Критерії оцінювання результатів практики за умов кмсонп

1.1. Загальними складовими оцінювання результатів виконання студентами ПНПУ імені В.Г. Короленка програмових завдань усіх видів навчальної і виробничої практики, передбачених Державними стандартами освіти і навчальними планами, є:

4. рівень теоретичної готовності до виконання програмових завдань практики;

5. якість виконання практичних завдань, передбачених програмою практики;

6. рівень відповідності звітної документації установленим програмою вимогам, захист результатів практики;

1.2. Четвертою складовою підсумкової оцінки з практики є рівень професійної сформованості особистості студента. Оскільки освітньо-кваліфікаційними характеристиками фахівців галузі освіти та гуманітарної сфери, підготовку яких здійснює університет, передбачені вимоги до їх професійно-особистісних якостей, визначено стандарти рівня професійної спрямованості особистості, серед яких:

– відповідність вимогам професійної етики і культури поведінки у процесі діяльності за фахом (етика й культура поведінкових проявів, дотримання вимог службового дрескоду тощо);

– дотримання правил виробничої та навчальної дисципліни (прояви недисциплінованості, спізнення та відсутність на організаційних заходах практики, спізнення і пропуски занять практики, порушення вимог службової дисципліни у процесі виробничої практики, порушення організаційних вимог до студента–практиканта: несвоєчасність підготовки та подання документації тощо).

2. Методика оцінювання результатів практики за умов кмсонп

2.1. Оцінювання результатів практик здійснюється за 100-бальною шкалою з обов’язковим переведенням у національну шкалу та шкалу ECTS.

2.2. Орієнтовна схема розподілу балів при оцінюванні результатів навчальної практики (за 100-бальною шкалою зі встановленням відповідності національній шкалі та шкалі ЕСТS) подана в таблиці 1.

Таблиця 1

№ п/п	Складові оцінювання	Розподіл балів (за 100-баль­ною шкалою)	Критерії оцінювання
			Оцінка за шкалою ECTS та її зміст	Оцінка за 100-бальною шкалою	Оцінка за національною шкалою
1.	Рівень теоретичної готовності до виконання завдань практики	30	A – високий рівень теоретичних знань з незначними недоліками, які не мають принципового значення	30 балів	Відмінно
			B – високий рівень знань з деякими недоліками	27 балів	Добре
			C – добрий рівень знань	25 бали	Добре
			D – посередній рівень знань із недоліками, достатній для виконання практичних завдань	23 бали	Задовільно
			E – достатньо-мінімальний рі­вень знань, допустимий для виконання практичних завдань	21 бал	Задовільно
			FХ – низький рівень, наявні лише окремі елементи знань, недостатні для виконання практичних завдань	12 балів	Незадовільно
			F – відсутні елементи знань, низький рівень, недопустимий для виконання практичних завдань	0 балів	Незадовільно
2.	Якість виконання практичних завдань за програмою практики	40	Використовується накопичувальний підхід з урахуванням кількості та обсягу практичних завдань
3.	Рівень відповідності звітної документації вимогам програми, захист результатів практики	30*	Критерії оцінювання визначаються програмою кожного конкретного виду практики, за приведеною до 30-бальної 100-бальною шкалою
4.	Стан професійної сформованості особистості		Нараховуються бали зі знаком “ – ”
Разом 100 балів

Орієнтовна схема розподілу балів

2.3. Рівень теоретичної готовності студентів до виконання завдань практики здійснюється методистом мікрогрупи фахової дисципліни безпосередньо перед початком практики або в перші дні її проведення. Форма контролю теоретичних знань: колоквіум та усна співбесіда. При цьому використовується шкала, подана у таблиці 1.

Коло питань, які виносяться на колоквіум, визначають:

– зміст розділів шкільного курсу математики, що вивчаються в 7-9 класах

у період проходження студентами практики (знання теоретичних

фактів, уміння розв’язувати відповідні задачі);

– загальний обсяг матеріалу, що пропонується учням середньої школи в

тестах зовнішнього незалежного оцінювання.

2.4. Якість виконання практичних завдань за програмою практики оцінюється груповим методистом. Загальна оцінка за цей компонент практики формується на основі накопичувального підходу – як сума балів за практичні завдання виконані кожного дня практики (таблиця 2).

Таблиця 2

Якість виконання практичних завдань

№ п/п	Дата	Види виконаних практичних завдань	Макси- мальна к-ть балів	Набрані бали	Підпис викладача
1.	День перший		8
2.	День другий		8
3.	День третій		8
4.	День Четвертий		8
5.	День п’ятий		8
	Разом		40

Види практичних завдань, які виконують студенти під час практики:

– психолого-педагогічні спостереження за учнями 7-9 класів на уроках

математики, а також на інших уроках;

– спостереження та аналіз уроків вчителів математики;

– планування вивчення окремої теми та позакласної роботи;

– складання картотеки додаткової методичної літератури, за визначеною

методистом темою;

– складання планів-конспектів уроків математики;

– робота з відстаючими учнями;

– індивідуальні заняття з обдарованими учнями;

– підготовка та проведення позакласного заходу з математики в 7-9 класах;

– вивчення стану кабінету математики;

– виготовлення дидактичного, роздаткового матеріалу, наочностей, приладів;

– вивчення досвіду роботи вчителя математики;

– перевірка самостійних, контрольних робіт учнів, їх аналіз;

– виготовлення стінгазети, математичного календарів, стендів тощо;

– підбір додаткового матеріалу до теми, що вивчається.

2.5.Протягом тижня після закінчення практики студенти оформлюють та здають методистам звітну документацію.

 Представлена студентом-практикантом звітна документація оцінюється методистом одноразово. У разі неякісного виконання завдань практики методист має право дати студенту додаткове завдання.

Після перевірки методистом звітної документації проводиться захист практики у мікрогрупах та загальна підсумкова конференція.

Під час перевірки документації та захисту практики оцінюються результати практики, зазначені в таблиці 3.

Таблиця 3

№ п/п	Вид і зміст практичного завдання	Макси- мальна к-ть балів	Набрані бали	Підпис викладача
1.	Щоденник практики	4
2.	Розгорнутий план-конспект уроку (7-9 кл.)	4
3.	Аналіз одного уроку вчителя	3
4.	Дидактичний, наочний матеріал	5
5.	Кількісний і якісний аналіз контрольної (самостійної) роботи учнів	2
6.	Сценарій позакласного заходу з предмету	5
7.	Вивчення досвіду вчителя-предметника	3
8.	Картотека додаткової методичної літератури	4
	Разом	30

Завдання 1-5 кожен студент виконує та оформлює самостійно; завдання 6-8 подає мікрогрупа, але бали нараховуються окремо кожному студенту.

2.6. Методист має право нараховувати до загальної суми балів бали зі знаком “–” за:

– пропуск без поважної причини робочого дня практики;

– невиконання вимог та завдань методиста;

– непрофесійне поводження у стосунках з учителями та учнями;

– порушення етичних норм поведінки та зовнішнього вигляду.

Загальна підсумкова оцінка за виконання студентом програми практики:

за 100-бальною шкалою 90-100 83-89 75-82 68-74 60-67 35-59 0-34

за шкалою ECTS А В С D E FX F_

за національною шкалою відм. добре добре задов. задов. незад. незад.

Практика складається з трьох змістових модулів.

Модуль А. Мета: перевірка рівня теоретичної готовності до виконання завдань практики, вміння застосовувати набуті знання до конкретних педагогічних ситуацій.

Завдання – опрацювання теоретичних курсів з педагогіки, педагогічної майстерності, елементарної математики, ШКМ та МВ;

– опрацювання зазначених методистами тем шкільних підручників;

– написання колоквіуму або тестування.

Модуль Б. Мета: виконання конкретних практичних завдань в умовах навчального процесу закладу середньої освіти:

Завдання:

– психолого-педагогічні спостереження за учнями 7-9 класів на уроках математики а також на інших уроках;

– спостереження та аналіз уроків вчителів математики;

– планування вивчення окремої теми з математики та позакласної роботи для

7-9 класів;

– складання картотеки додаткової методичної літератури, за визначеною

методистом темою;

– складання планів-конспектів уроків математики;

– робота з відстаючими учнями;

– індивідуальні заняття з обдарованими учнями;

– підготовка та проведення позакласного заходу з математики;

– вивчення стану кабінету математики;

– виготовлення дидактичного, роздаткового матеріалу, наочностей, приладів;

– вивчення досвіду роботи вчителя-математики;

– перевірка самостійних, контрольних робіт учнів, їх аналіз;

– виготовлення стінгазети, математичного календарів, стендів тощо.

Модуль В. Мета: формування вмінь оформлення конспектів уроків, позакласних заходів, аналізу уроків, складання картотеки методичної літератури та інше.

Завдання: розробити та охайно оформити:

• щоденник практики;

• розгорнутий план-конспект уроку математики в 7-9 кл.;

– аналіз одного уроку вчителя;

– дидактичний, наочний матеріал;

– кількісний і якісний аналіз контрольної (самостійної) роботи учнів;

– сценарій позакласного заходу з математики;

– вивчення досвіду вчителя-математики;

– картотеку додаткової методичної літератури.

У разі не проходження практики без поважної причини або отриманні незадовільної оцінки студент відраховується з складу студентів фізико-математичного факультету. Якщо практика не пройдена з поважної причини (хвороба тощо), при наявності необхідних довідок та особистої заяви студента вона може бути наказом по університету призначена на інший термін та пройдена за індивідуальним графіком.