8) Сюжет й особливості будови конфлікту

Основний сюжет – це протистояння селян кріпацькому ладу. Одного разу, як панський економ силоміць забрав Оксану до покоїв, по селу « неначе хмара найшла», все село зашуміло в протесті. Громада постановила: одбити дівчину від ляха. Сповнені лютої ненависті до кривдника, парубки вскочили крізь вікно у панський будинок, «вхопили Оксану та й помчали до отця Андрія». Сільський священик тут же звінчав молодих і наказав їм нічого не боятися. Усе село бучно справляє перемогу. Ця розв’язка твору звучить, як торжество народу над своїми гнобителями.

У творі відбувається розгортання дії у всій її повноті, розвиток характерів і обставин, наприклад коли отець Андрій присоромлює пана та в прямому розумінні ставить його на своє місце.

9) Пейзаж, портрет, діалоги й монологи персонажів, інтер’єр, обстановка дії

У оповіданні наявні такі портрети:

Петро Самійленко: « Чоловік був дуже добрий, до своїх щирий, зроду – віку нікого не скривдив. А веселий був! …»

Оксана: « …цокотуха така! Як рибка весела, а про те розумне й слухняне дитятко.», «… висока дівчина, ставна, хороша: коси їй аж до пояса; і така ласкава, привітна, ввічлива!», «… стоїть Оксана і рученьки опустила; біла, як хустка…»

Отець Андрій: « …старий – старий; борода довга, біла як молоко…»

У першій частині простежується діалог між Петром Самійленком та паном. Предметом діалогу є поведінка Самійленка у присутності пана. Петро не дивиться тому в очі.

У другій частині бачимо діалог між оповідачкою та дружиною Самійленка. З нього дізнаємось про сум дружини за померлим чоловіком та з уст оповідачки про закопаний чоловіком скарб під « старою черешнею в садку».

У третій частині спостерігаємо діалог між панночкою та оповідачкою на предмет одягу та поведінки другої. А також панночки і старої панії знову ж таки на предмет одягу. Панночці не догодиш.

У четвертій частині – діалог Тиміша та парубків. З нього ми бачимо сміливість юнаків, які ідуть проти пана,заради щастя молодих.

П’ята частина – діалог отця Андрія та закоханих. Він їх вінчає та дає настанови на майбутнє.

У шостій, заключній частині ми бачимо діалог між отцем Андрієм та паном, де спостерігаємо відважність, розум, справедливість першого та ницість другого.

10) Мовна побудова твору ( авторський опис, оповідання, відступи, міркування)

Проста, образна, лагідна, задушевна розповідь героїв з усією повнотою відображає їх характери, розкриває їх душевний світ – думки, переживання і найпотаємніші мрії. Кожне слово звучить природно, у кожному прислів’ї чи приказці геніально виражена народна мудрість, вони органічно вростають у розповідь оповідача, як вираження його власних поглядів на дане явище.

Марко Вовчок перевтілюється в образи своїх героїв і розповідає про їх долю їхньою ж мовою , в дусі їх уявлень про оточуючу дійсність і відповідно до їх поглядів на зображувані події та явища.

У творі постійним явищем є авторський опис певних відрізків з життя героїв.

11) Композиція сюжету й окремих образів, а також загальна архітектоніка твору

Експозиція – це четверта частина твору, де розповідається, що панок

« побачив Оксану та й ув’язався за бідною дівчиною…»

Зав’язка – викрадення паном Оксани;

Розвиток дії – парубки збираються на визволення дівчини;

Кульмінація – одруження закоханих;

Розв’язка – дії та слова отця щодо пана, в результаті яких « Панок з того часу й будинок отця Андрія обходить»