3.2.1.5. Тлумачення зв’язку між душевними муками та розумом

Варто зауважити, що лексема «душа» в описах чоловічої діяльності часто супроводжується лексикою на позначення розумової діяльності (42 випадки з 133 нім. / 53 випадки з 157 укр.). Через душу чоловіка проходять сміливі думки: “Aber Victor hörte sie nicht mehr …. Durch seine Seele gingen übermächtige Gedanken“ [JAD, S. 262], потоком: “Als Vreneli wieder allein war und seines Weges ging, da wogten die Gedanken stromsweise durch seine Seele. Das Glück des armen Weibes schwebte ihm vor den Augen“ [JGU, S. 358], або сплутані, як у персонажа Айхендорфа: “Während diese Gedanken verworren durch seine Seele gingen, hatte sie schon ihr Pferd gezäumt; sie befahl ihm, unterdes zu satteln, und lachte ihn aus, als er damit nicht zurechtkommen konnte, dann schwang sie sich hinauf“ [JAD, S. 137]; “Ach in seinem Zimmer umfing ein glücklicher tröstender Gedanke seine Seele“ [JPH, S. 175]; “so senkte sich bald der Gedanke tief in seine Seele, nur ein Geist der andern Welt könnte seinem Elend abhelfen und ihm Licht über diese Gegenstände geben“ [FKF, S. 7], з сумнівами, як у героїні М. Стельмаха: «сказала з жалем до нього, з жалем до себе, та, окрім жалю, ще й суд стояв у душі» [СМЧ]; несподівано: “er schämte sich, weil ihm die Tränen in den Augen standen. Manfred aber stand auf, ein überraschender Gedanke schien durch seine Seele zu fliegen“ [JAD, S. 284]. Реалізується посесивний фрейм, схема інклюзивності, душа – контейнер.

Варто відзначити, що душа змінює своє «місце знаходження» залежно від доби, як, наприклад, у персонажа Жан-Поля – вранці душа міститься в голові, ввечері – у серці: “Seine Vormittage hingen voll Früchte, seine Nachmittage voll Blumen; denn am Morgen wohnte seine Seele mit ihren Anstrengungen in seinem Kopfe, gegen Abend in seinem Herzen“ [JPH, S. 184]. Реалізується предметний фрейм, схема локативна, що можна розуміти так: у першій половині дня чоловіком володіє розум, а в другій – переважають почуття.

Його душу охоплюють п’янкі фантазії: “…und während Bernhards zarter Leib an den Folgen des kalten Bades kränkelte, berauschte sich seine Seele in süßen Phantasien“ [GFS, S. 505], солодкі відчуття: “Unvermerkt wurde seine Seele von süßen Empfindungen wie berauscht, – sein Gram übertäubt; und die Wonne, die er genoss, durchdrang ihn so ganz, dass es ihm genug daran dünkte, sein Leben zu beglücken“ [FJW, S. 141], душа тане в ніжності й жодна думка більше не може з’явитися: “Seine Seele zerschmolz in Zärtlichkeit, aber war auch von Zärtlichkeit so voll, dass kein einziger Gedanke, wie es möglich sein sollte, Marianen vor seiner Abreise zu sehen, darin Platz finden konnte“ [FNS, S. 216]. На схожий приклад натрапляємо й у І. Багряного: «Насуплювався і не дивився туди, де була дівчина. Сидів, як на гарячому. А Наталка навпаки – весь час пильно поглядала на нього чистими очима. Аж якось зустрілася поглядами... Григорій почув, як у нього душа похолола; почервонівь» [БІТ]. Чоловік відчуває себе в душі чимось на зразок мумії – між хворим і набальзамованим: “Sollen wir aber in seine Seele sprechen, so fühlte er sich etwas mumienhaft, zwischen einem Kranken und einem Einbalsamierten. Allein das süße Bild Hilariens, umgeben von den heitersten Hoffnungen, zog ihn bald in einen erquickenden Schlaf“ [JGWi, S. 283]. Реалізується предметний фрейм, схема способу буття.

Отже, душа в чоловіків вразлива, серце занадто чутливе, що веде до постійної жорстокої боротьби з власним розумом, у якій останній все ж перемагає: “Ist seine Seele zu stark und sein Herz zu empfindlich, als dass er, sooft es verlangt wird, fremden Irrtum eigener Überzeugung vorziehen könne, so kämpfe er den bittern Kampf, über seinen eigenen Verstand zu siegen“ [FNS, S. 177].

Вибірка «душа жінки» супроводжувалася лексикою з семантикою «небесна краса», «чарівна зовнішність», «довірливість», «поранена», «вкрита шрамами», «високого морального рівня», «порожня» тощо. І тільки в шести контекстах (з 42 прикладів), як, наприклад, у письменниці К. Вольф (у «Кассандрі») використовувалася поряд лексика на позначення розумової діяльності: “Wo Leib und Seele noch nicht geschieden sind und wohin kein Wort, auch kein Gedanke reicht“ [CWK, S. 151]. Такий результат дає змогу дійти такого висновку: рішення жінками приймаються тільки під впливом почуттів, які можуть бути полум’яними, а можуть стати виключно холодним розрахунком, далеким від будь-яких сентиментальностей.

Функціонування душі вкладається у фрейми: посесивний, схема інклюзивності; предметний, схеми кваліфікативна, локативна; компаративний фрейм, схема схожості; акціональний фрейм, схема каузації, схема дії. Роль – сірконстанта (інструмента).

3.2.2. Особливості використання асоціату “Gesicht /обличчя“

Часто лексема «душа» вживається поряд із лексемою «обличчя». Для аналізу добиралися ситуації, що яскраво характеризують взаємини між коханими або розкривають характер персонажів у стосунках з іншими людьми.

Автор українсько-німецького тлумачного словника ХІХ ст. Є. Желехівський ототожнює німецьке слово “Gesicht“ з українським «лице» і асоціює його із зовнішністю [328, с. 406]. Скориставшись словником синонімів української мови Л. Полюги [331], у нашому дослідженні ми послуговувалися лексемами «обличчя», «вид», «лице» як синонімічними.

Уже перші приклади вибірки з романів довели, що аналіз функцій лексеми «обличчя» слід проводити так само окремо для жінок і чоловіків (як це робилося для лексеми «душа»). Із загальної кількості прикладів було відібрано 300 з німецької літератури і 300 з української із яскраво вираженим змістом відповідно для чоловіків і для жінок. Як визначальні словосполучення використовувалися “ihr Gesicht“ та “sein Gesicht“.

“Gesicht“ є засобом зображення почуттів, найвиразнішою частиною тіла людини, на якій відбиваються всі душевні переживання. Якщо душу можна вважати прихованим засобом реалізації почуттів, то “Gesicht“ – відкритим інструментом. “Gesicht“ не є самостійною частиною тіла людини, що відповідає посесивному фрейму, схемі партитивності. Однак його можна описати як окрему субстанцію – каузатив.