7

Тема: «Міжнародна торгівля товарами»

1. Міжнародна торгівля : основні характеристики.

2. Види зовнішньоторговельної політики. Рівні регулювання міжнародної торгівлі.

3. Методи (інструменти) регулювання міжнародної торгівлі.

4. Показники участі країни в міжнародному розподілі праці (у міжнародній торгівлі).

1. Міжнародна торгівля: основні характеристики.

Хоча в сучасних умовах головною формою МЕВ є|з'являтися,являтися| не експорт товарів, а зарубіжне інвестування, все ж таки|все же| міжнародна торгівля по своїх масштабах і функціях в загальному|спільний| комплексі МЕВ зберігає виключно|винятково| важливе|поважний| значення. Економічний успіх будь-якої країни світу|світ| ґрунтується на зовнішній торгівлі. Ще жодній країні світу|світ| не вдалося створити здорову економіку, якщо вона ізолюється від світової економічної системи. Міжнародна торгівля несе з|із| собою безліч переваг: стимулювання економічного зростання|зріст|; отримання|здобуття| (імпорт) різноманітних|всілякий| товарів, які не виробляються|виробляються,справляються| усередині|всередині| країни з різних причин; розповсюдження|поширення| нових ідей і технологій і т.п.

З|із| міжнародною торгівлею пов'язані практично всі види міжнародної співпраці|співробітництво|, включаючи спільну виробничу діяльність різнонаціональних суб'єктів, міжнародний трансфер технологій.

Під терміном «зовнішня торгівля» розуміється торгівля якої-небудь країни з|із| іншими країнами, що складається з оплачуваного ввезення (імпорту) товарів і оплачуваного вивозу (експорту) товарів або зовнішньоторговельного обороту|зворот,оберт|. Міжнародною торгівлею називається оплачуваний сукупний товарообіг між всіма країнами світу. Міжнародна торгівля – сукупність зовнішньої торгівлі всіх країн світу. Проте|однак| поняття «Міжнародна торгівля» вживається і у вузькому значенні: наприклад, сукупний товарообіг країн, що розвиваються: сукупний товарообіг країн регіону, континенту і т.п.

Зовнішню і міжнародну торгівлю характеризують три важливі|поважний| параметри:

1. Загальний|спільний| обсяг|обсяг| (товарообіг = експорт + імпорт).

2. Товарна структура.

3. Географічна структура.

1. З середини 90-х років світовий експорт набрав високих стійких темпів. Цьому сприяли наступні|слідуючий| чинники|фактор|: розвиток МПП і інтернаціоналізації виробництва; НТР; активна діяльність ТНК на світовому ринку; регулювання (лібералізація) міжнародної торгівлі в межах ГАТТ/ВТО; лібералізація міжнародної торгівлі і ВЕЗ; розвиток торговельно-економічної|торгово-економічний| інтеграції; придбання|надбання| політичної незалежності колишніми колоніальними країнами.

2. Товарна структура (співвідношення товарних груп в світовому експорті): торгівля готовою продукцією; машинами і устаткуванням|обладнання|; сировиною; послугами.

НТП привів до істотних|суттєвий| змін в товарній структурі міжнародної торгівлі: збільшилася частка|доля| готових виробів і скоротилася питома вага продовольчих товарів і сировини, окрім|крім| палива|пальне|. Це пояснюється такими чинниками|фактор|: розширення виробництва синтетичних матеріалів на базі розвитку хімічної промисловості; перехід на ресурсозаощаджувальні технології; впровадження прогресивних методів обробки первинних матеріалів.

Умовно експорт і імпорт товарів можна розділити на дві групи:

1. торгівля продукцією;

2. оренда машин і устаткування|обладнання|.

1. Вона здійснюється або безпосередньо|прямо| (шляхом підписання контрактів між виробником і споживачем), або через спеціальних посередників. Розрізняють торгівлю готовою продукцією (готова до кінцевого|скінченний| споживання|вжиток|) і продукцією в розібраному вигляді|вид| (вимагає попередньої збірки|зборка,збирання|). Розрізняють також зустрічну торгівлю, при якій експортер і імпортер беруть на себе зобов'язання здійснити збалансований обмін товарами (якщо ж обмін збалансований тільки|лише| частково, то різниця зазвичай|звично| погашається|загашається,гаситься| грошима).

Причинами широкого розповсюдження|поширення| зустрічних операцій|угода| є|з'являтися,являтися|: брак|нестача| або відсутність у|біля,в| багатьох країн вільно конвертованих валют; інфляційні процеси; нестабільність світової валютної системи і системи міжнародних розрахунків і ін.

3. Географічна структура міжнародної торгівлі є розподілом|поділ| торгових|торгівельний| потоків між окремими групами країн, що диференціюються за територіальною або організаційною ознакою.

Територіальна географічна структура торгівлі зазвичай|звично| узагальнює дані про міжнародну торгівлю країн, які належать до однієї частини світу або до певної групи.

Організаційна географічна структура показує розподіл міжнародної торгівлі або між країнами, що належать до окремих інтеграційних і інших торгівельно-політичних об'єднань; або між країнами, виділеними в окрему групу по тому або іншому аналітичному критерію (країни – експортери нафти; країни – чисті боржники). 1996 рік: індустріально розвинені країни – 68% світового експорту; країни, що розвиваються, – 28,5%; країни з|із| перехідною економікою – 3,5 %.