2. Види конкуренції в туризмі.

Конкурентна боротьба на туристичному ринку має декілька різновидів, залежно від того, хто і за яких умов бере в ній участь (рис. 1.4).

За видом поаіуг, що надають підприємства-конкуренти

Видова '

Функціональна

За рівнем прояву конкуренції

. Галузева Міжгалузева

За місцезнаходженням підприємств-конкурентів

Внутрішня Зовнішня

За методами конкурентної боротьби

Цінова Нецінова

'І^л За засобами, які застосовують суперники в ході конкурентної'боротьби

Недобросовісна

За моделлю ринку

Досконала Недосконала

Монополістична Олігополістична

Рис.1.4. Класифікація видів конкуренції на ринку туристичних послуг 24

Розглянемо найбільш розповсюджені види конкуренції на ринку туристичних послуг.

Видова конкуренція - конкуренція по однойменних туристичних продуктах із різними споживчими властивостями. Турпродукт може містити різні комплекси послуг: повне або часткове обслуговування, різні напрямки і види турів (внутрішні, міжнародні, ділові чи рекреаційні), різний рівень комфортності перевезення і проживання туристів. Навіть у межах туру, як наприклад на теплоході по Чорному морю, споживчі якості різних путівок відрізняються залежно від рівня комфорту і розміщення кают.

Функціональна конкуренція - це конкуренція між взаємозамін­ними послугами чи товарами туристського, призначення. Одним із проявів цієї конкуренції є пропозиція турагентствами турів з якимись однаковими умовами, наприклад за вартістю чи тривалістю. Іншим проявом є суперництво між підприємствами, які надають турпродукти, що належать до різних видів туризму: турист може вибрати той чи інший вид туру; підприємство може звернутися за послугами до турагентства чи організувати поїздку самостійно; турагентство може вести співробітництво з різними туроператорами для організації турів та ін. Водночас туристичне підприємство повинно намагатися залучити клієнтів саме до придбання туристичних послуг, а не будь-яких інших товарів, оскільки потенційний клієнт може стати нереальним, придбати товари чи послуги нетуристського призначення (вирушити у відпустку на дачу чи купити річ домашнього вжитку замість туристичної путівки).

Галузева конкуренція - суперництво між турпідприємствами, які надають однойменні послуги або випускають однойменні товари. Ця конкуренція спостерігається між підприємствами, що виходять на одні ринки і працюють в одному напрямку, наприклад: туроператори на ринку внутрішнього чи міжнародного туризму; турагентства, що ведуть між собою боротьбу за споживачів певного сегменту ринку та ін.

Міжгалузева конкуренція - суперництво за краще прикладання капіталу. Цей вид конкуренції є найбільш характерним для підприємств, які ведуть співробітництво з турфірмами і для яких туристична діяльність не є основною. Так, на сьогодні багато банків і страхових компаній Заходу активно включаються в туристичний бізнес, що зумовлено як потребами в додаткових джерелах отримання прибутку, так і налагодженням більш тісних контактів зі своїми клієнтами. Вони відкривають власні турагентства, беруть участь у

розробці і експлуатації автоматизованих систем резервування місць у готелях, організації автопрокату, підготовці і фінансуванні круїзів тощо. Туристичні підприємства також часто об'єднуються з під­приємствами інших галузей шляхом злиття капіталу, кооперування чи у формі організації консорціумів.

Розвиток форм конкуренції є важливим засобом боротьби з монополізмом, інфляцією та спадом виробництва. Залежно від методів, які застосовуються в ході конкурентної боротьби, виділяють цінову та нецінову конкуренцію.

Цінова конкуренція - форма конкурентної боротьби шляхом зміни цін на послуги і товари. Вона передбачає пропозицію та продаж продуктів за нижчими цінами в порівнянні з конкурентами. Основною

умовою успішної цінової конкуренції є постійне удосконалення процесів обслуговування споживачів та виробництва товарів, підвищення продуктивності праці, зниження витрат і на цій основі – зменшення цін. Механізм цінової конкуренції діє наступним чином. Підпри­ємство встановлює на свої послуги чи на продукти ціни, нижчі за ринкові; конкуренти, які не мають можливості стежити за ним, не можуть втриматися на ринку і розоряються. "Війна цін" у будь-якому випадку має руйнівний характер. На перемогу може розраховувати лише те підприємство, яке має досить міцне становище на ринку порівняно з конкурентами.

На Заході відкрита цінова конкуренція не діє. У випадку, коли економічні можливості конкурентів - приблизно рівні, виправданою є політика "маневрування цінами", яка полягає у наданні споживачам різного роду знижок, у зменшенні цін на послуги та товари у порівнянні з прейскурантами, у встановленні цін на послуги й товари різної якості в близькому діапазоні.

Нецінова конкуренція останніми роками почала відігравати домінуючу роль. При неціновій конкуренції вигідніше становище на ринку досягається підприємством, що пропонує послуги й товари 'високої якості та широкого асортименту, є надає додаткові послуги тощо. В конкурентній боротьбі все більшу роль почали відігравати надійність та репутація підприємства, його імідж. Сучасний стан конкуренції на туристичному ринку України

характеризується переважним розвитком цінової конкуренції між окремими підприємцями. Причиною такого становища є зубожіння більшості верств населення, вкрай низький рівень доходів, невибагливість до якості обслуговування. Так, за даними досліджень

у країнах СНГ (Україна, Росія) лише 10% населення може фактично користуватися туристичними послугами за рахунок сімейного бюджету, у країнах Європи - до 57%, а в окремих країнах (Голландії, Скандинавських країнах) - до 75% [39]. Проте на окремих сегментах вітчизняного туристичного ринку, при реалізації послуг, що орієнтовані на споживача із середнім та високим рівнем доходів, визначальними є інструменти нецінової конкуренції.

Переважна частина підприємств на ринку туристичних послуг застосовують дозволені законодавством засоби конкурентної боротьби. Добросовісна конкуренція передбачає зниження цін, підвищення якості продукції, розвиток форм обслуговування туристів, створення нових послуг і товарів туристського призначення з використанням досягнень науково-технічного прогресу тощо.

В умовах жорсткого суперництва між конкурентами іноді використовуються засоби, що суперечать правилам та чесним звичаям у підприємницькій діяльності, тобто має місце недобросовісна конкуренція. Вона виражається в: економічному шпигунстві, підкупі і шантажі службових осіб, обдурюванні споживачів, махінаціях із діловою звітністю, валютних махінаціях, приховуванні дефектів товарів, встановленні демпінгових цін тощо.

Закон України ” Про захист від недобросовісної конкуренції ” визначає такі її форми:

• неправомірне використання товарного знаку, фірмового найме­нування або маркірування товару, а також копіювання форми, упаковки, зовнішнього оформлення, імітація, копіювання чи пряме відтворення товару іншого підприємця, самовільне використання його імені;

• умисне поширення неправдивих або неточних відомостей, які можуть завдати шкоди діловій репутації або майновим інтересам іншого підприємця;

• отримання, використання, розголошення комерційної таємниці, а також конфіденційної інформації з метою заподіяння шкоди діловій репутації або майну іншого підприємця;

• замовлення, виготовлення, розміщення чи поширення реклами, яка не відповідає вимогам чинного законодавства України і може завдати шкоди громадянам, установам, організаціям або державі.

В умовах ринкової економіки виділяють досконалу і різні види недосконалої конкуренції. Недосконала конкуренція включає монополістичну, олігополістнчну конкуренцію або чисту монополію.

Більшість туристичних підприємств працюють в умовах монополістичної конкуренції що характеризується різнорідним характером туристичних продуктів, що пропонуються, обмеженнями у входженні до галузі, обмеженнями у доступі до інформації та незначним контролем за цінами. На деяких сегментах ринку туристичних послуг підприємства працюють в умовах досконалої конкуренції. Основними її ознаками є наступні:

• наявність великої кількості туристичних підприємств які реалізують однаковий асортимент турпродуктів;

• однорідність сегментів ринку, що обслуговуються різними підприємствами;

• можливість досить вільної зміни асортименту туристичних послуг;

• можливість входу на ринок при незначних обсягах інвестованого капіталу;

• відносно низький рівень витрат при виході з ринку.

Для розвитку досконалої конкуренції у сфері туризму в Україні ще не створено всі необхідні умови. Негативними факторами є відсутність необхідних валютних умов, недосконалість правового регулювання відносин між клієнтом і турпідприємством, невідповід­ність діючої системи управління туристичною діяльністю інтересам підприємств, постійне відставання від вимог часу темпів економічних реформ (структурна перебудова, податкова політика, акціонування, оренда, приватизація, система санацій тощо).