваністю, овдовінням, - так і розподілом населення за шлюбними статусами, тобто шлюбною структурою.