Приклади користей від відпущення гріхів для померлих

Бог колись, як пише Сеньєрі, дав можливість блаженній Марії із Квіро побачити на одній картині велику цінність святого відпущення гріхів, показавши їй на відкритій площі великий стіл, на якому купами лежало золото і срібло, а також розмаїті діаманти і самоцвіти, і при цьому він їй сказав: „Цей скарб стоїть відкрито, і кожен може з нього брати все, що йому подобається або що йому потрібно". У житії св. Магдалени Пацційської читаємо, як вона в осяянні дізналася, що одна її сестра, всього лиш 15 годин пробувши у чистилищі, була звільнена звідти завдяки святому відпущенню гріхів, через яке на неї спустилися заслуги життя і страждання Ісуса Христа. Оскільки, як відомо, папи вважають, що молитви на Хресній Дорозі також прислужуються відпущенню гріхів, як тільки паломництво до святих місць у Єрусалимі прислужитись може, і всі ці молитви можна як дар заступництва віддати бідним душам у чистилищі, то само собою зрозуміло, як же сильно мали впливати ці молитви на них. Ще ясніше написано про це в короткому житії слуги Божої Анни Катаріни Еммеріх. „Ця законниця, – говориться там, – все своє життя була пов'язана узами сильного співчуття з бідними душами; вона робила і жертвувала все для них; вона відчувала, що їй треба просити допомагати їм і, коли забувала про це, чула зворушливі заклики робити це. Ще маленькою дівчинкою часто чула вона, як її будять зі сну бідні душі і вона йшла з ними досить довго Хресною Дорогою крізь зимову ніч босоніж по снігу".

Сила свяченої води для померлих

Теологи дотримуються тієї думки, що свячена вода, разом з вірою та молитвою покаяння, змиває легкі гріхи, а через те, що бідні душі страждають в основному через них, то можна легко побачити, що вона, ота свячена вода, мусіла б мати цілющу силу. Бо така вже її природа, що вона має силу відганяти злих духів. А сила ця надається їй закликами до Божого імені, а також церковними молитвами на закляття лукавого. Зрештою, про те, що Церква надає великого значення використанню свяченої води для розради стражденних душ, можна дізнатися вже навіть з того, що вона майже завжди і всюди по-різному просто користається з її допомоги. Багато є свідчень на потвердження сказаного. Так, св. Деодат у житії патріархів каже: „Як легкий дощ відсвіжує прив'ялі на сонячній спеці квітки, так і свячена вода приносить свіжість небесним квітам бідних душ, які палають у чистилищі". Також о. Фелікс Фосса, з'явившись після своєї смерті, сказав: „Якщо місця, де спочивають наші тіла, покропити свяченою водою, то ми відчуваємо таку полегшу, начебто ми вже в раю". Тому то і каже священик, коли окроплює тіло свяченою водою: „Бог освіжає твою душу небесною росою". Через те в багатьох місцях, де живуть побожні люди, існує звичай, приходячи у церкву, подавати дорогим померлим таку небесну прохолоду. І саме через це священики зобов'язані завжди мати свіжу свячену воду. Є ще один помічний звичай – подавати бідним душам при кожній нагоді, особливо зранку і звечора, свячену воду. Побожний Ніколаус Вольф, коли молився на вервичці, то після кожної молитви подавав їм її зі словами: „Любі душі треба освіжити кров'ю та водою Ісуса Христа задля їхнього спасіння".