1. Ціни на суміжні товари. Попит може змінюватися в обох напрямах залежно від типу товару. Розрізняють дві групи товарів: товари-субститути (замінники) і товари-комплементи (доповнюва-льні). При зростанні цін на один з товарів-субститутів попит на інший збільшується (зміщення кривої угору). Попит на товари-комплементи діє в одному напрямі, тому підвищення ціни на один із них призводить до скорочення попиту на інший, і навпаки.

2. Очікування. Споживчі очікування щодо таких чинників, як майбутні ціни на товари, наявність товарів і майбутній дохід, здатні змінити попит. Наприклад, очікування щодо зростання цін на товари у майбутньому можуть привести до ажіотажного попи­ту тепер. Або ж очікування підвищення доходів може спонукати споживачів менше обмежувати поточні витрати.

Слід зазначити, що аналіз попиту на ринках продуктів повною мірою характерний для ринків ресурсів, де споживачами є фірми.

4.3. Пропозиція та закон пропозиції

Пропозиція показує, яку кількість продукту виробник бажає і здатний виробити та запропонувати на ринку за кожною конкретною ціною з низки можливих цін протягом певного пері­оду часу. Іншими словами, пропозиція — це таблиця, що описує зміну обсягу пропозиції залежно від зміни ціни товару. Цей зв'язок називають законом пропозиції. Він показує, що з підви­щенням цін (за інших однакових умов) виробники пропонують на ринку більшу кількість свого продукту, і навпаки. Закон пропо­зиції відображає прямий зв'язок між ціною і обсягом пропозиції. Тут доцільно зауважити, що для фірми (представника пропози­ції), так само як і для споживача, основним сигналом ринку є ці­на. Проте, на відміну від споживача, для фірми стимул до вироб­ництва зростає з підвищенням ціни.

За аналогією з попитом, пропозиція може бути задана функці­онально:

Qs=f(P). (4.5)

Лінійну залежність обсягу пропозиції від ціни можна предста­вити так:

Qs = c + dP. (4.6)

На відміну від попиту, функція пропозиції має позитивний на­хил (рис. 4.3).

Крива пропозиції на графіку відображає лінійну функцію і по­значається S (supply — англ.). Побудова кривої пропозиції ґрун­тується на припущенні, що ціна є основним чинником обсягу пропозиції будь-якого продукту. Однак крива пропозиції, так са­мо як і крива попиту, пов'язана з припущенням «за інших одна­кових умов». Коли ж ці умови змінюються (діють нецінові чин­ники), то розміщення кривої пропозиції також буде змінюватися. Тому слід розрізняти поняття «пропозиція» та «обсяг пропози­ції». Обсяг пропозиції відповідає конкретній кількості товару, яку фірма реалізує за певною ціною. Зміна ж обсягу пропозиції означає рух вздовж кривої пропозиції.

Зміщення кривої пропозиції праворуч або ліворуч означає зміну пропозиції:

вона відбувається під дією змін нецінових чинників (рис. 4.4).