- •Аналіз епічного твору «Отець Андрій» Марка Вовчка
- •Тернопіль – 2011
- •Історія створення
- •2) Тематика
- •8) Сюжет й особливості будови конфлікту
- •9) Пейзаж, портрет, діалоги й монологи персонажів, інтер’єр, обстановка дії
- •10) Мовна побудова твору ( авторський опис, оповідання, відступи, міркування)
- •11) Композиція сюжету й окремих образів, а також загальна архітектоніка твору
- •12) Місце твору у творчості письменника
- •13) Місце твору в історії національної та світової літератури
12) Місце твору у творчості письменника
Іван Франко сказав, що « Народні оповідання » після поезії Т. Г. Шевченка була «найвизначнішим тоді українським протестом проти кріпацтва». А так, як «Отець Андрій» також входить в перелік оповідань, тому посідає важливе місце у творчості письменниці.
Саме завдяки цьому оповіданні Марко Вовчок отримала похвалу та визнання Куліша.
13) Місце твору в історії національної та світової літератури
«Народні оповідання» є вищим етапом у розвитку літератури. Порівняно з своїми попередниками Марко Вовчок вносить у літературу нові, злободенні теми, більш глибоко і правдиво відтворює народне життя і тим самим міцно стає на шлях критичного реалізму.
Саме правдивість життя селян, їхні болючі проблеми ми бачимо у творі «Отець Андрій». Цим оповіданням Марко Вовчок бичує сам принцип кріпацтва, що був причиною народних мук і страждань.
Дане оповідання відіграло величезну роль не тільки у розвитку української літератури, але також у боротьбі проти кріпосного права і значною мірою сприяли піднесенню соціальної і національної свідомості українського народу. Дало початок новій, революційно – демократичній прозі в українській літературі.
Особливу роль оповідання відіграло в історії української літератури і розвитку української літературної мови, воно було не просто вищим щаблем у розвитку української прози, а якісно новим ідейно – художнім явищем на шляху утвердження в ній критичного реалізму і народності.
Поява оповідань – це подія великої суспільно – історичної ваги, значення якої вийшло далеко за межі літератури. Згадуючи про той час, коли з’явилися оповідання Марка Вовчка з українського і російського народного життя, П. Кропоткін писав: « В ті роки, коли найбільшим питанням для Росії було: чи будуть звільнені селяни, і коли всі кращі сили країни потрібні були для боротьби за звільнення, - в ті роки вся освічена Росія захоплювалась повістями Марка Вовчка і ридала над долею її героїнь – селянок»
Отже, ми з вище сказаного розуміємо яке велике значення несли у собі оповідання Марка Вовчка.