- •Філософія:коло проблем та роль у суспільстві Платон
- •Арістотель
- •Фома Аквінський
- •Гоббс т.
- •Декарт р.
- •Гегель г. В. Ф.
- •Конт о.
- •Ортега-і-Гасет х.
- •Ясперс к.
- •Камю а.
- •Антична філософія Анаксімандр
- •Геракліт
- •Демокрит
- •Протагор
- •Арістотель
- •Тит Лукрецій Кар
- •Сенека Луцій Антей
- •Марк Аврелій
- •Скептицизм
- •Філософія середньовіччя Тертуліан
- •Климент Олександрійський
- •Августін Аврелій Увесь Всесвіт вийшов з одного Божого Слова
- •Аналіз поняття часу
- •Де знаходяться минувшина і прийдешність?
- •Боецій Северин
- •Еріугена
- •Ансельм Кентерберійський
- •Глава II (Що) Бог воістину існує
- •Оккам Уільям
- •Фома Аквінський
- •Про розквіт державного устрою
- •Філософія відродження Кузанський м.
- •Копернік м.
- •Бруно Дж.
- •Соціально-економічне упорядкування
- •Макіавелі н.
- •Еразм Ротердамський
- •Монтень м.
- •Філософія нового часу Бекон ф.
- •Гоббс т.
- •Декарт р.
- •Спіноза б.
- •Паскаль б.
- •Локк Дж. Глава друга. В душі немає вроджених принципів
- •Лейбниць г.В.
- •Берклі Дж.
- •Німецька класична філософія. Марксистська філософія Кант і. Передмова до першого видання
- •Передмова до другого видання
- •Гегель г.В.Ф. Діалектичне заперечення
- •Відмінність, протилежність, суперечність
- •Перехід кількісних змін у якісні
- •Маркс к.
- •Фромм е. Маркс і фальсифікація його думок
- •Західна філософія кінця хіх-хх ст. «Філософія життя»
- •Філософська антропологія Больнов о.
- •Шелер м.
- •Екзистенціалізм та його основні напрями Хайдегер м.
- •Ясперс к.
- •Сартр ж.П.
- •Камю а.
- •Позитивізм Конт о.
- •Релігійна філософія Тейяр де Шарден п.
- •Історія української філософії Митрополит Іларіон
- •Вишенський і.
- •Феофан Прокопович
- •Григорій Сковорода
- •Юркевич п.
- •Франко і.
- •Потебня о.О.
- •Вернадський в.
- •Діалектика як вчення про розвиток
- •Геракліт
- •Арістотель
- •Гегель г.В.Ф. Категорії і закони діалектики. Якість, кількість, міра
- •Діалектичне заперечення
- •Перехід кількісних змін у якісні
- •Суперечність і її примирення
- •Енгельс ф.
- •Поппер к.
- •Адорно т.В.
- •Філософське вчення про буття. Платон
- •Арістотель
- •Бруно Дж.
- •Лейбниць г.В.
- •Енгельс ф.
- •Бердяєв м.
- •Хайдегер м.
- •Сартр ж-п.
- •Проблема людини у філософії Піко делла Мірандола
- •Спиноза б.
- •Паскаль б.
- •Енгельс ф.
- •Джемс у.
- •Тейяр де Шарден п.
- •Шелер м.
- •Сартр ж-п.
- •Франк л.С.
- •Фромм е.
- •Ясперс к.
- •Кримський с.Б.
- •Свідомість: її походження та сутність Кант і.
- •Гегель г.В.Ф.
- •Енгельс ф.
- •Фрейд з.
- •Гадамер х.-г.
- •Гроф с.
- •Пізнання та освоєння людиною світу Арістотель
- •Декарт р.
- •Берклі Дж.
- •Поппер к.
Екзистенціалізм та його основні напрями Хайдегер м.
a ) Наш негативний результат говорить: філософію неможливо вловити й визначити обхідним шляхом і в якості чого небудь іншого, чим вона сама. Вона вимагає, щоб ми дивилися не в бік від неї, але добувати її із неї самої. Вона сама — що ж ми все-таки знаємо, що вона та як вона? Вона сама є, лише у випадку, коли ми філософствуємо. Філософія є філософствування...
Філософія — ми якось побіжно, мабуть, знаємо — зовсім не звичайне заняття, в якому ми за настроєм коротаємо час, не просто зібрання пізнань, які в будь-яку мить можна здобути з книг; але — ми лише невиразно це відчуваємо —дещо спрямоване на ціле й граничне, у чому людина виговорюється до останньої ясності й веде останню суперечку. Бо навіщо нам було інакше сюди приходити? Чи ми потрапили сюди не подумавши, тому що інші теж йдуть або тому що як раз між п’ятою й шостою в нас вільний час, коли немає сенсу йди додому? Навіщо ми тут? Чи знаємо ми, з чим зв’язалися ?
b) Ностальгія як фундаментальний настрій філософствування й питання про світ, скінченності, отъед й цінності.
Філософія — останнє вимовляння й остання суперечка людини, яка захоплює її цілком і постійно. Але що таке людина, що вона філософствує в глибинах свого єства, й що таке це філософствування? Що ми таке при ньому? Куди ми прямуємо? Чи не випадково ми заблукали одного разу у всесвіт? Новаліс говорить в одному фрагменті: „Філософія є, власне, ностальгія, потяг усюди бути вдома”. Дивовижна дефініція, романтична, звичайно. Ностальгія — чи існує сьогодні загалом таке? Чи не стала вона незрозумілим словом, навіть у повсякденному житті? Насправді, хіба теперішня міська людина, мавпа цивілізації, не покінчила давно вже з ностальгією? А тут іще ностальгія як визначення філософії!...
Залишимося на своєму й запитаємо: в чому тут справа – філософія ностальгія? Новаліс сам пояснює: „потяг усюди бути вдома”. Подобним потягом філософія може бути, тільки коли ми, ті що філософствують, усюди не вдома. За чим сумує сум цього потягу? Всюди бути вдома — що це значить? Не лише тут і там, і не просто на кожному місці, на усіх поспіль, але бути вдома всюди значить: завжди й, головне, в цілому. Це „в цілому” та його ціле ми називаємо світом. Ми існуємо, й поки ми існуємо, ми завжди очікуємо чогось. Нас завжди кличе Щось як ціле. Це „в цілому” є світ...
Філософія, метафізика є ностальгія, прагнення бути всюди дома, потреба — не сліпа й розгублена, але та, що пробуджує нас і саме до таких питань в їх єдності, які ми тільки що ставили: що таке світ, скінченність, усамітнення? Будь-яке подібне питання націлене на ціле. Нам мало знайомства з подібними питаннями, вирішальним виявляється те, чи дійсно ми замислюємося над ними, чи маємо силу пронести їх через всю нашу екзистенцію. Мало невпевнено й непевно плентатися в хвості у цих питань; ні, цей потяг бути всюди вдома є одночасно пошук, що відчиняє подібним питанням, що відкривають подібним питанням правильний шлях...
Оскільки розуміння та філософствування не звичайне заняття з поміж інших, той настрій, із якого зростає філософська захопленість і хватка філософських понять, з необхідністю й завжди головні настої нашого буття, такі, які постійно та сутнісно пронизують своєю мелодією людину, хоча вона зовсім не обов’язково повинна розпізнавати їх як такі. Філософія здійснюється завжди в якомусь фундаментальному настрої. Філософське схоплювання вкорінене в захопленості, а ця остання— в фундаментальному настрої...
Метафізика притягувала й тягне нас назад, у темряву людського єства. Наше питання: що таке метафизика? перетворилося на питання: що таке людина?
На нього ми, зрозуміло, теж не отримали ніякої відповіді. Навпаки, сама людина стала для нас ще більш загадковою. Ми знову питаємо: що таке людина? Перехідна ланка, вектор, буря, що проноситься по планеті, повернення богів чи наруга над ними? Ми цього не знаємо. Але ми бачили, що в цій загадковій істоті відбувається подія філософії.
Хайдегер М. Основні поняття метафізики