- •Завдання уроку:
- •Хід уроку
- •1) Весно-Весно весняночко, 2) Зніми чари зимовії,
- •(Кінець уроку)
- •Тема уроку: "де лелека водиться там щастя народиться"
- •Завдання:
- •Хід уроку
- •(Кінець уроку)
- •Завдання уроку:
- •Хід уроку:
- •Слухання: “Баба Яга”, “Богатирські ворота“ Мусорський.
- •Вона мені тихесенько співа Люби, дитино, наш чарівний край,
- •(Кінець уроку)
- •Завдання уроку:
- •Хід уроку.
- •Укр. Нар. Пісня "Соловеєчку сватку, сватку "
- •Слухають пісню " Там над річкою ".
- •Там над річкою, 2) а як уплела, 3) Плинь, віночку, плинь
- •Діти співають пісню: "Купала на Івана ".
- •(Кінець уроку)
- •Завдання уроку:
- •Хід уроку.
- •Вчитель виконує марш “Гей там на горі січ іде ”.
- •Розучування з дітьми пісні-маршу “Гей там на горі січ іде”.
- •Слухання: фрагмент з увертюри “Тарас Бульба”.
- •Слухання: фрагмент двобою з увертюри “Тарас Бульба”.
- •Слухання та розучування з дітьми пісні “Ой Морозе, Морозенку”.
- •(Кінець уроку)
Слухання: фрагмент двобою з увертюри “Тарас Бульба”.
Видно, пам’ять про батька пекла серце хлопця, додавала йому сили. Переміг він богатиря.Слава про Морозенка пішла по всій Україні. І раділа мати, що такого славного сина має. Але якось засумував Морозенко за рідним селом, за матір’ю.
СЛУХАННЯ ПІСНІ “Зоре моя вечірняя” (у виконанні вчителя).
Пізно ввечері відлучився з козацького табору в степ і потрапив у ворожу засідку. Почався нерівний бій. І загинув молодий славний козак. За козацьким звичаєм, поховали Морозенка, насипали серед степу високу могилу. Багато таких могил було в наших степах.
СЛУХАННЯ ПІСНІ “Ой у полі могила” (у виконанні вчителя).
Важко, тяжко було козакам цю страшну вістку принести в село, де жив Морозенко, і вирішили вони скласти про нього пісню, ця пісня дійшла і до наших часів
Слухання та розучування з дітьми пісні “Ой Морозе, Морозенку”.
Зрозуміла все бідна мати. Мовчки, тихо пішла вона до річки і більше ніхто її вже не бачив. Люди, які пішли за нею, кажуть, що побачили на березі ріки дерево, якого раніше не було. То була верба, плакуча верба з довгими до землі, вітами. Старі люди кажуть, а хто хоче, вірить: якщо прислухатися, то можна було почути тихий, тихий шепіт листочків:
Будуть приходити люди, Я обізвуся до них:
Вбогі, багаті, веселі й сумні шелестом тихим вербової гілки,
Радості й тугу нестимуть мені, Голосом ніжним тонкої сопілки,
Їм промовляти душа моя буде. Смутними росами з вітів моїх..
МУЗИЧНИЙ ФОН: музика з сюїти “Пер Гюнт” Е.Гріга “Ранок.
Висновок: Сходить сонечко, народжується новий день, день, який дасть початок новим прекрасним пісням, які дійшли і до наших днів. “Ось де, діти, наша слава, слава України….” Як бачите, і марш, і пісні, зуміли нам розповісти про події, які відбувалися 300 років тому. І не просто розповіли, а оживили події давно минулих літ.
(Кінець уроку)
Зміст наведених уроків-образів показує, що вчитель може використовувати фольклор, як цілісну і динамічну систему, яка поєднує в художніх образах явища дійсності та відношення до них людини. Дуже важливим, на наш погляд, є положення про те, що народне мистецтво це “цілісний та витончений світ, який безжалісно порушується”, якщо з нього вихоплюють той чи інший елемент і коли його розміщують у невластивому оточенні (О.Потебня).
Художньо-образний синкретизм календарних свят надзвичайно різнобарвний (це і драматургія дії, і пісні, і вірші, і внутрішній особливий психологічний стан єднання з силами Природи і т.д.). Повноцінне осягнення дітьми молодшого шкільного віку ідей того чи іншого календарного свята ні в якому разі не допускає розчленованого вивчення окремостей музичної мови, літературних, поетичних прийомів тощо. Зрозуміти, осягнути, відчути все, що заложили у цих унікальних творах-синтезах наші предки можна лише через художньо образне мислення, через співпереживання.
В образності фольклору - глибинна сутність звичаєвої культури. Шанобливе ставлення до батька й матері, до землі і до хліба, знання свого родоводу, охорона честі родини, піклування про малят, про хворих, калік, стариків, шанування традицій, національної атрибутики любов до рідного, до культури свого народу, почуття приязні до інших народів. І все це не у нав'язливій формі моралі чи повчання, а в художньо-образній, яку дитина поступово присвоює змалку і яка стає згодом її “власністю”.
Особливе місце займає пісня - це великий образний світ, це саме життя в інтонації та слові, колискова пісня - це виховання дитини на рівні підсвідомості, і на цьому ж рівня залучення дитини до образного світовідчуття.
Старовинна казка-міф - це метафорична формула, в якій закодувались древні знання. Їх зміст може бути доступним нашим дітям тільки при умові активізації художньо-образного мислення.
Лаконічна, гостра, яскрава поетично-образна мова малих жанрів фольклору. Це приповідки, поговірки, різноманітний світ дитячої забави, загадки, скоромовки, усмішки, страшилки тощо. Цей пласт у влучних коротких висловах образної мови через метафори активізує художньо-образне мислення дітей.
Багатство, глибина, природовідповідність образів фольклору свідчить, що протягом тисячоліть створювалася система становлення Людини /система виховання дитини, основним дієвим механізмом якої є формування художньо-образного мислення і через нього залучення дитини до абсолютних життєвих цінностей.