Лабораторна робота № 15 методична робота у школі

Мета: ознайомитися з формами методичної роботи у школі, формування уявлення про методичну роботу як один із шляхів підвищення кваліфікації вчителів; виховання потреби займатися самовихованням, самоосвітою, готовності активно включатися в методичну роботу у школі.

При виконанні роботи треба отримати такі знання та уміння:

Знання:

• значення методичної роботи в школі;

• способів організації і проведення методичної роботи;

• форм методичної роботи.

Уміння:

• складати орієнтовний план самоосвіти;

• аналізувати шляхи підвищення педагогічної майстерності;

• складати програму самостійної індивідуальної методичної роботи.

ОБЛАДНАННЯ ТА МАТЕРІАЛИ: схема проведення заняття.

ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТТЯ

І. Перевірка рівня засвоєння студентами основних теоретичних положень з теми заняття.

1. Роль методичної роботи в оптимізації навчального процесу.

2. Способи організації і проведення методичної роботи у школі.

3. Характеристика індивідуальних та колективних форм методичної роботи.

ІІ. Практична частина.

1. Обговорення проблених питань за темою заняття.

ІІІ. Підведення підсумків заняття.

ЗАВДЖАННЯ ДЛЯ СТУДЕНТІВ

1. Вивчити теоретичний блокта рекомендовану літературу, скласти опорний схематичний конспект. Підготуватись до обговорення основних положень за планом заняття та до виконання тестових завдань

ЛІТЕРАТУРА

1. Елканов И.Н. Профессиональное самовоспитание учителя. — М.,І986. - С. 114-125.

2. Жерносек І.П. Організація методичної роботи в школі. - К.: ІСДО., 1995. -107с.

3. Касьяненко М.Д. Педагогіка співробітництва. - К., 1993

4. Методика викладання і вивчення інтегрованого курсу "Теорія та історія педагогіки": Навч. посібник /А.М.Бойко та ін. - К: ІСДО., 1960 -С 98-99.

5. Окрилені творчістю: Скарбниця педагогічного досвіду освітян Житомирської області. - Житомир: "Полісся", 1999. - 276 с.

6. Окрилені творчістю: Скарбниця педагогічного досвіду освітян Житомирської області. - Житомир, 2000. - 219 с.

7. Педагогический поиск. - М., 1988. - 472 с.

8. РадченкоИ.П. НОТ учителя.-М., 1989. - С. 206-217.

9. Сухомлинський В.О. Павлиська середня школа. - К., 1978.

10. Сухомлинський В.О. Розмова з молодим директором школи.— К., 1985. 11. Учитель-методист - наставник стажера: Сборник. - М., 1988. — С.120-132 12. Фіцула М.М. Педагогіка: Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти.-Тернопіль, 1997.-С. 177-181

Теоретичний блок

Для вчителів усіх спеціальностей характерні три групи інтересів: до розширення і поглиблення фахових знань, удосконалення методики викладання, суспільно-політичні, загальнонаукові та інші знання, які сприяють розширенню їх кругозору. Але не завжди існують вони у гармонії. Вже у початковий період роботи вчитель визначає, що у нього краще розвинені одні здібності й уміння, гірше - інші. Цілеспрямованому формуванню творчої особистості вчителя допомагає правильно організована методична робота.

Методична робота у школі - цілісна, заснована на досягненнях науки, передового педагогічного досвіду і на конкретному аналізі навчально-виховного процесу, система дій і заходів, які спрямовані на підвищення кваліфікації та професійної майстерності кожного педагога, а також на досягнення і розвиток позитивних результатів навчально-виховної роботи.

Методична робота спонукає кожного вчителя до роботи над вдосконаленням свого фахового рівня; сприяє взаємному збагаченню педагогічними знахідками; дає можливість молодим учителям набувати професійну майстерність, спираючись на досвід старших, більш досвідчених колег; забезпечує підтримання у педагогічному колективі духу творчості, прагнення до пошуку.

Як показали дослідження, особливо успішно оволодіння педагогічною майстерністю відбувається в перші 3-6 років роботи вчителя. А.С.Макаренко стверджував, що кожен учитель може оволодіти педагогічною майстерністю, вперто, наполегливо і систематично працюючи над собою.

Мета методичної роботи: підвищення кваліфікаційного рівня вчителя.

Завдання методичної роботи: підготовка вчителя до засвоєння ним змісту нових програм і технологій їх реалізацій; постійне ознайомлення з досягненнями психолого-педагогічних наук і методик викладання; вивчення і втілення у шкільну практику передового педагогічного досвіду; збагачення новими, прогресивними і досконалими методами і засобами навчання; постійне вдосконалення навичок самоосвітньої роботи вчителя; надання кваліфікаційної допомоги у питаннях теорії і в практичній діяльності тощо.

Визначення функцій системи методичної роботи дозволяє більш чітко з'ясувати їх роль у системі, окреслити сутність і характерні риси кожної із них, До основних функцій методичної роботи в школі відносять:

> конструктивну (планування роботи) - важливий підготовчий етап методичної роботи, який полягає у визначенні системи заходів, що забезпечать досягнення найкращих результатів;

> організаційну, яка проявляється в діяльності, пов'язаній з удосконаленням структури методичної роботи, змісту, різних її складових;

> діагностичну - дає можливість визначити різницю між реальним рівнем компетентності педагогів, що виявляється в узагальнених результатах праці, та вимогами до їх професійної діяльності на рівні встановлених державних стандартів;

> прогностичну, що вимагає визначення системи знань та умінь необхідних педагогам у майбутньому;

> моделюючу - полягає у розробці принципово нових положень навчально-виховної роботи у школі, формуванні та впровадженні моделей передового педагогічного досвіду, їх експериментальній перевірці, після якої вони можуть бути використані як зразки для впровадження;

> відновлювальну, яка передбачає відновлення частково забутих або втрачених учителями знань після закінчення педагогічного навчального закладу та відповідно до змін у змісті освіти; г корегуючу, що спрямована на виправлення в діяльності педагогів недоліків, пов'язаних з використанням застарілих методик, які не відповідають вимогам сучасності;

> просвітницьку, яка спрямована на інформування педагогів, їх агітацію щодо впровадження у практику досягнень науки, передового педагогічного досвіду;

> контрольно-інформаційну, що полягає в утворенні і підтримці стабільного зворотного зв'язку, в оцінці відповідності наслідків методичної роботи плановим завданням та нормативним вимогам.

Методична робота організується як в індивідуальних, так і в колективних формах.

Під індивідуальною методичною роботою слід розуміти усвідомлену, цілеспрямовану, планомірну та безперервну роботу педагогів щодо вдосконалення власної теоретичної та практичної підготовки, яка необхідна для ефективної практичної діяльності.

До індивідуальних форм методичної роботи відносять: педагогічну самоосвіту, стажування; наставництво; індивідуальні консультації; конкурси "Учитель року", "Класний керівник року", "Вихователь року"; післяатестаційну роботу, докурсову та післякурсову роботу з керівниками та вчителями; роботу з творчими учителями; роботу з учителями—заочниками; творчі звіти вчителів, що атестуються на присвоєння звання тощо.

Найважливішою індивідуальною формою методичної роботи є педагогічна самоосвіта - цілеспрямована самостійна діяльність учителів з поповнення і вдосконалення своїх психолого-педагогічних і методичних знань та їх творчого використання у процесі практичної діяльності.

Важливими стимулами самоосвіти є наявність у вчителя потреби в цілеспрямованому поповненні знань, пізнавальної активності і самостійності; стійкого інтересу до педагогічної теорії та практики.

Система роботи в самоосвіті вчителів включає: перспективне та поточне планування; добір раціональних форм і засобів вивчення літературних джерел; оволодіння методикою аналізу та засобами узагальнення власного й колективного педагогічного досвіду; поступове набуття навичок дослідницької роботи.

До найбільш розповсюджених форм та напрямів самоосвітньої роботи можна віднести: систематичне вивчення психолого-педагогічної літератури; безпосередню участь у роботі шкільних, міжшкільних та районних методичний об'єднань, семінарів, конференцій, педагогічних читань; розробку окремих проблем, пов'язаних з удосконаленням навчально-виховної роботи; проведення експериментальних досліджень; підготовку доповідей, виступів по радіо, телебаченню; огляд і реферування педагогічних та методичних журналів, збірників. Найбільш досвідчені викладачі можуть виконувати завдання дослідницького характеру, в тому числі й інститутів удосконалення вчителів згідно зі своєю спеціальністю.

Молодим учителям рекомендується починати педагогічну діяльність з виконання більш простих завдань (наприклад, їм можна запропонувати скласти зразковий конспект уроку або розробити їх систему по складній навчальній темі; у галузі виховної роботи - визначити рівень вихованості колективу класу, де вони працюють класними керівниками).

Вибір змісту, форм і методів самоосвіти педагога залежить від ряду факторів і цілей, які ставляться на конкретному етапі вдосконалення його професійної майстерності.

Необхідно також визначити умови успішної організації самостійної роботи, до яких відносять: усвідомлення вчителями необхідності систематичного поповнення своїх знань; постановку чітко визначеної мети самоосвіти; правильний вибір матеріалу для самостійного вивчення; володіння методикою розумової праці; творче відношення до матеріалу, який вивчається; зв'язок самоосвіти з практичною діяльністю педагога; систематичність і послідовність самоосвіти, постійне ускладнення її змісту і форм; багатоплановий (комплексний) підхід до організації вивчення обраної теми з самоосвіти; індивідуальний характер самоосвіти, як найбільш гнучкої форми набуття педагогом знань; гласність і наочність результатів самоосвіти в педагогічному колективі, районі; створення у навчальному закладі умов для розповсюдження нових досягнень науки і передового педагогічного досвіду; завершеність самоосвітньої роботи на кожному її етапі (участь у семінарах, підготовка виступів доповідей, написання реферату, участь у засіданнях педагогічної ради, науково-практичних конференціях тощо).

Перший рік роботи у школі молодого спеціаліста — важлива ланка в системі його професійного зростання, підвищення кваліфікації. Нормативними документами встановлена 10-тимісячне стажування, вимоги і програма до якого викладені в інструктивно-методичних листах та включають: допомогу у набутті практичних навичок, що необхідні випускникам педагогічних і навчальних закладів; розвиток у молодих спеціалістів умінь застосовувати і теоретичні знання в конкретній педагогічній роботі; сприяння у набутті й удосконаленні педагогічних навичок роботи з учнями; допомога у вивченні молодими учителями передового педагогічного досвіду тощо.

Основним завданням керівників шкіл і методичних служб з організації та проведення стажування є створення молодому вчителю необхідних умов роботи (забезпечення навантаженням, робочим місцем, необхідним обладнанням, 1 наочними посібниками, призначення наставника).

Наставництво - організується у школах, де працюють учителі-майстри, носії передового педагогічного досвіду. Велике значення у наставництві має знання можливостей, сильних і слабких сторін, труднощів, особистих якостей вчителя, а також уміння наставників аналізувати хід і результати педагогічної діяльності учителів, розробляти на основі аналізу конкретні рекомендації та поради вчителям. Допомога молодим вчителям не повинна мати епізодичний характер. Лише перспективний підхід, що пов'язаний з довготривалою програмою становлення творчого вчителя, є ознакою високого рівня методичної роботи в школі.

До колективних форм методичної роботи у школі слід віднести шкільні вміжшкільні методичні об'єднання, конференції учителів, постійно і тимчасово Ііючі семінари, педагогічні читання, опорні школи і школи педагогічного досвіду, університети педагогічних знань, лекторії, виставки, методичні збори, інститути удосконалення вчителів, педагогічні та виробничі наради, науково-практичні конференції, методичний кабінет, курси перепідготовки, методологічний семінар, відкриті уроки, взаємовідвідування, предметні комісії тощо.

Педагогічна рада - це постійно діючий орган, де розглядаються основні питання педагогічного процесу. Завдання педради: об'єднання зусиль усього колективу, спрямованих на підвищення рівня навчально-виховної роботи, втілення у практику досягнень педагогічної науки і передового педагогічного досвіду, обговорення планів роботи школи, методоб'єднань.

Методичні об'єднання є однією з основних форм методичної роботи у системі підвищення кваліфікації вчителів. Роботу методоб'єднань спрямовує педагогічна рада. Методична робота зосереджується головним чином на вивченні питань, пов'язаних з підвищенням якості роботи вчителя і класного керівника.

Традиційною формою роботи методичних об'єднань школи є підготовка вчителями доповідей і повідомлень, на основі вивчення психолого-педагогічної та методичної літератури й узагальнення практичного досвіду. На засіданнях шкільних методичних об'єднань, що проводяться раз на чверть, обговорюються питання щодо науково-методичних проблем; доповіді, які узагальнюють позитивний досвід; повідомлення; огляд загально-педагогічної та методичної літератури.

Складовою частиною плану роботи методичного об'єднання є і організація самоосвіти педагогів, яка передбачає визначення науково-методичної проблематики і кожен учитель обирає тему для самостійної роботи відповідно до своєї спеціальності та наукових інтересів.

Для розв'язування багатьох важливих і складних питань методики викладання корисно проводити відкриті уроки. Мета відкритих уроків - підвищення професійної майстерності вчителів. Основні завдання: втілення в практику вчителів передового педагогічного досвіду і результатів досліджень педагогічної науки, спрямованих на вирішення поставлених перед національною школою завдань.

Взаємовідвідування - ефективний шлях обміну досвідом. Відвідування молодим і недосвідченим учителем уроку, який проводить старший колега, дає йому можливість збагатити професійний досвід. Досвідчений педагог, відвідавши урок у менш досвідченого колеги, зможе порадити йому, яким чином удосконалити рівень викладання предмету. Не виключена можливість, що й досвідчений учитель візьме щось корисне для себе у молодшого колеги. Таким чином, взаємовідвідування завжди приносить користь усім педагогам.

Зміст роботи предметних комісій полягає у заслуховуванні і обговоренні доповідей з найбільш актуальних питань навчання і виховання; огляді новітньої фахової літератури; обговоренні книг, педагогічної преси; організації взаємовідвідування уроків; проведенні і обговоренні відкритих уроків; виготовленні наочності; застосуванні технічних засобів навчання; організаціїконсультацій для молодих учителів; заслуховуванні звітів учителів про виконання індивідуальних планів самоосвіти.

Успіху методичної роботи сприяє діяльність методичного кабінету. У методкабінетах шкіл зосереджені плани роботи, накопичені матеріали з питань самоосвіти створюються картотеки передового педагогічного досвіду. Це дає можливість ознайомлюватись з досвідом кращих учителів, новинками методичної л ітератури.

При районних методичних кабінетах працюють районні методичні ради, до яких входять працівники методкабінету, керівники методоб'єднань, заступники директорів шкіл, кращі вчителі. Тут можна дістати кваліфіковану допомогу і консультацію.

Як групові так і індивідуальні форми методичної роботи постійно збагачуються передовим педагогічним досвідом. Серед них виділяємо: школи молодого керівника, вчителя, вихователя; семінари-практикуми для досвідчених керівників, вихователів, учителів; цільові і проблемні семінари; творчі групи; школи педагогічної майстерності під керівництвом творчих учителів, учителів-методистів; консультпункти; опорні школи; авторські школи; клуби для працівників дошкільних дитячих закладів; тижні педагогічної майстерності (дні відкритих дверей педагогів-майстрів, учителів-методистів, старших учителів, відмінників народної освіти); конференції педпрацівників; методичні місячники, тижні.

Розвиток цілісної методичної роботи в школі має відповідати ряду вимог, які випливають із об'єктивних закономірностей, як особливого різновиду процесу навчання, а також із аналізу масового й, особливо, передового досвіду організації методичної роботи. Виділяють наступні вимоги до методичної роботи:

• відповідність системи внутрішкільної методичної роботи сучасному соціальному замовленню суспільства (Закон України "Про освіту");

• науковість, системність, комплексний характер;

• систематичність, послідовність, безперервність, масовість;

• творчий характер, максимальна активізація діяльності педагогів;

• врахування особливостей конкретної школи, вчителя;

• диференційований підхід до педагогів;

• спрямованість методичної роботи на виділення головного, суттєвого у підвищенні кваліфікації педагогічних кадрів;

• єдність теорії та практики при загальній практичній спрямованості методичної роботи;

• оперативність, гнучкість, мобільність;

• колективний характер при розумному співвідношенні загальношкільних, групових та індивідуальних, формальних і неформальних, обов'язкових й добровільних форм і видів методичної роботи та самоосвіти педагогів;

• створення сприятливих умов для ефективної роботи, творчих пошуків педагогів. Можна виділити основні критерії ефективності внутрішкільної методичної роботи:

• результативний, який відображає динаміку всього навчально-виховного процесу в школі, тобто позитивні зміни у рівні освіченості, вихованості, розвитку школярів;

• раціональних витрат часу на методичну роботу, тобто відсутність перевантаження педагогів методичною діяльністю;

• зростання задоволеності вчителів своєю працею, творча атмосфера, позитивний морально-психологічний клімат у школі.

Найважливішою ознакою ефективності методичної роботи є використання її результатів для покращення процесу навчання і виховання у школі.

Отже, результат роботи методичних служб проявляється у підвищенні якості навчання, розвитку та виховання учнів на основі впровадження у навчально-виховний процес досягнень науки, передового педагогічного досвіду, підвищення педагогічної майстерності, розвитку педагогічної творчості педагогів.