12. Розподіл балів, які отримують студенти

Поточне тестування та самостійна робота														Підсумковий cеместровий контроль (екзамен)	Сума
Модуль 1					Модуль 2					Модуль 3				40	100
Т1	Т2	Т3	Т4	Т5	Т6	Т7	Т8	Т9	Т10	Т11	Т12		Т 13
2	2	2	2	10	2	2	10	10	10	10	2	2

За темами 1-4, 6-7, 12-13 бали, які отримують студенти, виставляються за умови присутності студента на відповідній лекції і практичному занятті.

За темами 5, 11 бали є оцінкою виконаних реферативних робіт. Реферативні роботи оцінюються у 10 балів кожна, , які включають оцінку змісту реферату (повнота та обсяг викладеної інформації). За темами 8,9,10 бали є оцінкою виконаних практичних робіт Практична робота оцінюється у 10 балів кожна, які включають оцінку змісту роботи (коректність проведеного завдання, якість обробки та інтерпретації результатів, грамотність зроблених висновків).

Модуль 1 вважається зарахованим за умови складання реферативної роботи, мінімальною кількістю балів, яку повинен набрати студент для зарахування модуля, є 10 балів.

Модуль 2 вважається зарахованим за умови складання 2-х практичних робіт, мінімальною кількістю балів, яку повинен набрати студент для зарахування модуля, є 20 балів.

Модуль 3 вважається зарахованим за умови складання реферативної роботи, мінімальною кількістю балів, яку повинен набрати студент для зарахування модуля, є 10 балів.

Студента є допущеним до підсумкового семестрового контролю за умови виконання самостійної роботи (мінімальна кількість балів 40 ).

Шкала оцінювання

Сума балів за всі види навчальної діяльності протягом семестру	Оцінка ECTS	Оцінка за національною шкалою
		для екзамену, курсової роботи (проекту), практики	для заліку
90 – 100	А	відмінно	зараховано
80-89	В	добре
70-79	С
60-69	D	задовільно
50-59	Е
1-49	FX	Незадовільно	не зараховано

13. Методичне забезпечення

1. робоча програма з дисципліни;

2. завдання до самостійної роботи.

14. Рекомендована література Базова

1. Александер Ф. Психосоматическая медицина. – М., 2000.

2. Александров А.А. Современная психотерапия. – СПб, 1997.

3. Блейхер В.М. Клиническая патопсихология. – Ташкент: Медицина, 1976.

4. Блейхер В.М., Крук И.В. Патопсихологическая диагностика. – Киев: Здоровье, 1986.

5. Блейхер В.М., Крук И.В., Боков С.Н. Практическая патопсихология. – Ростов-на-Дону: Феникс, 1996.

6. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психологической диагностике. – СПб, 1999.

7. Гиндикин В.Я., Семке В.Я. Соматика и психика. – М., 1998.

8. Зейгарник Б.В. Патопсихология. – М.: Изд-во МГУ, 1986.

9. Исаев Д.Н. Психосоматическая медицина детского возраста. – СПб, 1996.

10. Кабанов М.М. Психосоциальная реабилитация и социальная психиатрия. – СПб, 1998.

11. Кабанов М.М., Личко А.Е., Смирнов В.М. Методы психологической диагностики и коррекции в клинике. – Л.: Медицина, 1983.

12. Клиническая психология: учебник / Под ред. Б.Д. Карвасарского. – СПб: Питер, 2002.

13. Лурия А.Р. Основы нейропсихологии. – М.: Изд-во МГУ, 1973.

14. Любан-Плоцца Б., Пельдингер В., Крегер Ф., Ледерах-Хофман К. Психосоматические расстройства в общей медицинской практике. – Спб, 2000.

15. Мэй Р. Искусство психологического консультирования. – М., 1994.

16. Менделевич В.Д. Клиническая и медицинская психология. – М., 1998.

17. Николаева В.В. Влияние хронической болезни на психику. – М., 1987.

18. Психиатрия. Психосоматика. Психотерапия / Под ред. К.П. Кискера и др. – М., 1999.

19. Психосоматическая проблема: психологический аспект / Под ред. Ю.Ф. Полякова, В.В. Николаевой. – М., 1992.

20. Психотерапевтическая энциклопедия / Под ред. Б.Д. Карвасарского. – СПб, 2000.

21. Сидоров П.И., Парняков А.В. Введение в клиническую психологию. В 2 томах. – М. – Екатеринбург, 2000.

22. Соколова Е.Т., Николаева В.В. Особенности личности при пограничных нервно-психических и соматических заболеваниях. – М., 1995.

23. Соложенкин В.В. Психологические основы врачебной деятельности. – М., 1997.

24. Хомская Е.Д. Нейропсихология. – М.: Изд-во МГУ, 1987.

25. Ялом И. Групповая психотерапия. – СПб, 2000.