5.4 Поняття психології управління

У діяльності менеджера органічно поєднуються економіко-організаційний, виробничо-технічний, соціальний та психологічний аспекти. Для того, щоб менеджер міг управляти людьми, йому необхідно вміти знайти підхід не тільки до певних соціальних груп у колективі і до колективу в цілому, а й до окремих людей. Індивідуальний підхід до працівників ефективний тоді, коли менеджер ознайомлений з основами психології людини і управління, знає власні психологічні особливості та володіє відповідними психологічними методами впливу на людей.

Психологія управління – це галузь психологічної науки, яка вивчає психологічні закономірності управлінської діяльності: роль людського і психологічного фактору в управлінні, оптимальний розподіл професійних та соціальних ролей у колективі, лідерство і керівництво, процес інтеграції та зміцнення відносин між його членами, психологічні механізми прийняття управлінських рішень, соціально-психологічні якості керівника.

У складі психологічних наукових шкіл історично склалися такі основні напрями досліджень психологічних аспектів управління:

1. Психологічні аспекти праці керівника з управління спільною діяльністю людей, а також психологічні особливості цієї діяльності.

2. Соціально-психологічні особливості колективу як суб’єкта і об’єкта управління, зокрема закономірностей формування позитивного соціально-психологічного клімату колективу і можливостей використання психологічних факторів для вирішення управлінських проблем.

3. Психологічні особливості керівника, вимоги до керівника, зумовлені змістом управлінської діяльності, взаємодії керівника з підлеглими.

4. Мотивація праці колективу, ціннісні орієнтації працівників і розробки тактики та стратегії керівництва спільною діяльністю.

5. Соціально-психологічні резерви колективу і методи використання їх для підвищення ефективності і якості праці.

5.5 Стресові ситуації й управління ними

Стрес – це явище, яке спричинюється великими або малими обсягами робіт, необхідністю співіснувати один з одним, конфліктом ролей, їхньою невизначеністю, сумом, безцільністю існування, відсутністю важливої справи, фізичними, психологічними та іншими причинами.

Фактори, які зумовлюють стрес поділяють на групи:

1. Організаційні -- відсутність важливої справи, безцільність існування, перевантаження роботою, конфлікт ролей, нецікава робота.

2. Персональні – необхідність співіснування один з одним, смерть близької людини; шлюб, вагітність, сексуальні проблеми, погані стосунки з рідними, зміна місця проживання, поїздка у відрядження або у відпустку, невдале проведення свята, порушення звичок, уподобань тощо.

Український біолог Косенко зазначає, що стреси формуються під впливом:

а) позитивних видів почуттів(вдячність, повага, довір’я, захоплення, прихильність, доброзичливість);

б) негативних (ненависть, недовір’я, презирство, ворожість, ревність, жадання помсти, загроза безпеці тощо;

в) байдужості.

Виникнення стресу відбувається поетапно:

а) поява початкової реакції подиву, тривоги, невміння справитись з ситуацією;

б) виникнення суперечок, непорозумінь;

в) настання фази виснаження, втоми.

Для усунення стресу в процесі самоуправління працівник повинен:

• оцінити свій власний стан та результати діяльності;

• конкретизувати систему своєї роботи(наприклад, слід розписати, що зробити сьогодні, а що завтра);

• не погоджуватись на нову роботу, якщо не завершена попередня;

• підтримувати доброзичливі стосунки з керівником;

• не погоджуватись з суперечливими вимогами;

• доповідати керівнику про нечіткість завдання;

• поліпшувати стосунки з членами колективу, формальними та неформальними групами;

• не скаржитись;

• обдумувати кожен свій крок;

• уміло організовувати свій відпочинок.;

Для управління стресами менеджеру можна запропонувати:

• вибирати тип і обсяг робіт відповідно до здібностей, потреб і нахилів працівника;

• вивчати особливості характеру, ставлення до праці своїх підлеглих;

• приймати оптимальні рішення;

• чітко визначати границі повноважень;

• удосконалювати комунікації;

• використовувати стиль керівництва відповідно до ситуації;

• не приховувати виробничо-господарської інформації;

• забезпечувати необхідну винагороду за роботу;

• бути наставником щодо підлеглих;

• розвивати здібності та підвищувати кваліфікацію підлеглих.

Питання для самоконтролю:

1. Які існують види трудових колективів?

2. Чим відрізняються формальні та неформальні трудові колективи?

3. Охарактеризуйте процес формування трудового колективу.

4. Які особливості управління трудовим колективом?

5. Які фактори спричиняють до виникнення конфліктів?

6. Дайте коротку характеристику основним видам конфліктів.

7. Який процес виникнення конфлікту?

8. Розкрийте суть психології управління.

9. Які причини виникнення стресу та шляхи його подолання?