Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Тернопільський національний педагогічний

університет ім. В. Гнатюка

ІНДЗ

на тему:

Аналіз епічного твору «Отець Андрій» Марка Вовчка

( Марко Вовчок т.1

Київ. Видавництво художньої літератури

«Дніпро». 1983р.)

Виконала студентка

групи УФ-22

Дутчак Вікторія

Тернопіль – 2011

1. Історія створення

Влітку 1856 р. Марією Олександрівною оволоділо нездоланне бажання викласти на папері думки і враження, що переповнювали її. Живучи разом з сином Богданом у сільській хаті неподалік від Немирова, вона накидала один за одним кілька коротких оповідань українською мовою. Не надаючи особливого значення своїм літературним спробам, вона не без остраху показала написане Опанасові, а той зі змішаним почуттям радості й здивуванням прочитав оповідання своїм друзям і, переконавшись, що не помилився послав невеличкий зошит з двома новелами у Петербург Кулішу.

Рукопис супроводжувався приміткою: « Обидві розповіді – правдиві події. Остання трапилась недалеко від Звенигородки». Перше з надісланих оповідання – «Викуп», друге - «Отець Андрій».

Як пише письменник: «…зошит лежав у мене тиждень і другий. Нарешті я знайшов часину щоб прочитати, читаю й очам свої не вірю: у мене в руках чистий, непорочний, повний свіжості художній твір! Було надіслано спершу тільки два невеличких оповідання. Я пишу авторові, я довідуюсь, що це за повість, як вони написані. Мені відповідають, що, живучи довго з народом і люблячи народ більше, ніж інше товариство автор надивився на все, що буває в наших селах, наслухався народних оповідань, а плодом його спогадів стали ці невеличкі повісті. Автор трудився як етнограф та в етнографії виявився поетом…»

У кінці 1857 р. в Петербурзі вийшла друком перша книга творів Марка Вовчка під назвою « Народні оповідання». До збірки ввійшло 11 оповідань:

«Сестра», «Козачка», «Чумак», «Одарка», «Сон», «Горпина» («Панська воля»), «Викуп», «Свекруха», «Отець Андрій». «Максим Гримач», «Данило Гурч».

Січня 13. Ц. Д. другого видання українських народних оповідань Марка Вовчка – «Повістки» ( Народні оповідання). У ньому деяким оповіданням дано іншу назву: «Отець Андрій» замість «Знай, ляше», «Горпина» замість «Панська воля».

Є відомості про те, що епілог оповідання «Отець Андрій» з невідомих причин був забракований видавцем і не ввійшов до збірки. У ньому було зображене сімейне щастя закоханих, що пройшли суворий шлях життєвих випробувань. «Оксана любенько живе з чоловіком. Поставили собі нову хату, а в хаті, як у віночку. І садок є вишневий, і город, і поле. Добре живуть…»

Коли Марко Вовчок просила Шевченка «поправити що – небуть» у творах, поет з жахом відповів: «Як можна до цього доторкнутися! Це для самого мене джерело істини і краси».

Безпосередні від життя закріпаченого селянства, прагнення розповісти про трагедію уярмлених панщиною людей висловити гнівний протест проти кріпосницької неволі – ось ті головні стимули, які змусили Марію Маркевич взятися за перо.

2) Тематика

Наруга панів над селянами зображена в оповіданні «Отець Андрій». Тут Марко Вовчок стримано, але досить сміливо, як на той час показала, що селяни можуть протистояти сваволі поміщиків, якщо вони спільно і рішуче виступлять на захист своїх інтересів. Селяни згуртовуються, щоб дати належне у відсіч панському управителеві і захистити свою односельчанку, на відміну від оповідання «Одарка», де селяни і дворові лише співчувають нещасній Одарці, а допомогти не наважуються.

«Оксана любенько живе з чоловіком. Поставили собі нову хату, а в хаті, як у віночку. І садок є вишневий, і город, і поле. Добре живуть…». Цією ідилічною картиною Марко Вовчок протиставляє життя вільних селян і кріпаків, щоб викликати в читача ненависть та огиду до кріпосного права.

Марко Вовчок зображує випадки з життя малоросійського поселянина, породжувані неприродним і ненормальним ставленням землеробів до землевласників. Ствердження духу непримиренності з нелюдськими умовами життя, як істотної риси вдачі народу є головною темою у оповіданні «Отець Андрій».

3) Проблематика

У оповіданні «Отець Андрій» Марко Вовчок викриває тяжкий гніт кріпосництва. Тяжке становище жінки в кріпосному суспільстві, деградації панів, як людей.

Проблематика твору побудована на взаєминах між людьми різних соціальних сімейних станів та їх моральністю.

4) Ідейна спрямованість твору і його емоційний пафос

Глибока ідея яка звучить у творі – це віра в народ, в його могутні, невичерпні сили, які пробуджуються і шукають для себе виходу.

Провідною є антикріпосницька ідея, про те вона не виступає в оголеній формі, а логічно випливає з усієї дуже багатої системи художніх образів і засобів – простих, ясних, зрозумілих – близьких своїм духом і характером до простонародних.

5) Жанрова своєрідність

За жанром «Отець Андрій» – це оповідання, тому що це невеликий прозовий твір. Сюжет його заснований на певному епізоді з життя персонажів, а саме становище закріпачених селян та їх доля. Розповідь ведеться від особи оповідача. Сюжет нерозгалужений, чіткий за побудовою.

Характери показані уже в сформованому вигляді, не мають розвитку. Описів мало, вони стислі та лаконічні.

6) Основні художні образи в їхній системі й внутрішніх зв’язках

Художніми образами оповідання «Отець Андрій» є пани та селяни. В образі селян розкрита сувора правда життя. А також він сповнений душевного благородства, відчайдушності, самопожертви в ім’я волі та щастя.

Щодо образу панів, то потрібно сказати, що в ньому розкрита жорстокість, байдужість, цинізм.

7) Центральні персонажі

Оксана і Тиміш порівняно з героями оповідання «Одарка» змальовані більш рішучими і сміливими; вони здатні до протесту проти гнобителів і готові силою боронити свою честь. Так, Тиміш організовує своїх приятелів, щоб визволити кохану дівчину; Оксана у відповідь на нахабне залицяння управителя «…ухопила столик, що тут стояв, підняла над ним.» Цим письменниця підкреслила здатність селян протиставити себе гнобителям і боротись за своє щастя.

Порівнюючи гурт парубків з військом, письменниця тонко натякала на те, що в народі були такі сили, які, об’єднавшись могли стати на захист поневолених і скривджених.

В образі отця Андрія звучить голос мужнього борця – протестанта проти соціальної неправди, голос суворого судді над кріпосною системою і всіма породженими нею огидними явищами.