2.5. Особливості перевірок додержання законності у відділеннях психіатричних лікарень із звичайним наглядом.

Відповідно до ч.3 ст.94 КК України госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння потребує тримання у психіатричному закладі і лікування у примусовому порядку. Поміщення до закладу даного виду може здійснюватись на загальних засадах закладом охорони здоров’я за сприяння , у разі потреби, органу внутрішніх справ або у результаті зміни психічного стану особи, який привів до зниження суспільної небезпечності, і переведення її із лікарні з суворим або посиленим наглядом.

При перевірці законності госпіталізації прокурор повинен знати, що підставою для госпіталізації є постанова суду і акт судово-психіатричної експертизи (або акт психіатричного огляду хворого) з відповідними висновками про характер та тяжкість психічного захворювання особи, ступінь її суспільної небезпечності для себе чи інших осіб за характером захворювання і медичних підстав для застосування відповідного примусового заходу медичного характеру, а також документів, що посвідчують особу і місце її проживання.

Характерною особливістю для психіатричного закладу даного виду є то, що контроль за поведінкою хворих покладається на адміністрацію цього закладу, охорона лікарень органами внутрішніх справ не передбачена.

2.6. Порядок виписки осіб, до яких застосовувались примусові заходи медичного характеру, із психіатричного закладу.

Відповідно до ст. 18 Закону України „Про психіатричну допомогу” виписка з психіатричного закладу здійснюється у разі завершення обстеження чи експертизи психічного стану особи або видужання особи чи такої зміни стану її психічного здоров'я, що не потребує подальшого лікування в стаціонарних умовах. Виписка особи, яка вчинила суспільно небезпечні діяння та щодо якої судом було застосовано примусові заходи медичного характеру, здійснюється в порядку, передбаченому ст.422 КПК України, лише за ухвалою суду чи постановою судді, якій застосував ці заходи, або суду за місцем лікування. Про день і місце судового розгляду справи з цього приводу суд обов’язково повідомляє представника адміністрації психіатричного закладу і особу, щодо якої вирішується питання про скасування (припинення) застосування примусових заходів медичного характеру.

У разі припинення застосування примусових заходів медичного характеру суд може передати особу на піклування родичам або опікунам з обов’язковим лікарським наглядом за місцем проживання (до психоневрологічного диспансеру, кабінету ) направляються витяг з картки стаціонарного хворого і копія рішення суду). Залежно від стану здоров'я особу виписують самостійно в супроводі законних представників (родичів або опікунів) чи медичних працівників. Особа, у якої немає законного представника і яка за психічним станом потребує постійного стороннього догляду, може бути переведена до психіатричної лікарні за місцем проживання до вирішення її соціальних питань.

Особа виписується за місцем проживання з психіатричного закладу або переводиться до іншого з умовами нагляду, призначеними судом, після того як рішення суду набирає законної сили. Переведення особи до іншого психіатричного закладу згідно з рішенням суду здійснюється органами охорони здоров’я. Витрати щодо переведення осіб покладаються на психіатричний заклад, з якого він вибуває.

При перевірці також необхідно з’ясувати, яким чином вирішено питання стосовно особи, до якої були застосовані примусові заходи медичного характеру внаслідок її психічного захворювання після вчинення злочину, і вона видужала.

Відповідно до ст. 423 КПК України щодо таких осіб повинна відновлюватись кримінальна справа. На підставі ч.4 ст. 95 КК України та висновку медичної комісії суд в порядку ст. 419 КПК України виносить ухвалу, а суддя - постанову про скасування застосованого заходу медичного характеру та направлення справи для провадження досудового слідства чи судового розгляду, якщо неосудність або обмежена осудність особи була встановлена під час судового слідства.

Ухвала (постанова) суду про відновлення справи може бути винесена в межах встановленої законом давності притягнення до кримінальної відповідальності. Час перебування в медичній установі, якщо ця особа засуджена до позбавлення волі або виправних робіт, зараховується в строк відбування покарання.

У разі втечі осіб, стосовно яких кримінальну справу не закінчено, керівництво психіатричного закладу повинно повідомити орган досудового слідства, у провадженні якого перебуває зупинена кримінальна справа, та суд.

У разі смерті хворого адміністрація лікарні повідомляє суд, що призначив примусові заходи медичного характеру, прокурора, який здійснює нагляд за додержанням законів у відділенні, психоневрологічний диспансер, його законних представників (родичів, опікуна). Про померлих хворих, щодо яких кримінальні справи призупинені, інформують орган, у провадженні якого перебуває ця справа.

Хворі, які вчинили суспільно небезпечні діяння у стані осудності, але захворіли на тимчасовий розлад психічної діяльності до винесення вироку і до яких застосовано примусові заходи медичного характеру, після скасування примусових заходів медичного характеру направляються у розпорядження особи чи органу, у провадженні яких перебуває справа, силами і на кошти органів внутрішніх справ.

Хворі, які виписані під опіку законних представників і лікарський нагляд, передаються їм безпосередньо у психіатричному закладі. У разі відсутності чи неможливості законного представника прибути за особою, остання направляється за її місцем проживання у супроводі медичного працівника або самостійно, у залежності від її стану. Документи та речі хворого передаються під розписку законному представнику або опікуну, а при переведенні для продовження лікування до іншої психіатричної лікарні - адміністрації цієї лікарні.

Довідки про час перебування у лікарні повинні видаватися хворим або їх законним представникам. У довідці вказується термін перебування у лікарні з дня винесення рішення суду про застосування примусових заходів медичного характеру в психіатричній лікарні. Крім того, цим хворим видаються довідки встановленої форми про час перебування під вартою з моменту затримання, з дня винесення рішення суду про застосування примусових заходів медичного характеру. Другий примірник довідки додається до особової справи. Вартість проїзду до місця проживання оплачується за рахунок лікарні або законного представника за наявності його письмової згоди.

З метою подальшого лікарського нагляду картка стаціонарного хворого після виписки з лікарні передається до архіву закладу, а копія епікризу у триденний термін направляється у психоневрологічний диспансер за місцем проживання виписаної особи.

Документація щодо осіб, до яких застосовані примусові заходи медичного характеру у психіатричних закладах, виділяється в окреме діловодство і зберігається в умовах, що забезпечують її недоторканість для сторонніх осіб. Право на допуск до зазначеної документації мають спеціалісти, які займаються лікувально-діагностичним процесом особи, адміністрація психіатричного закладу, представники вищих органів охорони здоров'я, прокуратури і судово-слідчих органів. Слід мати на увазі, що відомості, які містяться у документах і стосуються психічного і соматичного станів особи, є медичною таємницею і не можуть оприлюднюватися без її згоди або згоди її законного представника, опікуна, за винятком випадків, передбачених чинним законодавством.

Сама особа або її законний представник має право на ознайомлення з історією хвороби (карткою стаціонарного хворого), а також на одержання в письмовому виді будь-яких рішень щодо надання їй психіатричної допомоги.