4.Субкультури

Субкультура (від лат. Sub - під і культура) - сукупність специфічних соціально-психологічних ознак (норм, цінностей, стереотипів, смаків і т.п.), Що впливають на стиль життя і мислення певних номінаціях «суокупьтура» нальних і реальних груп людей і дозволяють їм усвідомити і утвердити себе як «ми», відмінного від «вони» (решти представників соціуму).

Субкультура - це автономне щодо цілісне звер ¬ тання.Вона включає в себе ряд більш-менш яскраво виражений ¬ них ознак: специфічний набір ціннісних орієнтації; норм поведінки, взаємодії і взаємостосунків її носите ¬ лий; статусну структуру в реальних групах; ієрархію припускає ¬ читаються джерел інформації; своєрідні захоплення, ВКУ ¬ си;способи проведення дозвілля; жаргон; фольк ¬ лор та ін

Базою формування тієї або іншої субкультури можуть бути певні номінальні групи - статеві, вікові, со ¬ соціальне і професійні верстви населення, сексуальні мен ¬ шінства, масові неформальні течії (феміністки, екологісти, антиглобалісти та ін), Кримінальні верстви, любителі певних занять (мисливці, картярі, колекціонери, геймери-комп'ютерники та ін.)

У межах субкультур повинні формуватися і формуються осо ¬ сті, специфічні для певних верств номінальної групи.Наприклад, в субкультурі моряків явно проглядаються особливості, специфічні для моряків торгового флоту і мо ¬ ряков рибопромислового флоту.У субкультурі військовослужбовців помітні відмінності, специфічні для офіцерів, прапорщиків, солдатів, а також для службовців у військово-морському флоті, військової авіації, в сухопутних військах і пр.

У підлітково-юнацької субкультури є особливості, властиві її носіїв, які проживають в тих чи інших регі ¬ онах, у сільських поселеннях, у містах залежно від їх типу і величини, в селищах.

Крім того, переважно у містах-гіганти і Мегапол ¬ сах сформувалися досить автономні субкультури хіппі, панків, металістів, реперів, футбольних фанатів, рокерів, байкерів, толкієністів, екстремалів (ролерів,скейтбордистів тощо) і ряд інших. Носії цих субкультур нечисленні.

Слід зазначити, що субкультури суттєво відрізняються за їх «помітності».

Міра оформленість субкультури в цілому і вираженість її окремих ознак пов'язані з віком і ступенем экст ¬ ремальності умов життя її носіїв (наприклад, юношес ¬ Електричні субкультури набагато «випукліше», ніж дорослі;у моряків і сексуальних меншин, чиї умови життя екстремальніше, ніж у вчителів, робітників, субкультури також більш оформлений ¬ ни).

Крім того, пам'ятаючи про рухливості і нестабільності соці ¬ альної структури російського суспільства, слід мати на увазі, що супроводжують ці процеси розшарування суспільства і про ¬ собленіе шарів і груп також обумовлюють і збільшення коли ¬ пра ці субкультур і, частково, їх недовговічність.

4.1. Ознаки субкультури

Ціннісні орієнтації носіїв тієї чи іншої субкульту ¬ ри визначаються соціальною практикою суспільства і його цінно ¬ ня, інтерпретована і трансформованими відповідно до характеру субкультури (просоціальним, асоціальним, антисоціальним), віковими та іншими специфічними потребами,прагненнями і про ¬ блеми її носіїв.

Наприклад, можна констатувати, що виникла в останній ¬ неї десятиліття субкультурі молодих бізнесменів існує своя система цінностей, що не суперечить загальновизнаним, але специфічна саме для її носіїв.Це висока цінність праці (серед них дуже багато «трудоголіків»), цінність индив ¬ дуалізації в способах самореалізації, розкутість і фанта ¬ зія як у справі, так і на відпочинку.Прагнення представників цієї субкультури спілкуватися із собі подібними призвело до появи системи закритих клубів, де збираються люди, пов'язані од ¬ ним колом інтересів, - наприклад рекламщики, шоубізнесме-ни, нафтовики і пр.У клубі збираються люди, які в цілому розділяють набір щодо подібних цінностей. Свої «клуби» мають і носії кримінально-табірної або більш широкої кри ¬ мінальної субкультури, яких об'єднують явно антісоці ¬ ний цінності.

Мова йде не тільки про фундаментальні, а й про значно більш простих цінностях. Є загальновизнані цінності, але є й такі, які одні вважають цінностями, а для інших вони такими не є.Наприклад, нерідко те, що значуще для дітей, підлітків, юнаків, дівчат дорослими оцінюється як дрібниця (захоплення музикою, технікою або спортом). У таких випадках визнання своїх цінностей вони знаходять в середовищі сверст ¬ ників з притаманною їй субкультурою. Інший приклад.Інтереси со ¬ тимчасових хлопців, як відомо, різноманітні і диференціювання. Нерідко вони ретельно оберігають їх від уваги і впливав ¬ ня дорослих. Ці інтереси для них - ті цінності, якими вони обмінюються.І саме ці цінності стають основою виникнення численних груп зі специфічними суб ¬ культурами - панків, готів, металістів, скейтістов, брейки ¬ стів, які далеко не завжди мають позитивну соціальну спрямованість, а інколи прямо антисоціальним.

Нарешті, багато хлопців мають інтереси цілком позитивні, навіть соціально цінні. Але в класі, де вони навчаються, ці інте ¬ си не визнаються цінністю: або так вважають їх товариші по навчанню, або така думка педагогів.У результаті клас для цих хлопців - лише місце відбування навчальних занять, а сферою реалізації цінностей стає група однолітків - носіїв субкуль ¬ тури.

У номінальних, а особливо в реальних групах носіїв суб ¬ культури важливу роль іфает сукупність поділюваних ними перед ¬ розумом.Вони можуть бути як досить безневинними, так і явно антисоціальними (наприклад, расизм у бритоголових - скінхе ¬ дів). Забобони, з одного боку, відображають властиві суб ¬ культурі ціннісні орієнтації, а з іншого - самі можуть рас ¬ сматріваться як різновид субкультурних цінностей.

Норми поведінки, взаємодії і взаємин, прису ¬ щие субкультур, суттєво відрізняються за змістом, сферами і мірою їх регулятивного впливу.

У просоціальних субкультурах норми змістовно в основному не суперечать суспільним нормам, а доповнюють та / або транс ¬ формують їх, відображаючи специфічні умови життя і цінно ¬ стние орієнтації носіїв субкультури.

Наприклад, в армійській субкультурі норми взаємовідносин у позаслужбовою обстановці досить жорстко диференціюють ¬ ся службовим становищем її конкретних носіїв.З одного сто ¬ ку, вони досить демократичні у взаєминах офиц ¬ рів, що займають ідентичні посади, а з іншого - можуть дуже відрізнятися в процесі взаємодії молодших офіцерів зі старшими і навпаки - старших з молодшими.У той же час в субкультурах, менш явно оформлених (лікарів, вчителів, ін ¬ женеро), норми взаємодії мають певну специфічні ¬ ку швидше у зв'язку з віком, характером і інтенсивністю вза ¬ имодействия їх носіїв.

У просоціальних підлітково-юнацьких субкультурах содер ¬ жаніе норм визначається розділяються цінностями, характером лідерства в контактних групах, видом поселення, почасти етно-конфесійної та соціально-культурною приналежністю підлітків, юнаків та дівчат.

У асоціальних субкультурах залежно від умов життя і ціннісних орієнтацій їх носіїв присутні більш-менш трансформовані громадські та частково антіобще ¬ недержавні норми, а також норми, специфічні для конкрет ¬ ної субкультури.

В антисоціальних субкультурах норми, як правило, прямо протилежні громадським, а крім того, дуже чітко де ¬ лятся на норми, прийняті у взаємодії із «своїми» і «чу ¬ жімі».

Характер субкультури визначає і те, в яких сферах життя поведінка, взаємодія і взаємовідносини її носіїв ре ¬ гуліруются субкультурних нормами, а також міру настоятель ¬ ності та ефективності регулювання.В антисоціальних, як прави ¬ ло, досить закритих субкультурах, нормативне регулювання ж ¬ сткая і охоплює практично все життя їх носіїв. Під мно ¬ гих асоціальних і в ряді просоціальних субкультурах регуляція

може охоплювати лише ті сфери життя, які конституюють дану субкультуру, а міра імперативності регуляції залежить від ступеня відокремленості груп її носіїв.

Статусна структура існує в реальних (контактних) групах носіїв тієї чи іншої субкультури.

Статус у даному випадку - становище людини в системі меж ¬ особистісних відносин тієї чи іншої групи, зумовлене його дос ¬ тіженіямі в значущою для неї життєдіяльності, репутацією, ав ¬ торітетом, престижем, впливом.

Ступінь жорсткості статусної структури в групах пов'язана з характером субкультури, властивими її носіям ціннісними орієнтаціями і нормами.У закритих субкультурах статусна струк ¬ туру набуває крайню ступінь жорсткості, визначаючи не тільки становище в ній її членів, але багато в чому і їх життя і долю в цілому.

Ті, хто має антисоціальну спрямованість неформальні груп ¬ пи створюють для своїх членів лише ілюзію добровільності і свободи.Насправді ними зазвичай керують лідери яскраво Вира ¬ женного автократичного (самовладного) складу, які прагнуть придушити всіх інших членів.Така група своїми нормами, змістом життєдіяльності і стилем взаємин пре ¬ обертає своїх членів на маріонеток, позбавляючи їх права на вибір, на інакомислення та «інакоделаніе», а нерідко і права виходу з групи.

Принагідно зауважимо, що статусна структура є і в некот ¬ яких номінальних субкультурних групах, як просоціальних (на ¬ приклад, у шоу-співтоваристві), так і в антисоціальних ( «злодії в законі» в кримінальній субкультурі).

Джерела інформації, які використовуються носіями субкульту ¬ ри, хоча і можуть істотно відрізнятися з їхнього вигляду, мають ієрархію, практично збігається в субкультурах різного характеру.Зазвичай ця ієрархія виглядає наступним чином: канали міжособистісної комунікації (у більш оформлених суб ¬ культурах особливу роль відіграє статус людини - джерела ін ¬ формації); TV-програми, радіоканали, газети, журнали, сайти в Інтернеті, розраховані на носіїв конкретної субкульту ¬ ри ;здебільшого певні програми або передачі ра ¬ Діо і телебачення, конкретні рубрики газет і журналів, перед ¬ дової інтерес для носіїв даної субкультури.

Інформація, що отримується з цих джерел, відібрана, трансформована і сприйнята відповідно до характер ¬ нимі для субкультури ціннісними орієнтаціями, багато в чому визначає зміст спілкування її носіїв.

Естетичні уподобання.У кожній субкультурі можна про ¬ зовні більш-менш яскраво виражені спільні для її носи ¬ телей захоплення, смаки, способи вільного времяпрепровожде ¬ ня, які визначаються їхніми віковими і соціокультурними особливостями, умовами їх життя і наявними у них віз ¬ можливостями.На те, як проявляються ті чи інші особливості і реалізуються можливості носіїв субкультури, особливо впливає ¬ ня надає мода як соціально-психологічний і культурно-економічне явище.

Мода - форма соціальної регуляції, яка відображає періодичн ¬ ську зміну зразків масової поведінки,дає більш-менш адекватне зовнішнє «оформлення» постійно мінливого содер ¬ жанію життя.

Найбільш явно мода проявляється в костюмі, оформленні зовніш ¬ ності (зачіска, макіяж, татуювання,пірсинг і т.п.), танцях, манері поведінки, мови, музичних та інших естетичних при ¬ пристрастях, побутових виробах.

Мода - одна із знакових систем, за допомогою яких про ¬ виходять міжособистісна і міжгрупових комунікації, а також специфічний засіб прилучення людини до соціального та культурного досвіду.

Мода легко поширюється від однієї соціальної групи до іншої, зазнаючи при цьому більш-менш значні транс ¬ формації, що залежить від характеру того середовища, в якій вона функціонує (половозрастной і соціокультурного складу, ціннісних орієнтацій, умов життя і пр.), І в зв'язку з цим можна говорити про модах тих чи інших субкультур. «Індивід може підкреслювати цю приналежність свідомо чи бессознатель ¬ но, активно чи пасивно, але такий індикатор існує орга ¬ тельно.

Так, наприклад, мода в одязі, будучи в основних рисах все ¬ загальної, маючи майже рівну значущість для обох статей, може суттєво трансформуватися в тих чи інших вікових та соціальних групах. Це стало реальним, оскільки сучасна мода відмовилася від одвічного диктату довжини, силуету,деталей.Навпаки, вона надає свободу вибору. Тому з'явилися варіації моди в одязі як групові, так і індивідуальні.

У просоціальних субкультурах дорослих мода впливає лише на загальний стиль одягу її носіїв, не маючи, як правило, специ ¬ фіческіх особливостей і не припускаючи особливої ретельності у дотриманні її норм.Так, якщо в моді міні, то більша частина дорослих жінок, яких можна віднести до масових і не «ви ¬ пуклим» субкультур, вкорочує вбрання. Коли ця мода про ¬ ходить - подовжує їх. Але мало хто з них робить це перебільшено.

Інакше йде справа в екстремальних субкультурах.Наприклад, Сексменшини не тільки неухильно слідують віянням моди (і не тільки в одязі), але й можуть значно їх транс ¬ формувати, підкреслюючи свою приналежність до конкретної субкультури.

У той же час з'являються досить автономні дорослі суб ¬ культури, які суттєво впливають на вільне времяпрепровож ¬ деніе їх носіїв. На одному полюсі - субкультура бомжів і соціального дна.На іншому - «богемна буржуазія», більшу частину дозвілля проводить у закритих клубах, кав'ярнях, в кінотем ¬ атрах, в Інтернеті, за читанням модних журналів, у заняттях кар ¬ тінг, дельтапланеризмом, гірськими лижами та іншими «доро ¬ шими іграшками».

Особливо слід сказати про іграх у вільний час.Вони можуть бути не специфічними для конкретної субкультури (Яка ж ¬ ные, рухливі, спортивні, азартні тощо), а можуть одночасно з цим ставати конституюють субкультуру Є ігри, специфічні для конкретної субкуль ¬ тури: карткові - в девіантних, рухливі - у дитячій .

Найбільш поширеними способами вільного час ¬ пересилання підлітків, юнаків та дівчат, що мають яв ¬ ний субкультурний характер, можна вважати слухання музики, регулярні прогулянки в компанії і танці.

Одним з найбільш очевидних ознак тієї чи іншої суб ¬ культури є жаргон.

Жаргон - своєрідний діалект, що відрізняє носіїв визна ¬ ленній субкультури. Він об'єднує не заміняють, а становящі ¬ еся поруч - для спеціальних функцій - елементи словникового мислення. Лексичний склад жаргону зазвичай досить подв ¬ дружин, непостійний.Слова з'являються, зникають, перекручують, «схрещуються». Протягом певного часу, як правило, відносно короткого, жаргон багато в чому оновлюється.У рамках жаргону відбувається постійне поповнення синонімічних рядів і заміщення їх елементів (наприклад, у молодіжному жар ¬ Гона - «балдеть», «тащиться», «запасти»).

Словники різних жаргонів перетинаються, накладаються, пе ¬ ретекают одне в одного.Тому спроби групувати жаргонної лексики за словниками здебільшого невдалі.

Жаргон в будь-якій субкультурі - явище багатошарове, вклю ¬ чающее в себе кілька груп слів і виразів.

Так, професійний жаргон в обов'язковому порядку соче ¬ тане в собі три шари (BC Елістратов).По-перше, обов'язковий ¬ ний шар езотерики (таємниці від непрофесіоналів), який, впро ¬ чим, не варто перебільшувати. По-друге, шар власне про ¬ професійний, тобто позначення конкретних реалій, понять, пов'язаних з професійною діяльністю.По-третє, шар сміхової, спрямований на клієнта, на «чужого».

Підлітково-юнацький жаргон включає в себе, як прави ¬ ло, наступні шари. Перший - загальновживані слова і вирази, які отримали в жаргоні інше змістовне значен ¬ ня.Другий - загальновживані слова і вирази, кото ¬ рим у жаргоні надається багатозначна експресивна забарвлення, що дозволяє вживати їх у значно більшій кількості випадків, ніж це прийнято мовними нормами ( «залізно», «чет ¬ ко», «круто», «чумовой» , «вантажити»).Третій - слова, що існують лише в жаргоні ( «салага», «кльовий», «прикид» - одяг; анг ¬ ліцізми; слова з блатної лексики). Четвертий - слова та Вира ¬ вання, що вживаються лише в окремих регіонах, в тому числі і мають корені в обласних діалектах.П'ятий - слова, що вживаються в автономних субкультури (у байкерів, ролерів, металістів та ін.) Нарешті, деякі компанії юнаків і дівчат використовують слова і ви ¬ раженія, справжній зміст яких зрозумілий тільки їм.

Окремо стоїть жаргон кримінальних груп, що не ¬ рідко настільки специфічний, що абсолютно незрозумілий навко ¬ лишнього (невипадково видано кілька словників, які вико ¬ користь у роботі з «підопічними» співробітники правоохоронець ¬ них органів).

Жаргони істотно відрізняються за кількістю вхідних в них лексичних одиниць, що домінує експресивної забарвленням і інтенсивності використання. (Ці показники максимальні в юнацькому і девіантних жаргону.)

У багатьох субкультурі народжується й побутує свій фольклор - комплекс словесних, музичних, образотворчих видів творчості.

Словесний вид творчості включає в себе різні перекази з історії спільноти носіїв субкультури, про життя і «діяння ¬ ях» її легендарних представників, специфічні за змістом віршовані та прозові твори, анекдоти, а в дитячій субкультурі - лічилки, дражнилки,страшилки і пр.

Музичний фольклор - це, як правило, пісні, висловлюю ¬ щие певне світосприйняття і ставлення до навкол ¬ му, почуття і прагнення, особливості стилю життя і Перемишль ¬ ня, що відображають і пропагують цінності і норми суб ¬ культури,що розповідають про будь-яких реальних чи міфіче ¬ ських події в житті її носіїв.

Серед образотворчих видів фольклорної творчості сліду ¬ ет виділити графіті. Термін «графіті» походить від италь ¬ янського «graffito» і означає «проводити лінії», «писати Карак ¬ никами», «видряпувати».Він позначає всяку недозволену напис, знак, зроблені будь-яким способом (крейдою, ручками і олівцями, маркерами, фарбою, видряпані і вибитих) на об'єктах суспільної і приватної власності (на стінах будинків, парканах, лавах, у транспорті, в туалетах, ліфтах, на сходах,на партах і столах і навіть на пам'ятках культури).Графіті містять різноманітні повідомлення, лайки, з ¬ вислови, рисунки, символи. Графіті - засіб утвердження групової ідентичності носіїв субкультури (написання імен рок-ідолів, назв спорткоманд і т.д.), Протест проти соці ¬ альних і культурних норм (зображення табуіруемих слів і сим ¬ волів, відповідні сентенції й заклики і т.д.), відображений ¬ гом злісних реакцій на конкретних людей і етнічних груп ¬ пи (А. А. Скороходова) .

Субкультурному фольклору властиві специфічні призна ¬ ки будь-якого фольклору - колективність творчого процесу, традиційність, нефіксовані форми передачі проведений ¬ ний від покоління до покоління і від одних носіїв субкульту ¬ ри до інших, варіативність форми та змісту.

В тій чи іншій конкретній субкультурі набір видів фольк ¬ Лорна творчості та її зміст різняться в залежності від її характеру, заходи оформленої, ступеня закритості.

У той же час у фольклорі субкультур тих чи інших соціальних і професійних верств, неформальних рухів, самодея ¬ них і аматорських об'єднань присутні або лише словесна творчість, або словесне та музичне.

Завершуючи характеристику основних ознак субкультури, варто підкреслити, що в сукупності субкультури представ ¬ ляють собою специфічний спосіб диференціації розвинених національних культур, їх трансляції на ті чи інші общнос ¬ ти,а також маркування (наочного позначення) соціаль ¬ ної і вікової стратифікації суспільства.Просоціальние і частково асоціальні субкультури сприяють стабілізації

суспільства і особистості, а антисоціальні і частина асоціальних - їх дезорганізації. Одні субкультури виступають як контркуль ¬ тури (кримінально-табірна, хіппі і т.п.), А інші - породжують інноваційні явища і сприяють включенню цих явле ¬ ний в культуру суспільства.