• протишокові заходи:- вводять знеболювальні, серцево-судинні, антибактеріальні препарати

• дезінтоксикаційну терапію (реопліглюкін, гемодез, 5% розчин глюкози)

• гормональні препарати

• при набрякі гортані і порушенні дихання проводять трахеостомію

• для зменшення рубцевого стенозування – бужування.

• Гострий фарингіт

О. фарингіт – це запалення слизової оболонки задньої стінки глотки.

Збудниками являються стрептококи, стафілококи, віруси грипу, аденовіруси.

Клініка: хворі скаржаться на сухість, відчуття дряпання. біль у горлі, які посилюються під час ковтання, кашель .Через 1-2 доби з’являються слизові виділення. Загальний стан порушується мало.

Об’єктивно: слизова оболонка задньої стінки гіперемована, набрякла, місцями вкрита слизо- гнійним секретом. Лімфоаденоїдні фолікули також гіперемовані, набряклі, збільшені.

Лікування:

1. призначення дієти – теплої, неподразливої їжі,

2. полоскання глотки теплими дезінфекційними розчинами

- фурацілин,

- настойкою календули 1чайна ложка на склянку води,

- розчином кухонної солі та харчової соди по 1 чайній ложці на склянку води

3. таблетки для розсмоктування: фарингосепт, фалімінт, септолете, декаметоксин, стрепсилс,

4. зрошення глотки аерозолями: інгаліпт, каметон и т.д.

Хронічний фарингіт

Хронічний фарингіт – тривале дифузне запалення слизової оболонки глотки.

Причини: професійні шкідливості, вживання гострої і подразливої їжі, шкідливі звички, наявність хронічних захворювань серця, нирок, органів травлення, порушення носового дихання (викривлення перегородки носа, аденоїди).

Хронічний фарингіт поділяють на катаральний, гіпертрофічний та атрофічний.

Хронічний катаральний фарингіт.

Хворий скаржиться на неприємні відчуття в горлі, лоскотання, садніння, вимушене покашлювання.

При фарингоскопії: слизова оболонка гіперемована, набрякла, стовщена, її судини розширені, її поверхня місцями вкрита слизом.

Хронічний гіпертрофічний фарингіт.

Ця форма включає боковий і гранульозний фарингіт.

Скарги аналогічні як при катаральному фарингіті, а також на закладеність вух , що виникає після ковтальних рухів.

При фарингоскопії : потовщення, почервоніння слизової оболонки.

При боковому фарингіті бокові валики, що розміщені позаду задніх піднебінних дужок, стають потовщеними, ковбасоподібними.

При гранульозному фарингіті виявляють почервонілі лімфатичні фолікули на задній стінці глотки

Хронічний атрофічний фарингіт

Основна скарга – відчуття сухості та дряпання в горлі, особливо зранку.

При фарингоскопії – слизова оболонка різко стоншена, її поверхня бліда, блискуча і має лакований вигляд, місцями вкрита зеленкуватими або сіруватими кірками.

Лікування:

Загальні заклади: усунути подразнювальні чинники: припинити паління, санувати приносові пазухи, виключити вплив професійних шкідливостей, провести лікування внутрішніх органів.

При катаральній і гіпертрофічній формі застосовують

• полоскання розчином харчової соди та кухонної солі , настойкою звіробою ( 1 чайна ложка на склянку води)

• змащування розчином Люголя, йодинолу, йодгліцерином, 3-5% розчином коларголу, протарголу

• фонофорез прополісу

• окремі скупчення гранул припікають 40% розчином трихлороцтової кислоти,

• зрізають конхотомом, виконують гальванокаустику, кріодеструкцію або лазерокоагуляцію.

При атрофічній формі:

• полоскання 1% розчином йодинолу

• змащування спиртово-гліцериновим розчином прополісу

• при наявності кірок на слизовій оболонці – інгаляції протеолітичних ферментів ( трипсину, хімотрипсину), 1% розчином нікотинової кислоти, 2% розчину калію йодиду

• змащування задньої стінки глотки олійними розчинами (риб’ячий жир, персикова олія)

• пиття лужних мінеральних вод

• парентеральне введення екстракту алое, ФІБСу

• електрофорез 0.5% розчину нікотинової кислоти.

Ангіни

Ангіна – це гостре інфекційне захворювання лімфоїдної тканини глотки: запалення піднебінних мигдаліків, у глотковому мигдалику (аденоїдит), у язиковому мигдалику, в лімфоїдної тканини гортані ( гортанна ангіна

Класифікація ( по І.Б. Солдатову):

Гостри

1) Первинні: катаральна, фолікулярна, лакунарна, виразково-плівчаста.

2) Вторинні:

А) за наявності гострих інфекційних захворювань ( дифтерії, скарлатини, туляремії, черевного тифу)

Б) за наявності захворювань систему крові (інфекційного мононуклеозу, агранулоцитозу, лейкозу, аліментарно-токсичної алейкії)

Хронічні:

а)компенсована форма

б)декомпенсована форма

Збудники є В- гемолітичний стафілокок, стрептокок.

Збудники або потрапляють в організм із зовні, або власна сапрофітна флора набуває патогенних властивостей. Шлях передавання може бути повітряно – краплинним або контактним – під час користування загальним посудом, рушником . Вогнищем інфекції можуть бути каріозні зуби, гнійні захворювання носа та приносових пазух. Велике значення мають провокуючі чинники, які впливають на загальну та місцеву реактивність організму: місцеве та загальне переохолодження, перевтому, інтоксикацію, гіповітамінози.

Катаральна ангіна

Клініка: хворий скаржиться на сухість та помірний біль у горлі, що посилюється під час ковтання, загальну слабкість та головний біль.

Температура тіла звичайно субфебрильна. Триває 3-4 дні.

Фарингоскопічно: мигдалики гіперемовані, набряклі, вкриті слизом, слизова оболонка навколо мигдаликів почервоніла.

Лімфатичні вузли під кутом нижньої щелепи бувають збільшеними і болючими.

Фолікулярна ангіна

Хвороба починається з підвищення температури до 38-39 С. Одразу з’являється сильний біль у горлі при ковтанні, іррадуюча у вухо. У крові спостерігаються лейкоцітоз, підвищення ШОЕ.

Фарингоскопічно: характеризується появою на гіперемованої і набряклої слизовій оболонці мигдаликів жовтуватих або жовтувато-білих крапок розміром як головка шпильки (ніби «зоряне небо»). Це фолікули, що нагноїлися.

Підщелепні, позадущелепні та шийні лімфатичні вузли збільшені. Резко болючі.

Лакунарна ангіна

Лакунарна ангіна характеризується значно вираженими явищами загальної інтоксикації. Біль в горлі настільки виражений , що хворий відмовляється від їжі, температура до40 С, загальне нездужання, сонливість.

Фарингоскопічно: слизова оболонка піднебінних мигдаликів гіперемована, у лакунах з’являються білі або жовті нашарування, вони збільшуються, можуть зливатися і вкривати всю поверхню мигдалика не виходячи за його межі. Нашарування легко знімаються, не лишаючи після себе кровоточивої поверхні, на відміну від дифтерії.

Регіонарні лімфатичні вузли збільшені та болючі.

Лікування:

1. ізоляція хворого для запобігання розповсюдженню інфекції

2. взяти мазок зі слизової оболонки глотки та носа на наявність палички дифтерії

3. провести загальний аналіз крові з метою виключення хвороби крові,

4. рекомендується рідка молочно –рослинна дієта та велика кількість рідини,

5. призначення антибіотиків: ампіціліну, цефазоліну , норсульфакціну и т.д. протягом 5-6 днів, сульфаніламідів.

6. антигістаміні препарати, вітаміни групи В і С

7. симптоматичні засоби: анальгетики, жарознижувальні, серцеві

8. полоскання теплими дезінфекційними розчинами : фураціліну 1:5000, соди 3% , етакридину лактату, відварами ромашки, щавлії .

9. Увага! Змащування мигдаликів у разі ангін протипоказані, оскількі це може призвести до генералізації інфекції.