умовах монополістичної конкуренції мають певний контроль над цінами на свою продукцію. Споживачі надають перевагу продук­ції певних продавців і платять за неї вищу ціну, щоб задовольни­ти свої потреби. Продавці та покупці більше не пов'язані стихій­но, як це відбувається на ринку досконалої конкуренції.

3. В умовах монополістичної конкуренції економічне супер­ництво зосереджується не лише на цінах, але також на таких не-цінових чинниках, як якість продукту, реклама і умови реалізації продукту. Оскільки продукти диференційовані, можна припусти­ти, що з часом вони змінюватимуться і що риси диференціації продукту кожної фірми будуть сприятливі для реклами та інших форм стимулювання збуту. Багато фірм використовують торгові марки і фірмові знаки з метою переконати споживача в тому, що їх продукція краща, ніж у конкурентів.

4. На ринку монополістичної конкуренції є умови для вільного входу і виходу. Оскільки виробники на цьому ринку — це типово невеликі за розміром фірми (в абсолютному і відносному значен­нях), то ефект масштабу і необхідний капітал невеликі. Проте по­рівняно з досконалою конкуренцією можуть бути деякі додаткові фінансові перешкоди, викликані намаганням отримати продукт, що відрізняється від продукту конкурентів, і потребою його рек­ламування. Існуючі фірми можуть володіти патентами на свою продукцію і авторськими правами на свої фабричні знаки і торго­ві марки, що ускладнює їх копіювання новими фірмами.

Типовим прикладом монополістичної конкуренції є ринки безалкогольних напоїв, кондитерських виробів, товарів побутової хімії, ліків.

11.2. Рівновага фірми в короткостроковому та довгостроковому періодах

Крива попиту на продукцію фірми, що діє на ринку монополістичної конкуренції, високоеластична, але не абсолютно еластична. Вона еластичніша, ніж крива попиту монополіста, бо продавець на ринку монополістичної конкуренції має значну кі­лькість суперників, які виробляють взаємозамінювані товари (монополіст зовсім не має конкурентів). Проте вона не може бути абсолютно еластичною (як, наприклад, крива попиту на продук­цію фірми на ринку досконалої конкуренції) з двох причин. По-перше, фірма в умовах монополістичної конкуренції має менше

конкурентів, і, по-друге, продукти цих конкурентів є близькими, але не абсолютними субститутами.

Отже, еластичність кривої попиту фірми залежатиме від кіль­кості конкурентів на ринку монополістичної конкуренції та сту­пеня диференціації продукту в галузі. Чим численніша група конкурентів та слабкіша диференціація продукту, тим еластич-нішою буде крива попиту кожного з них. У цьому разі ринок на­ближатиметься до досконалої конкуренції. Якщо кількість кон­курентів на ринку буде обмежена, а продукт — глибокодиферен-ційований, то еластичність кривої попиту буде нижчою. За таких умов становище фірми на ринку монополістичної конкуренції наближатиметься до чистої монополії.

На рис. 11.1 крива попиту на продукт конкурентної фірми D_c розміщена паралельно осі кількості. Крива попиту на продукцію монополіста D_M може мати будь-який нахил до осі кількості. Крива попиту на продукцію фірми на ринку монополістичної конкуренції D_CM має незначний нахил до осі кількості.

Рис. 11.1. Криві попиту на продукцію фірм, що діють в умовах досконалої та монополістичної конкуренції

Щобільший нахил кривої попиту на продукт монопольно кон­куруючої фірми, то глибша диференціація продукту, і то більший вплив може мати ця фірма на ціну продукту.

При монополістичній конкуренції, як і у випадку з монополі­єю, крива попиту на товар фірми має спадний характер (хоча і при незначному куті нахилу), а крива граничного доходу завжди

лежатиме нижче від неї. Тому фірма на ринку монополістичної конкуренції у короткостроковому періоді буде максимізувати свої прибутки, виробляючи такий обсяг продукції, при якому гра­ничні витрати дорівнюють граничному доходу (MC = MR).

На рис. 11.2 такий обсяг відповідає координатам точки B на осі кількості і дорівнює О_ст. Ціну фірма вибирає за аналогією з монополістом і її розмір становить P_CM. Стан рівноваги фірми у короткостроковому періоді характеризує точка А (за таких умов фірмі невигідно змінювати ні обсяг виробництва, ні ціну). Якщо середні витрати фірми за умов короткострокової рівноваги бу­дуть нижчими за ціну (AC < P_CM), то фірма отримає економічний прибуток, розмір якого зображений площею тонованого прямо­кутника AEKP_CM,

Рис. 11.2. Рівновага фірми на ринку монополістичної конкуренції (короткостроковий період)

Коли ж середні витрати дорівнюватимуть ціні, то фірма отри­має нульовий економічний прибуток, а якщо ж перевищувати­муть ціну — то фірма буде збитковою. Умови незбитковості фір­ми та її закриття такі самі, як і на інших ринках в короткостроковому періоді: P_CM = min AC — умова незбитковості; P_CM < min AVC — умо­ва закриття.

Таким чином, у короткостроковому періоді фірма в умовах монополістичної конкуренції може отримувати економічний прибуток, зазнавати збитків або вирішувати проблему закриття.

Економічний прибуток, який отримає типова фірма на ринку монополістичної конкуренції в короткостроковому періоді, є стимулом до входження у галузь нових фірм в довгостроковому періоді. В результаті зростає кількість конкурентів і збільшується кількість продуктів, які можуть досить ефективно замінити про­дукт типової фірми. Це призводить до того, що крива попиту на продукцію цієї фірми (D₁) знизиться, оскільки частина спожива­чів прийде до конкурентів і її сегмент ринку скоротиться, Очеви­дно, що цей процес триватиме доти, доки не зникне економічний прибуток і крива попиту (D2) не стане дотичною до кривої серед­ніх витрат фірми (рис. 11.3).

Рис. 11.3. Рівновага фірми на ринку монополістичної конкуренції (довгостроковий період)

Аналогічним буде результат і тоді, коли фірма в довгостроко­вому періоді отримувала економічні збитки. Тільки в цьому разі фірми скорочуватимуть асортимент збиткових товарів, і крива попиту для тієї фірми, яка вийде з ринку, буде зростати (зміщу­ватися вгору — праворуч), поки також не стане дотичною до се­редніх витрат. Отже, рівновага фірми в довгостроковому періоді досягається тоді, коли ціна встановиться на рівні середніх витрат для певного обсягу виробництва, а фірма не отримуватиме еко­номічного прибутку і не зазнаватиме збитків, але її може утрима­ти у певній сфері діяльності наявність нормального прибутку:

p = AC; mc = MR. (11.1)