Лекція 9-10.Мезофактори соціалізації План

1. Регіон як фактор соціалізації

2. Адміністративні направлена соціалізація та регіон

3. Сільське поселення і сільський спосіб життя

4. Місто як вид поселення

4.1. Місто і стихійна соціалізація

5. Субкультури

5.1. Ознаки субкультури

5.2. Субкультури і стихійна соціалізація

1. Регіон - частина країни, що представляє собою відносно цілісну соціально-економічну систему, що володіє загальним іс ¬ торіческіх минулим, культурним і соціальним Про поняття своєрідністю, а також деякою спільністю «регіон» економічного, політичного і духовного життя.

Умовно можна виділити регіони двох ви ¬ дів - географічні та адміністративні.

Вплив регіональних умов на стихійну соціалізацію має різний характер і визначається низкою особливостей регіону.

Географічне розташування регіону і зумовлена цим тісний взаємозв'язок або міра його відокремленості від інших частин країни може позначитися у формуванні більшого чи меншого культурного та соціаль ¬ но-політичного ізоляціонізму у його жителів,аж до появ ¬ вання сепаратистських тенденцій (наприклад,в Калінінграді і на Далекому Сході) та послаблення почуття приналежності до країни в цілому.

Природно-кліматичні особливості регіону багато в чому визна ¬ ділячи ступінь його урбанізованості, характер економіки, кількість і міру стабільності населення, тобто опосередкований ¬ но впливають на багато сторін соціалізації осіб (про що мова піде далі).Але клімат робить і безпосередній вплив на людину, на її здоров'я, працездатність, псіхічес ¬ дещо стан, тривалість життя. Причому цей вплив може бути неоднозначним.Так, суворі умови Сибіру, з од ¬ ної боку, можуть сприяти ранньому загартовування орга ¬ нізма, а з іншого - більш швидкому його «зносу», особливо якщо людина переїхав до Сибіру вже дорослим.Це, зокрема, поки ¬ зали дослідження, що проводилися на БАМі: серед його будуєте ¬ лий була виявлена велика група людей, які приїхали з Європи ¬ ської частини країни, які після деякого часу були не в змозі ефективно працювати в суворому клі ¬ мате.

Клімат та історія освоєння регіону визначають ступінь і ха ¬ рактер його урбанізованості. Наприклад, і в Сибіру, і в Цент ¬ рального регіоні переважає міське населення. Але на Сибір ¬ ських просторах вона зосереджена у великих і середніх містах, розташованих далеко один від одного.А в Центрі поряд з таким гігантом, як Москва, і великою кількістю великих і середовищ ¬ них міст, існує маса малих міст. Тут же склався ряд міських агломерацій (Московська, Нижегородська та ін), Які включають в себе тісно взаємопов'язані територіальної ¬ но, транспортно, господарсько-економічно і соціально-куль ¬ Турно великі, середні та малі міста, селища та сільські поселення, жителі яких переважно працюють в блізлежа ¬ щих містах.Ступінь урбанізованості регіону впливає на со ¬ будівля умов для соціального та культурного розвитку і само ¬ реалізації населяють його людей, визначає формування і реалізацію мобільності жителів у різних напрямках (з ¬ соціальне, територіальному, професійному та ін.)

Соціально-економічні особливості регіону - це типи і ха ¬ рактер виробництва на його території, перспективи розвитку регіону, професійний склад жителів і їх рівень життя, економічні зв'язки з іншими регіонами (а часом і з іншими країнами).

Соціально-демографічні особливості регіону - це націо ¬ ний склад населення, його половозрастной структура, типи сімей (повні - неповні, однодетние - багатодітні і т.п.), міграційні процеси.Всі ці характеристики відіграють дуже важливу роль у соціалізації всіх жителів і особливо підростаючому ¬ майбутніх поколінь.

Названі характеристики складу населення, типові для того чи іншого регіону, істотно впливають на особливості цін ¬ ностних орієнтації та стилю життя його жителів, на встановлення у сфері міжособистісних відносин в цілому, міжвікової, меж ¬ статевих та міжетнічних відносин.

Регіональні відмінності проявляються у властивих населенню ¬ нію звичаях і прикметах, традиціях, народних святах та іграх, фольклорі, архітектурі та інтер'єрі осель.Нерідко специфічна мова жителів - від використання окремих слів і виразів і незначних нюансів у догану (окання Валігура) до суще ¬ ного що відрізняється від основної мови діалекту (наприклад,у жителів кубанських станиць) і переважання національних язи ¬ ков в повсякденному спілкуванні в сільських районах національних республік Поволжя і Північного Кавказу.

Природно, що все це накладає свій відбиток на соці ¬ алізації людини в кожному регіоні. Однак вивчено це впливає ¬ гом погано. Хоча воно може бути не тільки досить ефективним,але і самим несподіваним. Лише один приклад.

В одному з департаментів Франції є повір'я: злочинець народжується в середу.Перевірили, в який день тижня народилися за ¬ ключенних місцевої в'язниці. Виявилося: більшість - у середу! У чому справа? Дитина, що народився в середу, був нещастям для сім'ї, його шкодували сусіди, батьки переживали цей факт. У ка ¬ кою день тижня народилися інші діти, незабаром забували, про середовище - пам'ятали!Якщо хтось нашкодив, підозрювали що народився у середу. Компанія прогуляла урок - призвідником оголошували його. Тобто саме громадська думка штовхало людини до протівоправ ¬ вим діям, як би підказувало його майбутню долю.

Можна вважати, що в різних географічних регіонах стихійна соціалізація сприяє формуванню типових особистісних особливостей їх мешканців.

Так, американські дослідники виявили, що жителі півдня в біль ¬ ший, ніж мешканці півночі, вірять в зовнішній контроль над зна ¬ чімимі подіями (тобтопівденцям властивий у більшій мірі екстернальний локус контролю, а жителям півночі - інтернальність). На ¬ приклад, випробуваним пропонувалося закінчити фразу «Що стосується ¬ ся моєму житті, то Бог ...».Жителі півдня частіше закінчували її словами, зміст яких зводився до формулювання «управляє нею», а сівбі ¬ ряне схилялися до формулювання «спостерігає за мною».Іншими словами, випробувані-південці приписували Богу активну роль, цілком заперечуючи власну відповідальність за свою долю, у той час як мешканці півночі відводили Богу доброчинну, але при цьому пасивну роль, приписуючи відповідальність за те, що відбувається в першу чергу собі (Л. Росс, Р. Нісбетт ).

Вітчизняні соціологи виявили істотні регіо ¬ нальні відмінності в ціннісних установках жителів Центрально ¬ го і Північно-Західного регіонів, з одного боку, і Централь ¬ но-Чорноземного і Північно-Кавказького - з іншого.Першим в більшій мірі властиво прийняття демократичних ідеалів, орієнтація на власні сили та ініціативний тип Перемишль ¬ ня, значущість свободи (трактуються як набір політичних прав).Других відрізняють консервативна поміркованість у поглядах, прихильність патріархальним засадам, конформізм, слабка вираженість індивідуалістичних орієнтації, трактування сво ¬ боди як волі.

Наявні дані дозволяють припускати, що регіональ ¬ ные особливості стихійної соціалізації більш-менш су ¬ громадської впливають на відмінності в ціннісних орієнтаціях насе ¬ лення регіонів у професійній сфері,в масових ідеолого ¬ ня технологічних установках (це показують переваги тієї чи іншої партії на виборах),в сімейних відносинах і т.д. Це підтверджує і відмінність у рівні економічної активності населення, міра його пристосування до мінливих умов.