Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЗМІСТ.doc
Скачиваний:
9
Добавлен:
03.09.2019
Размер:
452.61 Кб
Скачать

5. Зовнішні відносини і зв’язки тов «Бердичівський пивоварний завод»

Вивчення ринку не обмежується аналізом попиту і конкурентоспроможності продукції. З’ясовуються також інші характеристики: географія ринку і його сегменти, в яких діє підприємство;місткість ринку і можлива частка підприємства у її покритті за сприятливих і несприятливих умов.

Підприємство як відкрита постійної взаємодії з навколишнім середовищем. Постачання ззовні матеріально-технічних, енергетичних ресурсів, по наданню торгових і маркетингових послуг, конкуренти, споживачі продукції, банки, фінансово-кредитні та страхові установки, законодавчі та виконавчі органи, громадські установи. Ці фактори постійно впливають і зміннюють базові змінні підприємства. Це потребує оперативної розробки господарських заходів щодо пом’якшення їх негативних наслідків або, навпаки, більш повного використання сприятливих можливостей.

Постачальниками ресурсів є різні суб’єкти господарювання, що забезпечують підприємство необхідними йому матеріало-технічними, енергетичними ресурсами.

Бердичівський пивзавод не має постійних постачальників. Кожен раз шукає інших, щоб на більш вигідних умовах укласти договір на поставку тієї чи іншої сировини .головним постачальником є КСП, в яких пивзавод закупає ячмінь для виробництва власного солоду. Солоду власного виробництва не достатньо для виробництва потрібної кількості пива, тому решту тому решту солоду завод закуповує на Славутському солодовому заводі. Раніше закупали на Бердичівському солодовому заводі до тих пір поки завод не зупинив свою роботу. Це для заводу призвело до додаткових витрат на транспортування. Інший важливий компонент для виготовлення пива – хміль – бердичівський пивзавод також закуповує у КСП, деколи в Укрхміль.

На стадіях поза межами безпосереднього виробництва важливим суб’єктом мікро середовища слугують посередники, тобто ті фірми або окремі особи, котрі допомагають підприємству в реалізації його товару на відповідних ринках. До них відносяться на самперед торгові посередники, фірми спеціалісти з організації товаробігу Бердичівський пивзавод старається закуповувати сировину в більшості з самими виробниками хмелю та ячменю. Що стосується продажу пива кінцевим споживачем, то тут ситуація протилежна. Завод має дуже малу роздрібну мережу продажу пива, тільки декілька магазинів, які розташовані тільки в м. Бердичеві. За межі міста, як то кажуть «ще руки не дійшли». На споживчий ринок пиво поступає через торгових посередників, які закуповують пиво партіями на самому заводі. Найменша партія ємкісного пива 1 КЕГа- 50 літрів, найбільша 1 КЕГа – 120 літрів. Посередником кредитно-фінансова установа комерційної спрямованості АК АПБ «Україна». Цей банк є посередником у розрахунках з постачальниками сировини і замовниками продукції.

Усі товаровиробники завжди мають дуже ретельно і постійно вивчати свої клієнтів, аби вистежувати кон’юктуру та оперативно реагувати на її зміни, що повсякчас відбуваються на ньому. Головним показником ринку для продавця є попит на його продукцію, тобто потреба в ній, яка забезпечена купівельною спроможністю. На Бердичівському пивзаводі такими питаннями як вивченя попиту споживачів не займаються. Продається стільки пива, скільки його виготовляється .але з іншого боку можна сказати, навіть без аналізу попит на бердичівське пиво є і дуже високий завдяки своїй якості і душевності. Протягом року попит змінюється, він є нерегулярним під впливом факторів сезоності. Влітку на пиво дуже великий попит в порівнянні з зимовим періодом. Нерегулярність попиту на протязі більш короткого терміну, наприклад місяця, залежить від кількості святкових днів. Якщо проаналізувати споживачів, то найбільше пива вживають чоловіки середнього віку, хоча пиво полюбляють і споживають всі верста населення включаючи і жінок.

Як вже зазначалось Бердичівський пивзавод не має власної розгалуженої збуткової мережі. Пиво доходить до споживача через посередників; оптові бази, мережу магазинів.

Комерційного успіху на внутрішньому і зовнішньому ринках досягає той суб’єкт, котрий всебічно і систематично вивчає своїх конкурентів, пропонує покупцям конкурентоспроможну продукцію. Витримування конкуренції є чи не найскладнішим завданням , яке належить розв’язувати усім суб’єктам, які намагаються як найдовше утриматись на відповідному ринку. Причому вирішальне значеня має розробка і дотримання певної ринкової стратегії і тактичної поведінки з урахуванням багатьох чинників, які впливають безпосередньо на рівень і ступінь жорсткості конкуренції.

На бердичівському ринку пива продається крім бердичівського пива багатьох інших підприємств. Найбільш достойним і головним конкурентом є «оболонь» конкурує з бердичівським в питанні терміну зберігання. Так бердичівське зберігається 7-9 діб, а «Оболонь» - біля місяця. Але за смаковими якостями і вмістом консервантів і стабілізаторів «Оболонь» гірше пиво.

Все те, що робиться на Бердичівському пивзаводі, це дуже мало для того, щоб набагато розширити ринку збуту своєї продукції, адже можливості для того є і якість пива дозволяє це зробити.

Характеристика установчих документів та нормативно правової бази діяльності підприємства

Підприємство і такі його форми, як компанія, товариство з обмеженою віповідальностю та інші, є юридичними особами, а отже виступають самостійними носіями прав ї забов’язань з відповідним комплексом ознак юридичної особи.

Основними документами, які підтверджують статут юридичної особи, є статут і установчий договір; заснування підприємства без цих двох документів не можливе.

Статут підприємства

У статуті підприємства, згідно із Законом України «Про підприємства в Україні», зазначають;

  • власника і найменування підприємства, його місце знаходження;

  • предмет і цілі діяльності;

  • органи управління, порядок їх формування;

  • компетенцію і повноваження трудового колективу та його виборчих органів, які мають право представляти інтереси трудового колективу;

  • порядок утворення майна підприємства;

  • умови реорганізації та припинення діяльності підприємств.

Основними структурними елементами статуту підприємства є такі розділи:

  • про загальні положення, предмет, основні цілі та напрямки діяльності;

  • про зовнішньоекономічну діяльність про права підприємства, його майно;

  • про виробничо-господарську діяльність;

  • про організацію та оплату праці;

  • про розподіл прибутків і компенсацію збитків;

  • про облік, звітність і контроль;

  • про припинення діяльності підприємства.

Статут підприємства затверджується власником майна підприємства.

Установчий договір.

Основними структурними елементами установчого договору є розділи:

  • про предмет і мету діяльності підприємства;

  • про юридичний статут підприємства;

  • про статутний фонд і його частку в загальному обсязі витрат;

  • про вклади учасників у речовій та вартісних формах, а також в уставному фонді;

  • про умови і порядок кредитування;

  • про передбачені обсяги виробництва, в тому числі для експорту;

  • про порядок нагромадження і розподіл прибутку, податків на прибуток;

  • про права і обов’язки засновників;

  • про структуру управління;

  • про порядок оплати праці працівників;

  • про систему постачання і збуту продукції;

  • про форми контролю за діяльністю підприємства та якістю продукції;

  • про комерційну тайну;

  • про відповідальність за порушення договору;

  • про порядок ліквідації підприємства.

Важливу роль в установчому договорі відіграють також положення про форми відповідальності учасників за невиконання прийнятих забов’язань, про порядок вирішення суперечок, умови розторгнення або продовження договору.

Оскільки у установчому договорі особлива увага приділяється статутному фонду, дамо його визначення.

Статутний фонд – це сукупність матеріальних і грошових коштів та інших нематеріальних цінностей, які є постійним внеском його засновників – учасників у створене ними господарське товариство з метою діяльності підприємства й отримання на цій основі прибутку.

Державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності здійснюють у виконавчому комітеті міської, ройової Ради народних депутатів або в районній раді за місцемзнаходженням керівного органу чи місцем проживання суб’єктів бізнесу.

Для державної реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності – юридичної особи – необхідні такі установчі документи:

  • рішення власника майна або уповноваженого ним органу про творення суб’єктів підприємницької діяльності. Таким рішенням за наявності двох і більше власників є установчий договір;

  • статут;

  • реєстраційна карта, заповнена у трьох примірниках;

  • документ, який підтверджує сплату реєстраційного збору;

  • нотаріально завірена копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи.

Орган державної реєстрації не має права вимагати інших документів або оформлених за іншими умовами.