- •Тема 4. Усна народна творчість як засіб виховання
- •Основна навчальна література:
- •Додаткова література:
- •Методичні рекомендації
- •Тексти джерел, літератури, довідкового матеріалу
- •Засоби народної педагогіки
- •§1. Прислів'я
- •§2. Загадки
- •§3. Народні пісні Колискова пісня. Поезія раннього віку
- •§4. Казки Пізнавальна роль казок
- •Педагогічні ідеї казок
- •Прислів’я і приказки
- •Контрольні запитання та завдання:
Прислів’я і приказки
За правду проти кривди та брехні
Без добра і лихо не родить.
Коли люди до тебе добрі, то ти будеш ще добрішим.
Доброго не бійся, а поганого не роби.
Від добра добра не шукають.
Добро пушить, а лихо сушить [161 – 163].
Правда і кривда
Хліб-сіль їж, а правду ріж.
Брехня стоїть на одній нозі, а правда на двох.
По правді роби, по правді й буде.
По правді роби – доброго кінця сподівайся [163 – 165].
Праця
Труд чоловіка годує.
На дерево дивись як родить, а на чоловіка як робить.
Не одежа красить людину, а добрі діла.
Добре роби, доброго й кінця дожидайся [270 – 274].
Виховання
Умів дитину народити, умій і навчити.
Батько не той, що породив, а той, що до ума довів.
Дитині дай волю, так сам підеш у неволю.
Хто дітям потаче, той сам плаче.
Коли дитини не навчиш у пелюшках, то не навчиш у подушках.
Гни дерево, поки молоде, учи дітей, поки малі!
Учи дітей не страшкою, а ласкою [608 – 610].
Родинні стосунки
Який рід, такий плід.
Який батько, такий син.
Які мамка й татко, таке й дитятко.
Яка мама – така сама.
Яблучко від яблуньки не далеко відкотиться [592 – 594].
Дитячі ігри забавки та примовки
Сорока-ворона, на припічку сиділа, діткам кашу варила, ополоником мішала, діток годувала... оцьому дам і сьому дам, і сьому дам, і сьому дам, а сьому не дам! Сей бицман: дров не рубав, води не носив, хати не топив! Шуги, шуги! Полетіли, на голову сіли [605]!
Текст друкується за виданням: Українські народні прислів’я та приказки: Дожовтневий період. – К.: Державне видавництво художньої літератури, 1963. – 790 с.
ЗАГАДКИ
Хто в ліс приходить рано,
Кожне дерево огляне,
Всякий звір до кого звик?
Ну звичайно це ж... (Лісник)
Ріжуть мене,
В’яжуть мене,
Б’ють нещадно,
Колесують,
Пройду огонь і воду
І кінець мій – ніж і зуби. (Хліб)
З землі робився,
На кружалі вертівся,
На вогні пікся,
На базарі бував,
Людей годував;
Як упав, то й пропав.
Ніхто не поховав. (Горщик)
Хоч я довгі крила маю,
Але в небі не літаю;
На горбу люблю стояти
І крильми весь час махати. (Вітряк) [3 – 11]
Текст друкується за виданням: Чарівна скринька: Загадки, народні прикмети, звичаї, колядки, щедрівки та колискові / Упорядник Л.Є. Ярешко. – Чернігів: редакційно-видавничий комплекс „Деснянська правда”, 1993. – 57 с.
Контрольні запитання та завдання:
Дайте визначення поняття „пареміографія”.
Чому прислів’я і приказки є етнопедагогічними засобами?
Наведіть приклади прислів’їв і приказок, які ілюструють моральні чесноти, родинні стосунки і виховні настанови.
Назвіть прислів’я і приказки, які б ви мoги прийняти як керівництв в своєму житті.
Покажіть на прикладах потішек і пестушок прагнення батьків вкласти в свою дитину найкращі якості протягом перших років життя.
В чому полягає виховне значення нудних казок?
Самими геніальними казками є „Курочка ряба”, „Колобок”, „Ріпка”, як ви можете це обґрунтувати?
Наведіть приклад втілення виховного ідеалу чоловіка і жінки в українській казці.
В чому полягає виховне значення українського дитячого фольклору?