3.2.5. Особливості використання лексеми “Haar /волосся“

Аналіз різних за обсягом текстів засвідчив, що як у великих, так і в малих формах волосся отримало однакові характеристики.

У невеликих за обсягом творах перевага надається зазвичай чорному або темному довгому волоссю (eine junge äußerst attraktive Schwarzhaarige; lange schwarze; lange dunkle). Для створення контрасту чорні кольори поєднуються з червоними або білими: “Ihre sinnlich, vollen roten Lippen, wurden noch mehr durch ihre pechschwarzen, schon fast metallisch blau schimmernden, glatt herunterfallenden Haare betont“ [EHE, S. 87], у І. Білика читаємо: «Усі позирали на князеву жону наречену, бо вона була й справді незрівнянно гарна в сьому весільному строї, чорнява та білолиця, геть схожа на русинку. Гатило теж крадькома позирав на неї, й серце йому заходилось від кохання й нетерплячки» [БІМ] Волосся не завжди має чорний колір, іноді воно коричневе (dunkelblonde; lange blonde, braune; haselnussbraune; platinfarbe) й лише двічі трапилося руде (rotes Haar). Зазвичай волосся рівне, але маємо й приклади, у яких йдеться пр хвилясте волосся, або з рідкими кучерями: “und langes, dunkles Haar, das glatt, aber irgendwie auch gekräuselt ist“ [OSF], в О. Гончара: «а вона так і пострілює на всіх своїми блискучими, як вишня в росі, очима, не всидить на місці, сміється, красується, знаючи й сама, що вона гарна і що їй сьогодні дозволено красуватись, розпустивши хвилясте волосся по плечах» [ГОТ].

Якщо автор не подає прямого опису волосся, то використовується певна деталь: “Und verlor dabei die Spange, die ihr Haar zusammengehalten hatte“ – жінка губить шпильку, що тримає волосся, тобто волосся довге. Іноді волосся порівнюється з накидкою (Das lange, dunkle Haar lag auf ihrer Haut und umgab sie wie ein weicher Umhang) або завісою (ihr Haar war wie ein dunkler Vorhang überall), у П. Мирного: «Марина розпустила Христі косу. Густе волосся, як хвиля, падало аж додолу. Та й коса ж у тебе! От коса! – хвалила Марина, проводячи гребінцем вподовж волосся, їй приходилося аж геть одступити від Христі, щоб розчесати краї, – таке воно було довге. Зрівнявши, Марина розділила його на дві половини, ще попочесала, а потім заплела в коси; товсті, як рука, спускалися вони по плечах до полу» [МПП], в О. Кобилянської: «Довге, довге волосся її було цілком розплетене і вкривало її стать золотим плащем майже до землі» [КОЦ], в І. Білика: «Волосся Брунгільди сипонуло, й розпливлося по плечах, і сягнуло березільної трави, а Сікура мов бичем стьобнули холодні, повні зненависті Брунгільдині очі» [БІМ].

Чоловіки мають коротке або середньої довжини волосся темних відтінків (braune Haare; kurze schwarze Haare; rabenschwarzes kurzes Haar, ein hübscher, dunkelhaariger Bursche, schüttelt er seine Haare zurück). Автори схильні підкреслювати наявність волосся на тілі поряд з іншими характеристиками мужності (seinen leicht behaarten, durchtrainierten Oberkörper). Ще однією ознакою мужності вважаються борода та вуса (sein Barthaar; еin gepflegter, kurzer Bart verlieh diesem gut geschnittenen Gesicht eine wunderbar unaufdringliche Männlichkeit). Якщо прямо не вказується на довжину волосся, то всіляко натякається на це, як маємо в такому прикладі: “Nackenhaar straüben sich“. Реалізується предметний фрейм, кваліфікативна схема.

У великих за обсягом текстах опис волосся жінки або чоловіка часто супроводжується описом одягу та прикрас. Якщо йдеться про коштовне оздоблення одягу та про дорогі прикраси, то й волосся отримує позитивну або найвищу оцінку: “Wie eine Zigeunerkönigin hatte sie ihr langes zottiges Haar mit einer Schnur von Gold und Edelsteinen oben in ein Krönchen zusammen gefasst, in den Ohren trug sie schwere Gehenke von geschmalzter Arbeit, ihre Schabracke war von Scharlach, das grüne Kleid mit silbernen Posamenten verbrämt, und ihr schneeweißes Hemd an den Nähten mit schwarzer Seide nach böhmischer Art ausgenäht, woraus sie hervorschien, wie eine Heidelbeere aus der Milch“ – «Як циганська королева вона підв’язала своє довге кошлате волосся канатом із золота й коштовного каміння наверх у маленький вінець, у вухах в неї були важкі підвіски литої роботи, її накидка була яскраво-червоного кольору, зелена сукня оторочена срібними позументами, а її білосніжна сорочка біля швів вишита чорним шовком на богемський зразок, тому вони виглядали як чорниці з молока» [JAD, S. 108].

Прекрасною є і дівчина з волоссям горіхового кольору, як у Й. Готхельфа: “Schönes Mädchen in Empfang, nussbraun an Haar und Augen“ [JGW, S. 215].

Якщо подається інформація про недоліки фігури або про недбалість у доборі костюму чи аксесуарів, то й опис волосся персонажу буде супроводжуватися негативними характеристиками: “Er war, trotz eines guten Profils, eher hässlich als hübsch. Das Haar strohern, die blassen Augen vorstehend, und wenig Wimpern“ [TFV, S. 204]. Ще один характерний приклад: “Es war das Gesicht eines Teufels, in das er blickte, rotes Haar stand borstig in die Höhe, Höllenangst und Bosheit saß in den hässlichen Zügen“ [GFS, S. 770].

Волосся, як правило, рівне. Кучеряве волосся автори не схильні вважати красивим.

Аналіз випадкової вибірки (по 160 прикладів з нім. та укр. творів) свідчить, що переважна більшість авторів надають перевагу чорним і темним кольорам волосся. Дуже рідко автори вважають красивими виключно білявок зі світлими очима (таких письменників тільки двоє – Т. Фонтане та Ґ. Фрайтаг), але це скоріше виняток, який потребує додаткового вивчення.

Словосполучення “schneeweißes Haar“ вживалося тільки в негативному контексті, наприклад: “Eine armselige Figur! Mit schiefem Halse, gekrümmtem Rücken, die ganze Gestalt gebrochen und kraftlos; langes, schneeweißes Haar hing um sein Gesicht, das den verzogenen Ausdruck langen Leidens trug“ [ADJ, S. 66], у І. Білика натрапляємо на схожий приклад: «тільки розпатлане сиве волосся її мовби сяяло навколо голови. Гримільді здалося, що в свекрушиних очах майнула зелена відьомська іскрина» [БІМ].

Руде волосся – “rotes Haar“ – трапляється рідко й переважно з негативними конотаціями, наприклад: “Der Adjutant des Königs, er hat rotes Haar, grosse blaue Augen, ich weiss einen, der ihn für unwiderstehlich hält, der ist er selber“ [BAG, S. 9].

Докази на користь позитивного ставлення до темного волосся знаходимо в мовленні головних героїв: “Hörten sie einen Knaben fröhlich singen: “Es sang ein Vöglein hier jedes Jahr: Wie schön das Kränzlein im dunklen Haar!“ [JAD, S. 222]; у сучасника: “In ihren Haaren von beinahe gleichem dunklem Kastanienton spielte die Sonne mit rotlichen und hellen Lichtern“ [HOI].

Отже, асоціат “Haar“ у німецькій і в українській літературах має значення засобу підкреслення краси – виконує роль суперлатива. Підсилюючими епітетами при цьому виступають «чорне/темне», «довге», «блискуче», «рівне».

Частотна лексика впливає на формування фреймів, що реалізують інтерпретаційне поле концепту КОХАННЯ. Такі структури пов’язуються одна з одною на рівні слотів. Зображальних властивостей окремих асоціатів виявляється досить для переходу слотів у скрипти й для формування гештальтів, наприклад, «страждання», «волосся-краса», «обличчя-краса», «очі-страждання», «душа-страждання», «очі-душа», «обличчя-душа»