4. Вимоги до оформлення роботи

Науково-дослідну роботу виконують у рукописному варіанті або за допомогою комп’ютера на одній стороні аркуша білого паперу формату А 4 (210х297 мм). Можна також використовувати папір форматів у межах від 203х288 до 210х297 мм і подати таблиці та ілюстрації на аркушах формату А3.

При написанні вручну або при використанні комп’ютера текст друкується через два міжрядкових інтервали до тридцяти рядків на сторінці. Мінімальна висота шрифту 1,8 мм.

При використанні комп’ютера текст набирається з використанням шрифтів текстового редактора Microsoft Word розміру 14 з полуторним міжрядковим інтервалом.

Текст необхідно друкувати, залишаючи береги таких розмірів: лівий – 30 мм, правий – 10 мм, верхній і нижній – 20 мм.

Шрифт повинен бути чітким, стрічка – чорного кольору середньої жирності, щільність тексту повинна бути однаковою.

Приклади оформлення титульного аркушу науково-дослідної роботи, форма листа завдання наведені у додатках до методичних рекомендацій.

Заголовки структурних частин роботи “РЕФЕРАТ”, “ЗМІСТ”, “ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ”, “ВСТУП”, “РОЗДІЛ”, “ВИСНОВКИ”, “СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ”, “ДОДАТКИ” друкують великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці в підбір до тексту. В кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка.

Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати 3 інтервалам.

Кожну структурну частину роботи треба починати з нової сторінки.

Нумерація сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, малюнків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.

Першою сторінкою роботи є титульний аркуш. Який включається до загальної нумерації сторінок. На титульному аркуші, листі завдання та у рефераті номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Такі структурні частини, як реферат, зміст, перелік умовних позначень, вступ, висновки, список використаних джерел не мають порядкового номера. Номер розділу ставлять перед заголовком розділу, після номеру розділу ставиться крапка, після назви розділу крапку не ставлять.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка. Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.

Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з номера розділу, підрозділу і порядкового номера пункту, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка. Потім у тому ж рядку йде заголовок пункту. Пункт може не мати заголовка.

Підпункти нумерують у межах кожного пункту за тими ж правилами, що ї пункти.

Ілюстрації і таблиці необхідно подавати безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Посилання на ілюстрації та таблиці подають у вигляді виразу у круглих дужках (рис. 3.1) або звороту типу “як це видно з табл. 3.1. Ілюстрації і таблиці, що подані на окремих сторінках, включають до загальної нумерації сторінок. Таблицю, малюнок або креслення, розміри якого більше формату А4 враховують як одну сторінку.

Ілюстрації позначають словом “Рис.” і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка.

Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією з абзацу.

Якщо в роботі одна ілюстрація або одна таблиця, їх нумерують за загальними правилами.

Таблиці нумерують послідовно в межах розділу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис “Таблиця” із зазначенням її номера. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка.

Приклад наведення ілюстрацій:

Рис.2.10. Динаміка прибутку підприємства, тис.грн.

Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назва починається з великої літери, після назви крапка не ставиться. Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті, таким чином, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку роботи або з поворотом за годинниковою стрілкою. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на іншій аркуш.

Таблиці з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою в межах одної сторінки. При переносі частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово “Таблиця” і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова “Продовження табл.” і вказують номер таблиці.

Зовнішні боки та внутрішні границі таблиці позначають лініями чорного кольору. Приклад побудови таблиці:

Таблиця 2.1

Динаміка економічних показників підприємства

Показник	2003	2004	2005	2006
Доход, тис.грн	1104	1315	1477	1603
Постійні витрати, тис.грн	105,8	140,5	156	186
Змінні витрати, тис.грн	670,3	775,4	801,5	955
Валовий прибуток, тис.грн	327,9	399,1	519,5	462

Примітки до тексту і таблиць нумерують послідовно в межах однієї сторінки. Якщо приміток на одному аркуші декілька, то після слова “Примітки” ставлять двокрапку і примітки нумерують.

Формули розміщують на окремих рядках, але невеликі і нескладні формули, можна вписувати всередині рядків тексту. Нумерувати слід формули, на які є посилання у наступному тексті. Формули (якщо їх більше одної), нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставиться крапка. Номери формул пишуть біля правого берега аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони дані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова “де” без двокрапки. Вище і нижче кожної формули потрібно залишати не менше одного вільного рядка.

Приклад наведення формул:

E = E₁ – E₂, (2.1)

де E1 – економічний ефект, одержаний до впровадження нових технології;

E2 – економічний ефект, одержаний після впровадження нових технологій.

При написанні роботи необхідно давати посилання на джерела, матеріали яких наводяться у роботі. Посилання в тексті на джерела слід зазначити порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками.

В роботі можна використовувати цитати. Текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, із збереженням особливостей авторського написання. Кожна цитата супроводжується посиланням на джерело.

Список використаних джерел складають безпосередньо за друкованим твором або виписують з каталогів і бібліографічних покажчиків повністю без пропусків біль-яких елементів, без скорочення назв та ін.

Джерела можна розміщувати у порядку появи посилань у тексті, або в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, або у хронологічному порядку. Приклади оформлення списку використаних джерел наведено у додатках до методичних рекомендацій.

Додатки оформлюють як продовження роботи. Кожний додаток починається з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої розміщується слово “Додаток” і велика літера, що позначає додаток. Додатки позначаються послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Один додаток позначається як додаток А.

Ілюстрації, таблиці і формули, які розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатку (наприклад: рис.Д.2. –другий рисунок додатку Д).